(Рубрика «Точка зору»)
Ліз Фуллер
Під час підготовки до візиту президента України Петра Порошенка до Грузії з’явилося багато спекуляцій стосовно того, чи може Україна екстрадувати колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, щоб він постав перед судом у Грузії через звинувачення, пов’язані з часами його президентства в тій закавказькій країні.
Міхеїла Саакашвілі у Грузії звинувачують у перевищенні повноважень та у розтраті державних коштів. Наразі він перебуває в Україні, де він отримав громадянство та працював очільником Одеської області у період з травня 2015-го до листопада 2016 року.
Згідно з заявою Генеральної прокуратури України, Конституція України виключає екстрадицію у такому випадку, адже Саакашвілі тепер є громадянином України.
Питання стосовно екстрадиції з’явилося в середині червня, коли Давід Сакварелідзе – член партії Саакашвілі «Єдиний національний рух» в часи його президенства і який також оселився в Україні після поразки партії на парламентських виборах у 2012 році, заявив українському телеканалу, що президент України Петро Порошенко обговорював цю можливість із засновником «Грузинської мрії» Бідзиною Іванішвілі. Незважаючи на те, що він вже не обіймає посаду прем’єр-міністра Грузії, Іванішвілі все ще вважається дуже впливовою постаттю, маючи вплив «за лаштунками».
Сакварелідзе заявив, що Порошенкові, який раніше відкрито відмічав успіхи Саакашвілі в боротьбі із корупцією в поліції та в урядах місцевого самоуправління у Грузії, наразі набридло те, що той почав відкрито критикувати український уряд, при цьому закликаючи до його повалення. Саакашвілі також постійно звинувачує українську владу в корупції та повторює, що він вбачає для себе велику роль в Україні на посаді «вищій, ніж прем’єр-міністр».
Різкі заяви Саакашвілі
У лютому 2017 року Саакашвілі повідомив грузинському телеканалу «Руставі-2», що він збирається «встановити нові правила гри» в українській політиці та «привести нове покоління до політичних еліт». Раніше він охарактеризував український парламент, Верховну Раду, як «цвинтар» та «болото».
18 липня Порошенко заперечив, що офіційний Тбілісі вимагав екстрадиції Саакашвілі. «Ми ефективно спілкуємося з грузинським урядом, але не отримували запиту на екстрадицію. Звідси випливає, що ми не обговорювали це», – цитує президента новинний портал InterPressNews.
Але наступного дня президент України повідомив грузинським журналістам, що він все перевірив, та виявилося, що все таки Грузія вимагала екстрадиції Саакашвілі, але він про це не знав. Він зазначив, що Україна відповіла негативно та попросила додаткової інформації.
Порошенко продовжував говорити, що питання про екстрадицію не піднімалося в його переговорах із грузинськими чиновниками. Він зауважив, що оцінка будь-якого такого запиту є «прерогативою силових установ, у тому числі генерального прокурора, який уважно вивчає будь-який запит на видачу злочинця». Водночас президент заявив, що «ми з великим задоволенням співпрацюватимемо з Грузією у розслідуванні будь-яких злочинів».
Міністр юстиції Грузії Теа Цулук’яні зі свого боку виступила із заявою про те, що Тбілісі двічі подавав офіційний запит на екстрадицію Саакашвілі, підкріплений доказами, але обидві заяви були відхилені. (Перший подібний запит був зроблений на початку 2015 року, перш ніж Саакашвілі було надано українське громадянство). Вона додала, що Тбілісі наразі виконає вимоги Києва про надання додаткової інформації щодо звинувачень проти Саакашвілі.
19 липня генеральній прокурор Грузії Іраклі Шотадзе повідомив пресі про те, що переговори з українською стороною щодо можливої екстрадиції Саакашвілі наразі тривають. Він назвав питання громадянства Саакашвілі «перешкодою», але сказав, що сторони можуть дійти згоди щодо того, як його подолати.
Але позбавлення колишнього грузинського президента українського громадянства, як вважають експерти, може негативно позначитися на відновленому прагненні України до членства в НАТО.
(Переклад Тетяни Савчук)
