«Ми – невидимки в цій державі» – ЛГБТ-активіст, на якого скоїли напад

В Одесі побили ЛГБТ-активіста. На нього та його партнера напали двоє невідомих у під’їзді будинку. Чоловік побоюється за життя і заявляє, що правоохоронці справу саботують. Натомість у поліції заявили, що наразі слідство триває, тож інцидент кваліфікують після проведення експертиз, а дії слідчих перевірять. Правозахисники, у свою чергу, зауважують, що останніми роками в Україні кількість злочинів відносно ЛГБТ збільшилася. Натомість потерпілим часто не вдається домогтися, аби справу кваліфікували як злочин з мотивів ворожнечі, додають вони.

В Одесі побили ЛГБТ-активіста Ігоря Захарченка. Двоє невідомих напали у під’їзді будинку, коли він разом із партнером поверталися додому.

«На сходовому майданчику до нас підійшли двоє і з криками «Попалися, п..!» почали бити. Нас не намагалися пограбувати, а просто били. Тобто основна причина нападу – ненависть до нас як до представників ЛГБТ-спільноти», – розповідає Захарченко.

Потерпілий переконаний: приводом для нападу стала їхня сексуальна орієнтація, оскільки ще напередодні на стінах у його будинку з’явилися гомофобні надписи із погрозами. Він отримав легкі тілесні ушкодження, однак його партнер перебуває у важкому психологічному стані і відчуває постійні панічні атаки.

Активіста обурює «некомпетентність» і «бездіяльність» поліції. За його словами, хоч на виклик патрульні відреагували доволі швидко, однак головний документ – талон про реєстрацію заяви – не видали. А реєстраційний номер і виписку з журналу він зміг отримати лише після спеціального адвокатського звернення.

«До цього часу по нашій справі поліція не провела ніяких розслідувань, за специфікою нашої справи, розслідування мало сенс тільки по гарячих слідах. Поліція не доклала ніяких зусиль, щоб хоча б оглянути місце злочину. Крім того, нашу справу, замість того, щоб передати в кримінальне розслідування, чомусь передали дільничному», – каже Захарченко.

Це третій напад на Захарченка за останні два роки. Каже, щоразу писав заяву в поліцію, однак в усіх випадках це мало «нульовий результат». «Ми є невидимками в цій державі», – каже Захарченко і резюмує: ситуація з правами ЛГБТ-людей в Одесі стає дедалі гіршою. Нині Ігор Захарченко змушений жити в друзів, тому що вони з партнером бояться за своє життя.

Справу кваліфікують після експертиз, а дії слідчих перевірять – поліція

Провідний консультант начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Руслан Форостяк у коментарі Радіо Свобода заявив, що особисто з’ясує обставини справи і проконтролює, аби правоохоронці надали їй відповідну правову кваліфікацію.

«Будь-які напади, де спричинені тілесні ушкодження, кваліфікуються згодом, коли будуть усі експертизи. За фактом відкривається найлегша стаття, яка дає можливість вести слідчі дії. Без слідчих дій, без внесення відомостей до ЄРДР ніякого досудового розслідування бути не може і ніякі слідчі дії не здійснюються», – пояснив він.

Також Руслан Форостяк запевнив, що перевірить, чи є порушення у діях поліцейських: «Я це буду розслідувати, і це може призвести до накладення дисциплінарних санкцій».

Злочинів щодо ЛГБТ стало більше – Зінченков

В Україні складається загрозлива ситуація з дотриманням прав людини, констатують правозахисники. Кількість злочинів щодо ЛГБТ-спільноти за останні роки зросла, констатує експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Олександр Зінченков. Жертвами зловмисників, за його словами, стають переважно геї і трансгендери.

«Злочини чи інциденти на ґрунті ненависті займають приблизно три чверті від усіх порушень, які відбуваються стосовно ЛГБТ. В останні роки таких злочинів побільшало. Вони стали брутальнішими: починаючи від тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень до вбивств», – каже Зінченков.

Водночас, зазначає Зінченков, потерпілим дуже складно домогтися, аби злочин кваліфікували як з мотивів ворожнечі: «Слідчі на місцях всіляко чинять спротив такій постановці питання».

Одна з причин цього – недосконалість кримінального законодавства, де досі не відображені ознаки сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності як обтяжливі обставини. За його словами, відповідний законопроект має підготувати МВС. Натомість держава, «ключовий гравець на цьому полі», відсторонюється від цих проблем, зауважує він.

Директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко у коментарі Радіо Свобода зазначив, що поліція дбає про безпеку і права ЛГБТ людей. Однак наразі міністерство працює з більш пріоритетними законодавчими змінами.

«ЛГБТ-спільноту ми захищаємо в межах того, як вони проводять свої акції або під час будь-якого злочину щодо будь-якого громадянина нашої країни, безвідносно до його орієнтації, – сказав Шевченко, – Ми вважаємо пріоритетнішими інші законопроекти. Зокрема, наступного тижня ми надамо масштабні зміни щодо посилення безпеки дорожнього руху».

Позитивні тенденції є, однак ситуація загрозлива – Кісь

Водночас захисник прав ЛГБТ Зорян Кісь каже, що бачить позитивні тенденції: політичне керівництво на рівні країни і областей розуміють цю проблему. Гірша ситуація – на рівні слідства й оперативних працівників, додає він: «Однак це не можна назвати тотальною гомофобією в рядах поліції. Якщо в 2014 році нам тодішня міліція відмовлялася тиснути руки, то зараз ми спілкуємося на рівних».

«Це, радше, пов’язано з тим, що один слідчий розслідує сотні справ і змушений братися за ті справи, в яких є перспектива. Необхідне навчання слідчих тому, як саме фіксувати мотив, збирати докази, як розслідувати злочини на ґрунті ненависті. Бо саме тому такі випадки закінчуються кваліфікацією – хуліганство або розбій. Або не закінчуються нічим», – зазначає Кісь.

Крім того, зазначає Кісь, цього року різноманітних акцій за участю ЛГБТ відбулося вдвічі більше, ніж минулого.

«Різного роду публічні акції ЛГБТ в Україні в цьому році відбулися в Києві, Одесі, Миколаєві, Харкові, Запоріжжі і в Херсоні. Треба сказати, що в Києві поліція спрацювала ідеально. В Одесі були питання, тому що поліція вирішила зупинити маршрут на половині. У Харкові поліція спрацювала добре з другої спроби».

Разом з тим, наголошує Кісь, щоразу були спроби напасти на активістів. Близько 12 нападів сталося після київського маршу, за людьми слідкували навіть через кілька годин після заходу. Загалом в Україні відбуваються системні залякування, переслідування і злочини щодо ЛГБТ з боку радикалів. Останнім часом вони стають дедалі активнішими, каже захисник прав ЛГБТ.

«Є така позиція, що жінок бити не можна, але от у Запоріжжі ми бачили випадок побиття жінок жінками. Це новий тренд у насильстві, і це дуже лякає», – каже Кісь.

Потрібні зміни до законодавства

Правозахисники наголошують, аби захистити від подібних нападів, потрібні законодавчі зміни. Окрім змін до Кримінального кодексу із запровадженням злочинів на ґрунті ненависті, варто додати зміни до Адміністративного кодексу про ненасильницькі переслідування, а також ухвалити закон про цивільні партнерства, кажуть вони. Усе це є в Національній стратегії у сфері прав людини до 2020 року. Наразі ж права ЛГБТ захищає лише Трудовий кодекс.

Українське суспільство не зовсім розуміє важливість прав людини, що це є фундамент, на якому будується все інше, зауважує заступник голови парламентського комітету з прав людини Георгій Логвинський. І таке розуміння не завжди можна знайти навіть у парламенті. Однак для виконання Національної стратегії в сфері прав людини в комітеті створили робочу групу, каже він.

«Ми в комітеті з прав людини створили робочу групу саме з виконання плану дій Національної стратегії. У цю робочу групу долучені правозахисники, експерти. Нещодавно ми провели зустріч, на комітеті я порушував це питання, і ми домовилися, що ми розробимо певні положення і продовжимо цю роботу. Тому наш комітет наполягатиме на продовженні роботи над питанням загальної стратегії прав людини», – каже Логвинський.

Як зазначив Зорян Кісь, в Україні традиційно, як і в інших країнах, представниками ЛГБТ спільноти є 5-7% дорослого населення.