В українки, яка живе в Росії без документів, хочуть відібрати дитину

Віолетта Рябоконь народилася в Україні. У 2001 році вона разом з матір'ю і вітчимом приїхала з Донецької області України в Свердловську область Росії. Усі ці роки Віолетта жила в Росії без будь-яких документів, крім свідоцтва про народження. 12 вересня цього року 19-річна Віолетта в Серовській міській лікарні №1 Росії народила дочку Елеонору. Лікарі повідомили Віолетті, що вони хочуть залишити дитину в лікарні. Пояснили: так треба, відповідно до закону, якщо у матері немає паспорта і її особа не встановлена.

​

– Я дочку дев’ять місяців виношувала, я не можу її нікому віддати. Я дуже хотіла дитину, дуже на неї чекала, – розповідає Віолетта Радіо Свобода. – Коли педіатр сказав, що дитину не віддадуть, у мене почалася істерика. Мені викликали психолога. Вона почала мене переконувати, що для дочки зараз буде краще в лікарні. Психолог говорила, що я зможу Елеонору забрати тільки тоді, коли відновлю документи. Але я ж знаю, що мою проблему з документами вирішити неможливо, я вже намагалася багато разів.

Віолетта закінчила корекційну середню школу в селі Романово Свердловської області, незважаючи на відсутність реєстрації та інших документів. Школа вчинила правильно – у російському законі «Про освіту» чітко сказано: не прийняти дитину в школу можна тільки в одному випадку: якщо в навчальному закладі немає місць. Учителька Віолетти Наталія Систерова обурена ситуацією, в якій опинилася її випускниця:

– Ми проблему Віолетти з документами намагалися вирішити, але безрезультатно. Потім колишня учениця переїхала в інше село, радісно писала мені, що чекає на дитину. Віолетта дуже добра, чуйна і працьовита. Трохи легковажна через юний вік. Неправильно в неї дитину відбирати. Несправедливо, але ми звикли до несправедливості. Нікому ми, люди з сільської місцевості, не потрібні.

Коли Віолетті виповнилося 14 років, вона пішла в місцеве відділення поліції, щоб отримати російський паспорт. Віолетті відповіли, що вона громадянка України, тому російський паспорт їй не дадуть. І порадили звертатися в міграційну службу.

– У селищі Восточне Свердловської області, де я раніше жила, співробітники УФМС зітхали, що не можуть мені нічим допомогти, і відсилали мене в Єкатеринбург. Я намагалася до УФМС в Єкатеринбурзі додзвонитися. Багато разів дзвонила, але чиновники кидали трубку, нічого толком не пояснювали. Навіть години роботи дізнатися не змогла. Крім того, вибратися в Єкатеринбург – для мене велика проблема. Я боюся великого міста, соромлюся розмовляти з незнайомими людьми. І грошей на поїздку в Єкатеринбург не вистачало.

Після закінчення школи Віолетта працювала сторожем, отримувала 300 рублів зарплати на день. На роботу з вищою зарплатою її не брали через відсутність паспорта і реєстрації. Сім'я ледь зводила кінці з кінцями. Мати Віолетти Тетяна Багненко одна утримує шістьох неповнолітніх дітей. Наймолодшому – три роки. Багненко розповідає, чому Віолетта 15 років живе в Росії нелегально:

– В опіці Серова нам кажуть: «Якщо хочете отримати дитину, ви повинні почати процес оформлення документів». Мовляв, ми повинні поїхати в посольство України в Єкатеринбург або краще відразу в Україну, щоб зробити дочці український паспорт. Як вони собі це уявляють? Як дочка перетне кордон без документів? Крім того, зараз у мене немає можливості купити квиток в Україну. Немає навіть грошей, щоб в Єкатеринбург доїхати. П’ять годин туди їхати. Потрібно купити квитки і в місті десь переночувати. За один день ми не впораємося. Я працюю доглядальницею, сім’я велика, грошей нам вистачає тільки на найнеобхідніше. Мені чиновники у відповідь пропонують у когось позичити гроші. Нема у кого! Всі заощадження витратила на підготовку до народження внучки. Я недавно пішла від чоловіка, бо він пив, бив мене і ображав дітей. Опіка вирішила нас обох обмежити в батьківських правах. Я почала за своїх дітей боротися. Ми переїхали з іншого селища в село Сосьва, від колишнього чоловіка подалі. Я кручусь, як можу, стараюся для дітей. Картка, на яку надходить дитяча допомога, зараз у колишнього чоловіка. Він знімає з неї гроші. Але я перед пологами ремонт зробила, купила для внучки ліжечко і коляску. У мене семеро дітей. За школу і дитсадок платити, за все платити. У мене український паспорт, я отримувала дозвіл на тимчасове проживання, а Віолетта при мені завжди була. Я розумію, що зараз треба Віолетту в Росії легалізувати, але не можна шантажувати нас дитиною. Дочка в паніці, а опіка повторює своє, зовсім не намагаючись увійти в наше становище і запропонувати нам допомогу.

У відділі опіки та піклування міста Серова Російській редакції Радіо Свобода дали такий коментар: «Ми згодні, щоб Віолетту виписали з пологового будинку разом з Елеонорою, але за умови, що дівчина почне оформлення документів. Ми, напевно, дозволимо Віолетті забрати дочку додому, але будемо надалі спостерігати за родиною і контролювати. Маму Віолетти ми вже давно знаємо. На наш погляд, Тетяна Вікторівна ледь справляється з виконанням батьківських обов'язків. Два рази Багненко з нашою допомогою виграла суд у справі про обмеження її батьківських прав. Ми їй тоді допомогли, а вона на нас журналістам скаржиться. Я думаю, що наступний суд у справі про обмеження батьківських прав Тетяна Вікторівна програє».

Співробітники управління соціальної політики міста Серова і Серовського району відмовилися давати коментарі Радіо Свобода. Але Андрію Клеймьонову, журналісту видання «Глобус», чиновники цього відомства сказали, що Елеонору матері, швидше за все, не віддадуть.

У міській лікарні №1 міста Серова Російській редакції Радіо Свобода сказали, що Віолетту випишуть з пологового відділення разом з дочкою, бо їм весь час хтось дзвонить. Організація «Батьківський всеросійський батьківський опір» пригрозила звернутися до органів прокуратури з проханням провести перевірку заяв з боку чиновників.

Ігор Мороков, уповноважений з прав дитини в Свердловській області, заявив журналістам, що немає підстав не віддавати дитину матері.

– Дітей у мігрантів Росії відбирають дуже часто. У ситуації з Віолеттою Рябоконь опіка поводиться традиційним чином, – каже Любов Мосєєва-Ельє, юрисконсульт у калузькому громадському правозахисному русі «За права людини». – Нещодавно в Калузі ми допомогли громадянці Киргизстану через суд повернути дитину. Іншій сім’ї мігрантів довелося покинути країну після того, як їм пригрозили забрати дітей. Жительці Молдови не хотіли віддавати дітей з будинку дитини. Вона поїхала на батьківщину, щоб відновити документи, а коли прийшла за дітьми, їй сказали, що вони тепер «державні». Таке відчуття, що органи опіки роблять усе можливе, щоб російські будинки дитини не були порожніми.

Опіка не має ніякого права забирати дитину у Віолетти, незважаючи на її проблеми з документами. Закон захищає право матері бути разом зі своєю дитиною. Держава може забрати дитину тільки при безпосередній загрозі життю та здоров'ю. В іншому випадку це буде порушення Сімейного кодексу Російської Федерації і Конвенції ООН про права дитини.

Рекомендація чиновників їхати в Україну і оформляти там український паспорт теж абсолютно типова і некоректна. Чиновники так роблять для власної зручності. Я можу порадити Віолетті подавати заяву на встановлення особи в районне відділення поліції. На жаль, це дуже довга процедура. Щонайменше один місяць, якщо займатися тільки цим питанням. Але якщо Віолетту визнають особою без громадянства, вона зможе подати документи на отримання російського громадянства і російського паспорта.

Світлана Ганнушкіна, голова комітету «Громадське сприяння», сказала Російській редакції Радіо Свобода, що останнім часом до неї часто за допомогою звертаються мігранти, у яких намагаються відібрати дітей.

– У Росії викривлене розуміння ювенальної юстиції. На Заході ювенальна юстиція діє в інтересах дітей. У нас органи опіки, замість того, щоб допомагати родині в складній життєвій ситуації, є каральним інструментом. Держава ставиться до біженців і мігрантів нелюдяно. Але особливо страшно, коли від такого жорстокого ставлення страждають діти. Дуже важливо зараз не допустити, щоб повторилася страшна історія загибелі п'ятимісячного Умаралі Назарова, якого поліція відібрала у мігрантів Таджикистану.

Майже рік тому в Санкт-Петербурзі громадянку Таджикистану Заріну Юнуcову затримали за порушення міграційного законодавства. У відділенні поліції у Юнусової відібрали дитину. Кілька годин Умаралі провів у дільниці, а потім його швидка відвезла в Центр медичної і соціальної реабілітації дітей, які залишилися без піклування батьків імені В. В. Цимбаліна. Вночі дитина померла. Незабаром Заріну Юнусову депортували з Росії. У квітні цього року суд визнав незаконними дії слідства у справі про смерть Умаралі Назарова.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода