Європейські прагнення Грузії, Молдови і України можуть стати яблуком розбрату серед членів Євросоюзу напередодні саміту «Східного партнерства», запланованого у Брюсселі на 24 листопада.
Згідно з проектом декларації саміту, яку бачили журналісти Радіо Свобода, більшість суперечливих речей у тексті стосуються майбутніх відносин Тбілісі, Кишинева і Києва з ЄС.
Наразі цей документ обговорили європейські дипломати нижчого рангу. Очікується, що невдовзі його обговорять посли ЄС.
Джерела Радіо Свобода, близькі до переговорів, але не уповноважені говорити під запис, повідомили, що головні розбіжності між країнами Євросоюзу стосуються збереження чи зміни тону попереднього саміту «Східного партнерства», який відбувся два роки тому у Ризі.
У пункті 7 підсумкової Декларації Ризького саміту йшлося: «учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, яких це стосується, як заявлено в угодах про асоціацію».
Але така позиція наразі під питанням, оскільки Нідерланди і Німеччина висловили застереження щодо такого формулювання, зазначивши, що вони хочуть чогось менш амбітного.
Ще одна суперечка, за повідомленнями, може виникнути через формулювання, «підтверджуємо суверенне право кожного партнера вибирати рівень амбіцій і цілей, які він прагне у своїх відносинах з ЄС».
Програму «Східне партнерство» започаткували 2009 року в намаганні наблизити шість країн зі складу колишнього СРСР до ЄС без пропозиції вступу до Євросоюзу. До неї увійшли Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна.
Три з цих країн, Україна, Грузія й Молдова, відтоді уклали з ЄС угоди про асоціацію, включно зі створенням зон вільної торгівлі, і досягли візової лібералізації.
