Конституційний суд розглянув питання про конституційність закону «Про очищення влади», більше відомий як закон про люстрацію. Розгляд відбувся в закритому режимі, і остаточного рішення на ньому не ухвалили. Проте ініціатори запровадження люстрації вважають великою ймовірність того, що закон або його засадничі норми буде скасовано. У такому випадку міністр юстиції Павло Петренко закликає депутатів ухвалити новий закон про очищення влади вже цього місяця. А генпрокурор Юрій Луценко обіцяє, що в разі скасування люстрації можуть провести нову – суворішу за попередню.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець (фракція «Народний фронт») припускає, що Конституційний суд вихолостить закон про очищення влади.
«Планують скасувати найважливіше – безумовну люстрацію. Та, яка потім не потребує доведення в судах. Тобто ти працював в уряді, на посаді керівника адміністрації чи прокуратури за часів Януковича понад рік – ти не маєш права десять років бути на держслужбі. Цю норму вони прибирають», – каже він.
За словами Леоніда Ємця, судді Конституційного суду мали б відмовитися від розгляду цього подання через конфлікт інтересів – адже вони самі підпадають під люстрацію.
В «Опозиційному блоці» наполягають на індивідуальній відповідальності
Один із ініціаторів ухвалення закону про люстрацію, голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв (фракція «Самопоміч») також вважає, що Конституційний суд, найімовірніше, скасує основні норми закону «Про очищення влади». За його словами, таке рішення стане результатом змови: мовляв, президент таким чином віддячив «Опозиційному блокові» за голосування за зміни до Конституції в частині реформи правосуддя.
Натомість один із ініціаторів подання з приводу конституційності закону про люстрацію, депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко зазначає, що ціла низка норм закону суперечить Конституції. Крім того, застереження до закону про люстрацію висловлювала й Венеційська комісія.
Не може бути колективної відповідальності, а є лише індивідуальнаЮрій Павленко
«Ми не заперечуємо, що має відбутися очищення влади і притягнення до відповідальності або ж тимчасова заборона посідати державні посади тим людям, які причетні до корупції чи встановлення диктатури. Разом з цим, про що і Венеційська комісія говорить, не може бути колективної відповідальності, а є лише індивідуальна відповідальність – за ті дії, які вчиняла конкретна особа на конкретній посаді», – каже Юрій Павленко.
Генпрокурор застерігає Конституційний суд від «початку кінця»
Між тим, міністр юстиції Павло Петренко закликає Верховну Раду ухвалити нову редакцію закону «Про очищення влади» у випадку скасування чинної вже наступного тижня.
А генеральний прокурор Юрій Луценко застеріг: у разі, «якщо Конституційний суд піде проти волі народу України, – це стане початком кінця цього складу суддів». У випадку скасування закону про люстрацію він запропонує колишнім колегам із фракції «Блоку Петра Порошенка» ухвалити новий закон «Про безумовне очищення влади».
«Причому в новому законі база тих, хто має бути перевірений, має бути розширена, а критерії повинні стати ще суворішими», – наголошує Юрій Луценко.
Політтехнолог Віталій Бала вважає, що до закону про люстрацію у будь-якому разі потрібно вносити зміни, тож висновок Конституційного суду може мати позитивні наслідки. Адже чинний закон про люстрацію є недосконалим, що визнала, зокрема, Венеційська комісія.
«Тому не бачу жодної проблеми. Вносять більш досконалий закон, голосують, приймають – і все», – наголошує він.
Також 10 червня Конституційний суд за поданням Верховного суду скасував положення, яке передбачало встановлення верхньої межі суддівських пенсій у 10 740 гривень. За словами Леоніда Ємця, таким чином судді поставили себе вище від інших верств населення, а держбюджетові це рішення обійдеться в десятки мільйонів гривень.
