В Україні відбулися три раунди вакцинації проти поліомієліту у зв’язку зі спалахом цього захворювання (у серпні 2015 року виявили два випадки вакциноспорідненого поліомієліту на Закарпатті, представники ВООЗ запевняють, що навіть один випадок захворювання є спалахом). У жодному з раундів не вдалося досягти 95-відсоткового охоплення дітей, а саме таку цифру охоплення для подолання поліомієліту називали у Всесвітній організації охорони здоров’я як одну з головних умов на шляху до перемоги над поліовірусом. Лише після того, як відсоток вакцинованих дітей буде становити необхідну цифру, відповідні організації, що залучені до боротьби, зможуть констатувати перемогу України над поліовірусом, що циркулює, зауважувала представник ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс. Подекуди серед батьків все ще побутують чутки, які заважають їм приводити своїх дітей на вакцинацію. Вони породжують численні міфи, які не пов’язані з реальністю, кажуть медики.
Серед тих, хто підтримує міфи щодо вакцинації, зокрема, проти поліомієліту є недостатньо обізнані романтичні люди, які готові приставати на чутки, розповідає головний дитячий позаштатний імунолог Києва Федір Лапій. За його словами, якби не було вакцинації, то не було б і міфів про неї.
Найбільш небезпечною групою, яка поширює міфи проти вакцинації, імунолог називає тих, хто заробляє на цьому гроші. За його словами, так люди нехтують моральними принципами й ставлять заробіток на перший план. Серед них імунолог виокремлює політиків та засоби масової інформації.
Часто тими, хто заробляє на цьому, є прихильники альтернативної медицини. Вони, за його твердженням, нібито боролися із системою, не зуміли цього зробити й тепер висувають свої ідеї на противагу традиційній медицині. Люди таким борцям співчувають і симпатизують, каже Лапій. Найнебезпечнішою категорію серед поширювачів міфів є самі лікарі, які часто коментують те, у чому не є спеціалістами.
Міфи про вакцинацію проти поліомієліту можуть виникати з невдалих прикладів, які були на початку ХХ століття, каже Федір Лапій під час спільного тренінгу ВООЗ та ЮНІСЕФ для медиків та у коментарі для Радіо Свобода. Мова йде про невдалі дослідження, під час яких створювались перші вакцини проти поліомієліту.
Міф 1. «ІПВ спричиняє захворювання на поліомієліт»
Голова національного сертифікаційного комітету Ізраїлю доктор Манфред Грін каже, що батьки часто не хочуть вакцинувати своїх дітей, бо вірять у те, що ІПВ (інактивована поліовакцина, яка вводиться ін’єкційно) спричиняє захворювання на поліомієліт. Проте це не так. За його словами, ІПВ містить мертвий вірус, який не здатен спричинити хворобу.
«Реальних проблем з вакциною немає. Всі ці міфи вигадують люди, які виступають проти вакцинації. Але ми не маємо нехтувати запитаннями, які вони ставлять. Вони мають право почути правильні відповіді. Якщо вони стурбовані, вони мають знати правду. І справа не в тому, що я так кажу, значить це правильно. Я та мої колеги повинні надавати людям всю необхідну інформацію, яку публікують журналісти, яким можна довіряти. Громадськість має право ставити запитання і отримувати відповіді», – каже доктор Манфред Грін.
Міф 2. «ОПВ містить збудники ВІЛ»
«Міф виник як скандальна журналістська сенсація у 1999 році й проник у професійну медичну літературу. На основі припущень стверджувалося, що в 1957-1960 роках в польових випробуваннях у Центральній Африці використовувалась оральна поліомієлітна вакцина, вірус у якій був вирощений у культурі тканин нирок шимпанзе, інфікованих мавп’ячим вірусом імунодефіциту. А в кишківнику вакцинованих жителів Африки він нібито перетворювався на ВІЛ, так написали журналісти. Але насправді тканини шимпанзе ніколи не застосовувались для приготування вакцини ані в США, ані в Бельгії, де була виготовлена ОПВ (оральна поліовакцина, дві крапельки в рот – ред.) для вакцинації в Африці. Інфікування ВІЛ не могло статися орально – науці такого не відомо. Крім того, та сама вакцина використовувалася в Польщі – у них не виник ВІЛ у кишківнику», – каже головний дитячий позаштатний імунолог Києва Федір Лапій.
Міф 3. «За 6 місяців перед оперативним втручанням вакцинувати не можна»
«Дійсно, у старій редакції наказу МОЗ України від 16.09.2011 року № 595 була обмовка щодо умов не вакцинації ОПВ перед оперативним втручанням. Але у чинному наказі цього немає, такого не існує в інших країнах», – каже імунолог.
Міф 4. «Вагітним не можна контактувати з вакцинованими ОПВ»
Цей міф виник в Україні лише під час цієї кампанії у рамках боротьби з поліомієлітом, коментує Федір Лапій.
«Скажіть, у нас що, вагітних раніше не було? Ми ніколи не розмежовували вакцинованих дітей і вагітних. Це ніколи не було протипоказанням для вакцинації. Більше того, національні дні імунізації проводилися в Україні в 1996-му і в 1998 році. Тоді імунізація проводилася саме цією вакциною, ОПВЕРО, саме цієї компанії. І тоді таких балачок, таких спекуляцій не виникало», – зауважує імунолог.
Міф 5. «Потрібно розмежовувати вакцинованих і не вакцинованих дітей»
Ще одним спекулятивним домислом довкола вакцини проти поліомієліту в Україні є міф про те, що вакцинованим і не вакцинованим дітям не можна перебувати в одному переміщенні.
«Оральна поліовакцина використовується в Україні впродовж останніх 50 років. Ані півроку, ані два роки, ані десять років тому, ми не розмежовували вакцинованих і не вакцинованих дітей. Єдина країна, яка це робить – Російська Федерація. При тому, що це не є практика, яка у існує у світі на сьогодні, і міжнародні експерти вважають, що це необгрунтовано», – каже Федір Лапій.
Манфред Грін теж переконує, що дітей після вакцинації можна відправляти до школи.
Міф 6. «ОПВ – це ж «живий» вірус і далі буде розмножуватися»
Доктор Манфред Грін каже, що ризик того, що оральна «жива» поліовакцина (ОПВ), яка містить ослаблений вірус, спричинить хворобу «майже дорівнює нулю».
Дитина вакцинована оральною «живою» вакциною (ОПВ) і справді з фекаліями може виділяти вірус упродовж 60 діб. Проте теоретичний ризик захворіти взагалі нещепленій дитині проти поліомієліту від щепленої ОПВ незначний: 1 випадок на 7-14 мільйонів, пише дитячий лікар Євген Комаровський. Тобто ІПВ є безпечною в принципі, а ОПВ є безпечною для щеплених ІПВ і небезпечною для зовсім нещеплених дітей, додає він.
Якщо ж дотримуватись правил особистої гігієни – ризик взагалі мінімальний, кажуть лікарі. Поліомієліт – хвороба «брудних рук» і передається від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду, нагадують лікарі. І додають, що поліомієліт невиліковний, єдиний ефективний спосіб профілактики – вакцинація.
Міф 7. «Розморожена-заморожена» вакцина неякісна і небезпечна»
Гуманітарну допомогу – 1,5 мільйони доз оральної поліовакцини (ОПВ) виробника «Санофі Пастер», оплаченої канадським урядом для України, жодного разу не використали під час трьох раундів вакцинації у зв’язку зі спалахом поліомієліту, запевняє заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець. Саме через цю партію вакцин почалася масована атака щодо її перевезення, розмороження, повторного замороження й, як наслідок, чуток про її нібито погану якість.
«Є більш ніж потрібно доказової бази, яка говорить про те, що ця вакцина може розморожуватися та заморожуватися десятки циклів, що, власне, з цією вакциною відбувається навіть під час виробництва. Ми її й не використовували тільки з тієї причини, щоб не давати приводів для спекуляцій стосовно того, що ця вакцина може мати чи не мати якихось наслідків. Вона є якісною, ефективною та безпечною, але оскільки на початок першого раунду до нас було поставлено вакцину, яка не зберігалась при температурі мінус 20, то не було сенсу тримати її при мінус 20 та використовувати ту, яка була закуплена в травні, ми одразу запустили її в регіони і вона зараз використовується», – зауважив заступник міністра.
Він також додає, що жодних порушень в умовах зберігання вакцин, які надали Україні як гуманітарну допомогу, на закупівлю яких уряд Канади виділяв гроші, не було і не могло бути.
Доктор Манфред Грін теж зауважив, що вакцина проти поліомієліту набагато безпечніша, ніж інші ліки, які часто дають дітям.
Вакцина ОПВ, надана Україні, найбезпечніша із можливих і доставлена з дотриманням вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я, заявила представник бюро ВООЗ в Україні Доріт Ніцан.
«Це найбезпечніша вакцина, найстаріша, яку вже отримали мільйони дітей у світі і яка допоможе стерти поліомієліт з лиця Землі», – сказала вона.
Міф 8. «Вакцина проти поліомієліту робиться для країн третього світу, нам її надали, щоб її утилізувати. А спалах поліомієліту в Україні вигадали»
«Україна у будь-якому випадку повинна була б купувати оральну поліомієлітну вакцину, відповідно до календаря щеплень, аби забезпечити захист дітей від поліомієліту протягом року. Кількість доз вакцини, яка була закуплена коштом уряду Канади від французького виробника «Санофі Пастер» відповідає потребі України на 2015 рік – перший квартал 2016 року. Те, що спекулюють відносно того, що нам дали її утилізувати, – це нісенітниця. Тому що наприкінці квітня цього року тривалентну вакцину перестають використовувати, у будь-якому випадку ми б купували її, шукали, і витрачали б свої кошти для того, щоб її придбати», – каже Федір Лапій.
Міф 9. «Моїй дитині вже робили планове щеплення від поліомієліту і мені не потрібно робити додаткове»
«Коли мова йде про рутинну вакцинацію і благополучну епідеміологічну ситуацію, звичайно, дитину вакцинують за календарем і вона не потребує додаткових щеплень. Але додаткова вакцинація в Україні була проведена у відповідь на спалах поліомієліту в Україні, який був зафіксований у 2015 році. Вакцина ОПВ, яку ми отримали й мали використати, було недостатньо для проведення раундів вакцинації, як відповідь на спалах. Ми змушені були шукати додаткові дози, більшу кількість від того, що нам закупив уряд Канади», – коментує Федір Лапій.
Мета додаткової вакцинації від поліомієліту – не стільки захист тієї дитини, яку вакцинують, скільки припинення циркуляції вірусу в країні, додає дитячий лікар Євген Комаровський. «Якщо дитина повністю щеплена, відповідно до календаря, їй нічого не загрожує. У цьому й біда, що для того, щоб запобігти поширенню вірусу, необхідна саме масова вакцинація усіх», – додав лікар.
Доктор Манфред Грін наводить приклад Ізраїлю, де у 2013 році знайшли поліовірус у стічних водах. І хоча жодна дитина не захворіла на поліомієліт, держава вжила термінових заходів реагування, провівши додаткову вакцинацію усіх дітей до 6 років протягом трьох раундів, як було рекомендовано ВООЗ.
А у 2010 році в Таджикистані, єдиній пострадянській державі, де протягом останнього часу стався спалах поліомієліту, внаслідок якого померли 19 дітей і було зареєстровано 458 клінічних випадків поліомієліту, потрібні були шість раундів вакцинації серед 3 мільйонів дітей до 15 років для того, щоб страшна недуга відступила.
Міф 10. «Від масової вакцинації в Україні помирають діти»
Координатор команди ВООЗ з реагування на спалах поліомієліту Денніс Кінг каже, що немає жодних доказів того, що хоч одна дитина померла від оральної поліовакцини в Україні.
«Цілком очевидно, що це міф. В Україні центральна комісія оперативного реагування щодо розслідування несприятливих подій після імунізації, яка розслідує будь-яке твердження про смерть, які нібито виникли після ОПВ вакцини, не знайшла жодного підтвердження тому, що це пов’язано», – зауважує координатор команди ВООЗ з реагування на спалах поліомієліту.
Міф 11. «Дикого вірусу поліомієліту в Україні вже давно немає. Те, що виявили – вірус, спричинений вакциною, яку зараз всім нав’язують»
«Два випадки, які виявили в Закарпатті в 2015 році були спричинені вакциноспорідненим вірусом поліомієліту з оральної поліовакцини. Таке можливо серед населення із вкрай низьким колективним імунітетом. У випадку України діти віком до шести років були недостатньо вакциновані щонайменше впродовж останніх трьох років, а то й більше. Через низький рівень охоплення вакцинацією (за даними МОЗ, станом на серпень 2015-го від поліомієліту трьома дозами вакцин були щеплені лише 14% дітей – ред.) штам вакциноспорідненого вірусу поліо почав циркулювати. Якщо в населення достатній рівень охоплення імунізації, то вакциноспоріднений вірус не призведе до можливого захворювання», – зазначає Денніс Кінг.
Тільки факти поборють міфи – Воззілак
Найкращий спосіб протистояти міфам – збирати факти й заслуговувати довіру населення, каже американський епідеміолог з Центру за контролю над хворобами в Атланті Стів Воззілак. У коментарі Радіо Свобода епідеміолог зазначив, що для цього потрібні люди, яким громадськість може довіряти.
«Існує дуже багато міфів щодо вакцинації. Зокрема про те, що у вакцині може міститися вірус імунодефіциту людини, що вона перенасичена хімікатами, стерелізує жінок та чоловіків, та інше. Крім того, побутують і думки, що вакцина неефективна взагалі. Тож міфів предостатньо. Наприклад, у Нігерії у 2003 році циркулювали всі ці міфи одночасно і призвели до відмови від вакцинації у деяких регіонах», – каже Стів Воззілак.
Незважаючи на це, Нігерія подолала природній вірус поліомієліту в 2014 році, каже Денніс Кінг, координатор ВООЗ з реагування на спалах поліомієліту. «Не зважаючи на збіднілість системи охорони здоров’я в країнах Африки, завдяки освітній кампанії, батьки самі почали вимагати вакцинацію своїх дітей, розуміючи, що це єдиний спосіб захистити дітей. Коли подібна освітня кампанія буде проведена в Україні, батьки перестануть зважати на чутки», – переконує він.
