Дводенне перебування президента Петра Порошенка у Великій Британії 18-19 квітня мало б бути одним з непомітних для більшості британців робочих візитів закордонних посадовців до Лондона.
Але для України та Британії це важливий крок у відносинах з паузою, яка тривала близько восьми років.
Останнім українським президентом в гостях у Лондоні у січні 2009 року був Віктор Ющенко. У Британії не бажали подавати руки сумнозвісному наступнику Ющенка і попереднику Порошенка.
Той факт, що візиту колишнього президента Віктора Януковича до Лондона так ніколи і не було, розповідає окрему історіюРоберт Брінклі
«Той факт, що візиту колишнього президента Віктора Януковича до Лондона так ніколи і не було, розповідає окрему історію. Я знаю, що його уряд намагався влаштувати такий візит, але британський на це не відповідав взаємністю», – сказав в інтерв’ю британський дипломат Роберт Брінклі, який працював послом у Києві 2002-2006 роках.
Співрозмовник «Голосу Америки» висловив думку, що головними темами у теперішніх розмовах сторін у Лондоні буде російська агресія щодо України, а також подолання української корупції.
Обидві проблеми мають близький стосунок до Великої Британії.
Британські уряди не можуть знайти спільної мови з Москвою від часу жорстокого убивства росіянина Олександра Литвиненка у Лондоні 2006 року.
Москва відмовилася від британського прохання видати підозрюваних в отруєнні Литвиненка, а в Лондоні недвозначно заявили, що застосування радіоактивного полонію вказує на можливу причетність державних структур. Володимир Путін засвідчив, що він не цурається багатьох методів роботи радянського КГБ.
Українська корупція також має стосунок до Лондона, бо хабарники – посадовці та пов’язані з владою підприємці з різних країн – використовують британську фінансову систему для відмивання вкрадених коштів та люблять вкладати гроші у нерухомість у британській столиці.
За даними Світового банку, у країнах, що розвиваються, посадовці розграбовують від 20 до 40 мільярдів доларів щороку і більшість тих грошей перекочовують з бідних країн у багаті.
Британський журналіст Олівер Баллоу в своїй останній статті в Guardian детально показує на прикладі України, як поєднання або навмисних дій, або бездіяльності українських державних органів та британських установ дозволяє підозрюваним у корупції особам зберегти гроші сумнівного походження.
Баллоу доходить висновку, що обіцянки Терези Мей ще з часів, коли вона була міністром внутрішніх справ Британії про допомогу у репатріації заплямованих корупцією коштів, не спрацьовують.
У квітні 2014 року міністр Тереза Мей обіцяла «забезпечити українському уряду практичне лідерство і сприяння у його намаганнях виявляти і повертати кошти, награбовані режимом Януковича».
Пані Мей від цієї обіцянки не відмовлялася, отже роботи – непочатий край.
Роберт Брінклі сказав «Голосу Америки», що «британський уряд дуже прагне очистити цю сферу і покращити репутацію Лондона».
Він вказує, що «нещодавно у Лондоні зробили новий крок до прозорості із запровадженням реєстру осіб – власників майна, і британський парламент нещодавно схвалив британську версію «Акту Магнітського», щоб особи, винні в утисках прав людини, не могли зберігати вкрадені гроші в Лондоні».
«Отже, – зазначає Роберт Брінклі, – британський уряд намагається працювати з цією проблемою».
