Щитом для НАТО і демократії Заходу є солдати України, які стоять на Сході – канадський депутат

Борис Вжесневський є депутатом парламенту Канади від ліберальної партії, яку очолює нинішній прем’єр-міністр Джастін Трюдо. Він вважає, що зробити вибори в Україні більш прозорими можливо, врахувавши досвід Канади. «Україні треба допомагати повертатись на правильні доріжки», – каже депутат, який завітав в Україну у справах. Борис Вжесневський має українське коріння і вільно спілкується українською. В часи боротьби за Незалежність він організував підпільну друкарню у Києві, для публікації інформаційних листівок «Актив волі», які розповсюджували на сході та півдні України. Про силу української діаспори в Канаді, «зрадників» у Верховній Раді України та шляхи подолання розриву між владою та громадянським суспільством розповів Борис Вжесневський Радіо Свобода .

– Що мені не подобається на Заході, коли корупція в Україні вживається як спосіб прикриття недієздатності допомогти Україні та українському народу в ці важкі часи. То є виправданням та доказом політичного банкрутства в політичних елітах Заходу. Коли мова йде про політичну корупцію, хто за це платить? Народ, люди. Вони втрачають свою можливість будувати краще майбутнє. Але в Україні люди життя віддають.

Захід був гарантом у Будапешті. То було надзвичайне досягнення, що третя найбільша ядерна країна в світі віддала свій ядерний потенціал.

І ті, котрі давали гарантію, нині навіть не були готові, щоб дати зброю, вони кинули Україну. Волонтерські батальйони, народ себе захистив без підтримки Заходу.

​– Чому Вам хотілося побувати на відкритті сесії українського парламенту, адже Ви так спланували свій приїзд, щоб спершу відвідати ту подію?

– Як голова канадської групи співдружності з Україною, я приїхав на відкриття сесії Верховної Ради, адже це надзвичайні часи для України, коли Україна воює. Ніхто у Західній Європі і Північній Америці не міг собі уявити, що може бути повномасштабна війна усередині Європи в 21-му столітті.

Путін – людина великих неприємних несподіванок. На жаль, на Заході багато хто ще не розуміє всіх причин того, що відбувається, геополітичну важливість цієї боротьби.

Це війна за існування Української держави, але одночасно це війна Путіна проти міжнародної правової системи, яка формувалась наприкінці Другої світової війни. Система не ідеальна, але ми все ж таки живемо в часи великого миру. Але зараз є загроза, що ми фактично живемо у середньовічній міжнародній системі, коли правий той, хто має силу. Тому важливо, щоб ті люди, які були від початку шляху до Незалежності, дбали про те, щоб Україна розвинулася як західна демократична країна, де в кожного може бути майбутнє і можна будувати країну для своїх дітей і внуків, і не повертатись до якоїсь московської імперської системи.

– Є щось, що Вас вразило у Верховній Раді, на що Ви звернули увагу як депутат канадського парламенту?

– Багато чого. Мене вразив виступ президента, він був упевнений і цілеспрямований. Це дає людям упевненість. Варто бути на місці відкриття сесії, щоб бачити нюанси. Камери того не схопили, тому народ того й не бачив.

Вразив «Опозиційний блок». В демократії має бути конструктивна опозиція, то є правильним. Але символи є вагомими. Шуфрич і його блок, окрім двох депутатів, відмовились від гімну держави. Вони не співали. Що то означає? Ви слів не знаєте? Ви інтелектуально обмежені, що не змогли вивчити слів гімну? Ні. То є зрада. Як ви не можете український гімн заспівати, який гімн шануєте? Як ви не заспіваєте гімн держави під час відкриття сесії Верховної Ради, де ви є депутатом ніби від народу, кому ви служите?

Ми у стані війни проти зовнішнього агресора, котрий хоче розкласти нашу демократію, то не є будь-які часи. І треба знати, хто є ким. І вони дали чітко знати, хто вони є.

Вони є не «опозиційним блоком», а зрадницьким блоком. Я в Канаді нині в уряді, але я знаю, що таке опозиція. А тут не є опозиція, то є зрада. І підтвердило це дуже символічні речі. Перше голосування було за зняття імунітету судді і впровадження кримінальних справ. Всі знають, що в Україні великі проблеми в судовій системі. І той зрадницький блок – я вирішив його так називати – не голосував, ані один. Всі розуміли, що буде більшість. Але ж який це важливий момент.

Корупція нищить державу зсередини. Бо є дві війни – зовнішня проти мілітарної агресії і внутрішня – проти корупції. А вони не голосували, значить їм скорумпована система підходить. Система, яка спрацьовує проти людей. Люди гинуть, платять кров’ю, їхнє майбутнє під загрозою через скорумповану систему, а вони не голосували.

– Як зменшити розрив між владою та громадянським суспільствам, а також розрив всередині влади, про який Ви згадали?

– Є важка боротьба, котра мусить відбуватись. Тому Канада розуміє, що треба підтримувати державу та існуючий уряд країни під час війни. Але ми також розуміємо, що все це також потрібно для людей, для громадянського суспільства.

Україна втрималася саме завдяки людям. Ми віримо в демократичний процес, не все ідеально. Можна тільки подивитися, що відбувається нині в Штатах.

Україна є новою демократією, яка постійно під загрозою.

Я часто кажу, що в Америці існує «доларократія», а не демократія, там багато чого купується. А тут тим більше. Мені дуже подобається, що попередній прем’єр-міністр Жан Кретьєн десь 14 років тому впровадив обмеження впливу грошей у виборчих процесах.

Наприклад, у Канаді на виборчі кампанії не можуть давати гроші корпорації, профспілки, громадські організації. Давати гроші можуть тільки громадяни, і тільки до 1500 доларів. Кандидати можуть ще від себе 1500 додати, тобто всього 3000 доларів від себе. В кожному окрузі є також обмеження в залежності від кількості людей. Наприклад, в моєму окрузі приблизно 125 тисяч людей. 35 днів виборчого терміну – виходить 905 тисяч доларів, які можна видати на кампанію. Значить треба з людьми зустрічатись, дебатувати.

Тобто є різкі такі обмеження.

Така система добре існує в Канаді, але я думаю, що треба розглянути, як можна було б впровадити такі різкі обмеження можливості купувати вибори в Україні.

– Нема в житті точних паралелей, але дивно, як ці паралелі в історії існують. Австрія – аншлюс – Крим – Судетська земля в Чехословаччині – Донбас. Дипломати пробують знайти дипломатичний вихід. Але до чого домовились Чемберлен та інші глави держав? В чому паралель не є однаковою – це в тому, що чехословаки погодились на політику примирення, і Гітлер їхню країну розклав. А тут народ стояв на Майдані і пішов на Схід, і став фронтом, щитом.

І нині не люблять про те говорити, але щитом для НАТО, ліберальної демократії Заходу є українські солдати, котрі стоять на Сході.

– Що ще українцям можна взяти за приклад з канадського досвіду?

– Канада багатокультурна. Ми знаємо, як люди різного походження, релігії, етнічної групи можуть разом жити і будувати щось набагато більше, ніж кожна група окремо. Пошана до всіх національностей, релігій і груп – це не тільки толерантність, а й шанування інших культур. Це те, що можна кожній країні взяти як приклад від Канади.

Зокрема, в Західній Європі є досить небезпечний націоналістичний правий шовінізм. Часто Путін це підтримує і фінансово, і морально. Наприклад, Ле Пен у Франції. В Канаді є заборона на це.

– Українська спільнота в Канаді одна з найбільших та найпотужніших. Яка там структура? Чи українці є більшими прихильниками якоїсь партії, як-от консерваторів чи лібералів? Який вплив мають канадські українці на тамтешній уряд?

– З одного боку, українська громада дуже шанується в Канаді за великий внесок у будівництво країни. А з іншого, вона також має політичний вплив. Українсько-канадська громада має цікаву специфіку у порівнянні з іншими канадськими групами. Вона є внутрішньо сильно зорганізована. У нас є дуже багато організацій, але вони всі зорганізовані в структурі Конгресу українців Канади (КУК), який має провінційні та міські філії. Наприклад, в Торонто є 52 незалежні окремі організації, які всі входять у структуру КУКу. Це означає, що можуть бути дискусії, але коли йде розмова з урядом, говорять одним голосом. КУК є парасолькою над всіма іншими українськими організаціями в Канаді. КУК не дотримується політичної позиції якоїсь партії.

Структура КУКу є позапартійна. Це дозволяє працювати зі всіма партіями.

– Які ще питання Ви вирішували в Україні зараз?

– Два роки тому в Канаді до мене звернувся колишній президент єврейського конгресу в Канаді. Більшість його родини була розстріляна в Самборі. Після проголошення Незалежності один із кандидатів на пост мера міста розтрощив зірку Давида на кладовищі і поставив три великі хрести. Тому він поставив за мету правильно поставити меморіал на місці, де розстрілювали його родину. Він не знав, що я в Самборі колись був, просив мене як представника канадського парламенту допомогти. Я вирішив цим зайнятися і виправити цю історію.

​ ​Цікаво, що у 80-х роках я вперше приїздив, щоб поставити хреста у Самборі, котрий був знятий, а тепер приїхав хреста знімати. В 89-му році я був у пана Чорновола на кухні, і зайшла така групка-делегація з Самбора. Були розмови про перші мітинги, які організовувались у Галичині в радянській Україні. За виступ на несанкціонованому мітингу садили на 15 діб. Якби хтось з організаторів виступив у Самборі, то вони б не змогли виступити в найближчому іншому несанкціонованому мітингу. Тому Чорновіл попросив мене виголосити промову на мітингу в Самборі. Спитав: «Можеш?», я відповів: «Можу спробувати».

Це був мітинг на знак протесту проти того, що місцева міліція збила хрест, який був поставлений. У той час я прагнув поставити назад хрест, який був неправильно стягнутий. А зараз прагну зняти хрести, неправильно поставлені в неправильному місці на єврейському кладовищі. Зокрема, один хрест стоїть прямо на братній могилі євреїв. Разом з послом Канади в Україні підписуємо меморандум, який розпочне процес зняття хрестів та встановлення меморіалу пам’яті євреям, знищених під час Другої світової війни.

До мене звернувся чоловік, зараз мій друг, котрого родина була винищена в страхітті. І це неправильно.

Я дуже шаную моє українське коріння. Я канадець, але українського походження. Моя бабця все казала: «Не забувай, якого ти роду». Через те, що я в Канаді, зокрема через те, що мене вибрали в парламент Канади, коли я бачу несправедливість, і щось таке, що глибоко неправильно відбувається в Україні, не можу бути байдужим. Україні треба допомагати повертатися на правильні доріжки.