Гості передачі «Вашої Свободи»: Вадим Денисенко, депутат Верховної Ради України (БПП); Микола Скорик, депутат Верховної Ради України («Опозиційний блок»); Олена Шрамко, піар-директор медіа-групи «Україна» (телефоном).
Услід за радіо української мови побільшає тепер і на телебаченні – загальнонаціональні канали офіційно зобов’язали забезпечити 75% ефірного мовлення українською. Відповідний закон у вівторок підтримали 269 депутатів Верховної Ради. Нова норма стосуватиметься не лише найбільших телеканалів – поширюється вона і на регіональних мовців, але вимоги для них будуть м’якшими. Значна частина загальнонаціональних телеканалів і без закону забезпечувала 75% україномовного контенту. Це засвідчив моніторинг Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Але є й такі (і йдеться про одні з найпопулярніших телеканалів), де українська мова звучала лише приблизно чверть ефірного часу. Деякі, як-то телеканал «Інтер», публічно виступили проти закону, а у фракції «Опоблок» уже заявили, що звернуться до Конституційного суду через новий закон.
Олена Ремовська: Пане Денисенко, як буде змінюватися контент на телебаченні, відповідно до закону?
Станом на зараз два канали – це канал «Україна» і «Інтер» – не виконують квоту у 75%Вадим Денисенко
Вадим Денисенко: Контент ми не регулюємо взагалі – законодавство регулює лише кількість української мови. Тобто загальноукраїнські канали – це 75%, регіональні канали – 50%. Станом на зараз лише два канали – це канал «Україна» і «Інтер» – не виконують квоту в 75%. Всі інші – насправді там проблем немає.
Дуже багато телеканалів просто заганяли українську в нічний ефір, коли ніхто не дивитьсяВадим Денисенко
Дуже важливо, що йдеться про період із 7-ї ранку до 22-ї години вечора впродовж дня. До 2012 року ця квота існувала, але тоді була розмита по добі, і дуже багато телеканалів просто заганяли українську в нічний ефір, коли ніхто не дивиться. Змушені були піти на компроміси, щоб набрати відповідну кількість голосів. Моніторинг буде проводитися не в добовому вираженні, а в тижневому форматі, де 75% цього часу з 7-ї до 22-ї повинні забезпечити українською мовою.
Для національних каналів проблеми не існує. Єдине питання, яке насправді існує, і тут Нацрада з питань телебачення і радіомовлення повинна з розумінням поставитися, впродовж короткого часу дрібним регіональним каналам буде справді достатньо тяжко. Але я думаю, що можна закрити очі й дати 6-7 місяців, щоб регіональні канали адаптувалися нормально.
– Пане Скорик, чому на Вашу думку, ухвалений закон може суперечити Конституції?
Микола Скорик: Ми вважаємо, що цей закон суперечить Конституції України, Європейській мовній хартії, яку свого часу Україна ратифікувала, це порушує права громадян стосовно вільного використання не тільки у побуті, а й в офіційному житті тих мов, носіями яких вони є. Справа не тільки в російській, українській чи у протистоянні між цими мовами, а справа в мовах регіональних меншин. Для Одеської області, наприклад, дуже є актуальним питання носіїв болгарської мови, молдовської, румунської. Для Закарпаття – це угорська. Моя поправка стосувалася того, щоб ця ситуація з квотуванням не стосувалася саме регіональних приватних компаній, які ведуть мовлення саме на цих мовах, тому що це є прямий утиск носіїв цих мов.
Ніяких утисків ні російської, ні будь-яких інших мов цей закон не передбачаєВадим Денисенко
Вадим Денисенко: В Одеської області є хоч один канал, яких стовідсотково веде мовлення болгарською? Там десь 25% болгарської мови є. Є хоч один канал, який стовідсотково веде мовлення румунською? Ніяких утисків ні російської, ні будь-яких інших мов цей закон не передбачає.
– Пані Шрамко, як на каналі реагують на ухвалення цього закону? І чи його можна буде виконати, на Вашу думку?
Олена Шрамко: Для нас це не є несподіванкою. Цей закон готувався вже певний час. Ми його обговорювали. Але не лише цей закон впливає на нашу діяльність, на рішення. Рішення збільшувати частку україномовного продукту в ефірі ми ухвалили самі, наші менеджери. Це на часі. На це є попит нашої аудиторії. Ми проводили власні дослідження аудиторії, вивчали ставлення до україномовного продукту, який продукт потребує аудиторія.
– Були дані моніторингу Нацради з питань телебачення та радіомовлення: телеканали «Інтер» і «Україна» опинилися майже в антирейтингу – частка української мови була чверть від мовлення. Для цього є об’єктивні чинники, чи це, можливо, якась позиція телеканалу?
Олена Шрамко: Це один тиждень на місяць досліджували. І того тижня в нас були дні, коли була частка і майже 68%, а коли й трохи менше. Наші аналітики підрахували за цей тиждень – частка була більшою. Нацрада моніторила, коли ще не було квот. Ми до них готові стратегічно. Телебачення – це виробництво. Виробництво серіалів, які в нас велику частку ефіру займають, потребує рік-півтора. Зараз усі продукти, які запускаємо у виробництво, україномовні.
«Інтер». Це найбільш проросійський канал на сьогодні, який займається «бєсмєртнимі палкамі»Вадим Денисенко
Вадим Денисенко: Телеканал «Україна» належить одному з найбільших спонсорів Партії регіонів Ахметову, говорить чітко: для нас немає ніяких проблем. Єдиний канал, який буде кричати проти цього всього, це телеканал «Інтер». Це найбільш проросійський канал на сьогодні, який займається «бєсмєртнимі палкамі». І дуже добре, що напередодні нарешті був висланий із України один з ідеологів каналу, російський громадянин Шувалов.
– Пане Скорик, Ви не можете не констатувати факт, що є українські загальнонаціональні канали, на яких переважає російська. Що поганого в тому, що Верховна Рада хоче збільшити частку державної мови на телебаченні?
Микола Скорик: Якби у нас був один чи два, чи три канали, як при радянській владі... Один із трьох був повністю українським. Якби було тільки три канали, то говорили б, що є утиски. На сьогодні важко порахувати кількість каналів. Але люди повинні мати вибір...
Мова не є проблемою. На сьогодні в Україні українська – державна мова. Це записано в КонституціїМикола Скорик
Мова не є проблемою. На сьогодні в Україні українська – державна мова. Це записано в Конституції. Якщо не знаєш, що робити, – треба виконувати Конституцію, а не видумувати безглузді закони. Я песимістично оцінюю, на жаль, саме можливе рішення КСУ, тому що він під повним контролем чинної влади, не є незалежним судовим органом. Але подавати ми його будемо.
Вадим Денисенко: Якби Партія регіонів («Опозиційний блок» – ред.) не хотіла роз’єднувати суспільство, то не чіплялася б за цей закон.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Українська мова на телебаченні. Парламент зробив перший крок
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
