Спочатку аудит – експерти про «зелене» енергоспоживання

За даними Державного агентства з енергоефективності, понад 500 домогосподарств встановили сонячні панелі в першій половині 2017 року – на 25% більше, ніж торік. Експерти зазначають що сонячні батареї – виправданий, хоч і недешевий захід, однак наголошують: перш ніж переходити на «зелену» енергетику, треба в першу чергу аналізувати власну поведінку як споживача електроенергії.

​Журналіст Радіо Свобода Євген Солонина встановив на даху свого приватного будинку невелику – близько семи квадратних метрів – сонячну батарею. За його словами, цього вистачає на те, аби майже повністю забезпечити потреби в електроенергії родини з п’яти осіб.

«Це дає мені в сонячний день від 3 до 6 кіловат, відповідно – більше ніж сто кіловат на місяць. Родині цього вистачає десь на 80%, взимку – 40-50% потреби… Влітку 95% електроенергії покривається за рахунок сонячних панелей. Якби сонячні панелі стояли в блоці із невеличким вітрогенератором, то це покривало би сто відсотків потреб», – розповідає Євген.

Коментуючи цей приклад, менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин звертає увагу на те, що енергоефективним будинок Солонини роблять не лише сонячні панелі.

«Він (Євген – ред.) так будував будинок, щоб той мінімально споживав енергії. Щоб менше треба було витрачати енергії на опалення, на освітлення, менше витрачалося води», – пояснює він та робить висновок, що про заощадження енергії треба думати ще на етапі закладення фундаменту або ж під час термомодернізації чи ремонту житла.

Співзасновник проекту Greencubator Андрій Зінченко наголошує на необхідності в першу чергу проводити енергоаудит, під час якого має аналізуватись не лише приміщення, а й особливості енергоспоживання мешканців.

«Різна поведінка користувачів енергії може диктувати різний профіль споживання. Відтак, коли ми говоримо про енергоефективність, починаємо з аналізу партнерів споживання. В одному домогосподарстві ключовим джерелом енергії може бути теплова енергія, в іншому – електроенергія, – пояснює він. – Треба спочатку подивитися на два параметри: скільки ми платимо в одиницях за тепло або електроенергію, за будь-який енергоносій, а друге – скільки ми платимо за це в грошах».

Антон Ковалишин погоджується із тим, що аудит має передувати модернізації житла або бути в одному комплексі з нею. Хоча сонячні панелі дійсно недешеві, визнає він, в Україні все ж є прошарок людей, здатних їх собі дозволити. «Є вже кілька прикладів в Україні, коли в багатоквартирному будинку є інвестор, який встановлює на даху сонячні панелі і на щось обмінює в ОСББ: наприклад, частину електроенергії віддає на потреби мешканців будинку», – розповідає представник ДТЕК.

Антон Ковалишин радить тим, хто візьметься за оптимізацію свого енергоспоживання, починати з малого.

«Найпростіший спосіб по-іншому подивитися на потреби у встановленні сонячних панелей – елементарно замінити освітлення в будинку чи квартирі. Ми на одному підприємстві замінили освітлення на світлодіодні лампи. Отримали економію в 90,5% електроенергії на освітлення», – розповідає він.

Експерт з енергетичних питань Олексій Хабатюк пояснює зростання інтересу до сонячних панелей економічною кон’юнктурою:

«Держава стимулює цей сектор через «зелений тариф», коли енергопостачальна організація оплачує відпущену в мережу електроенергію за підвищеним тарифом. І такі проекти цікаві з точки зору вкладання грошей, коли електростанція може окупити себе за 5-6 років», – каже експерт і наголошує: для того, аби виробляти електроенергію на продаж, насамперед потрібно мати достатньо вільної площі на будинку чи поруч із ним.

«У нас дозволено встановлювати максимум 30-кіловатні сонячні електростанції – це десь 180-200 метрів квадратних», – пояснює він. За словами Хабатюка, за бажання можна поставити і панелі меншої потужності, але це подовжить термін окупності.

За даними Української асоціації відновлюваної енергетики, станом на 2016 рік частка електричної енергії, виробленої із відновлюваних джерел склала близько 1,25 %, з яких сонячна енергія становить близько третини. Це є досить незначним показником, порівняно з країнами ЄС. Одним із лідерів у галузі сонячної енергетики є Німеччина – там у літні місяці до половини електроенергії забезпечується сонцем. Однак Олексій Хабатюк нагадує: в ФРН питанням «зеленої» енергетики почали займатися ще в 1990-х.

Експерт з енергозбереження Святослав Павлюк підкреслює різницю між енергоефективністю та енергозбереженням.

«Енергоефективність – це певні характеристики будівлі чи об'єкта споживання, певна кількість, яку він питомо споживає, умовно кажучи, на квадратний метр. Енергозбереження – це те, яким чином ми це використовуємо, – пояснює він.

При цьому експерт звертає увагу на те, що переходячи на сонячні панелі, треба враховувати особливості їхньої роботи.

«Фотоелектричні панелі можуть генерувати лише вдень, коли в принципі споживання низьке, а основне споживання населення – вранці і ввечері, – каже він. – Енергетична система країни завжди мусить тримати в запасі якусь іншу генерацію, котра може покривати ці пікові потреби».

Наразі найбільшу проблему такої розподіленої генерації енергії Павлюк вбачає у відсутності можливості акумулювати енергію.

«Це буде наступним етапом розподіленої генерації, наявності фотоелектричних панелей на великих і малих будинках – коли люди зможуть накопичувати її і продавати в мережу, коли вона найдорожча», – прогнозує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі