Брюссель – У той час, як парламент України відновив курс на приєднання до НАТО, постає питання, що і як слід робити, аби ця ідея нарешті втілилася в життя? І чи має вона взагалі якусь реальну перспективу? Адже з моменту підписання хартії про співробітництво України з альянсом минуло рівно 20 років. За цей час українці вже стукали в двері НАТО, але не отримували плану дій для вступу. Потім режим Януковича взяв курс на позаблоковість, а нині Українська держава знову робить спробу зближення з цим військово-політичним блоком, що міг би захистити її від російських чи інших посягань. Що саме потрібно країні-претенденту і чого не вистачає Україні для набуття членства в НАТО?
Ніхто не має права вирішувати за державу, яка бажає приєднатися до НАТОЄнс Столтенберґ
«Ніхто не має права вирішувати за державу, яка бажає приєднатися до НАТО», – так генсекретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у щойно опублікованому інтерв’ю французькій газеті Figaro вкотре повторює, що двері альянсу відчинені для кожної держави, яка відповідає критеріям у сенсі реформ, боротьби з корупцією та верховенства права.
І якщо для приєднання нової держави до союзу НАТО потрібен ще й консенсус усіх 29 країн-союзниць, то Росія, яка заважає розширенню альянсу, зокрема, зближенню з ним України та Грузії, не має жодного права блокувати цей процес. Вступ Чорногорії до НАТО, що відбувся 5 червня, Єнс Столтенберґ представив, як сигнал для інших.
Від часу свого заснування, союз НАТО завжди тримав відкритими двері для тих, хто розділяє наші цінності, й хто може внести свою частку в нашу безпекуЄнс Столтенберґ
«Від часу свого заснування, союз НАТО завжди тримав відкритими двері для тих, хто розділяє наші цінності, й хто може внести свою частку в нашу безпеку. Це сигнал тим країнам, що прагнуть членства: якщо держава йде шляхом реформ, обирає демократію й верховенство закону, готова і здатна долучитися до нашої колективної оборони, а також виконувати свої обов’язки, то вона теж може приєднатися до альянсу», – заявив керівник Північноатлантичного альянсу.
П’ять кроків до членства в НАТО
Загалом, якщо держава, яка подає заявку на членство в НАТО, є демократією, географічно розташована в Європі та бажає долучитися до євроатлантичної безпеки, їй надається План дій щодо членства. Ця дорожня карта допомагає підготувати країну як у військовій сфері, так і в політичній та правовій галузях. Коли ці реформи здійснені, розпочинаються вступні переговори щодо прав і зобов’язань перед НАТО. Четвертий крок – підтримка всіма державами так званого «вступного протоколу». І тільки на останній стадії, згідно з національними процедурами (референдумом чи тільки голосуванням в парламенті), держава сама ратифікує та подає «вступний протокол», таким чином набуваючи офіційного статусу члена НАТО.
Втім, як засвідчила не така давня історія, у 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті Україні та Грузії вже пообіцяли вступ до альянсу. Однак Франція та Німеччина виступили проти надання Києву «дорожньої карти».
Окупована частина Донбасу блокуватиме шлях до НАТО?
Так само може статися й нині, з огляду на невелику зацікавленість цих же держав у приєднанні України до альянсу, каже військовий експерт із брюссельського аналітичного центру «Група досліджень та інформації щодо миру і безпеки» (GRIP) Дені Жакмен.
«Бажання вступити до НАТО – це демократичний вибір, – пояснює фахівець. – З моменту, коли уряд тієї чи іншої країни надсилає заявку на членство, і там немає значних безпекових проблем, як скажімо, в Грузії, де питання сепаратистських регіонів блокує процес приєднання до НАТО, тож причин заважати державі-кандидату немає».
Однак в Україні, як і в Грузії, згадані «значні безпекові проблеми», так би мовити, «з легкої руки» Росії також присутні. Тож, на думку експерта, на пришвидшення членства в НАТО навіть при чіткому курсі України на євроатлантичну інтеграцію, годі й чекати до припинення війни та повернення Криму.
Процедура набуття державою членства у НАТО?
Втім, засадничі документи НАТО й сама історія цієї військово-політичної організації свідчить, що її двері залишаються відчиненими для будь-якої європейської держави, яка може виконувати обов’язки та зобов’язання, пов’язані з членством, а також робить внесок у підтримання безпеки на євроатлантичному просторі.
За час, що минув із 1949 року, кількість членів НАТО зросла із 12 до 29 країн внаслідок семи раундів розширення альянсу. Албанія та Хорватія, які отримали запрошення приєднатися до НАТО на Бухарестському саміті, що проходив у квітні 2008 року, офіційно стали членами Альянсу 1 квітня 2009 року. А 5 червня цього року відбувся останній раунд приєднання до НАТО нової 29-ї держави. Нею стала Чорногорія, яка в понеділок, 5 червня 2017 року, набула офіційного членства після розміщення свого документа про вступ до Північноатлантичного договору в депозитарії Державного департаменту США у Вашингтоні, округ Колумбія.
