Київ – Унікальний протез із сенсорними датчиками, які реагують на рух м’язів, вперше виготовили в Україні. Київське протезно-ортопедичне підприємство поєднало власні розробки з іноземними технологіями, завдяки чому волонтер, який залишився без руки під час подій Євромайдану, знов має кінцівку.
Роман Дзівінський отримав поранення 6 лютого на Майдані. Він саме розбирав гуманітарну допомогу, коли стався вибух. В результаті отриманого поранення руку довелося ампутувати. Роман каже – його немає навіть у списку поранених на Майдані, а лікування та протезування оплатила Українсько-американська громада США за сприяння «Злученого українсько-американського допомогового комітету» (ЗУАДК). Проживши два роки після Революції гідності без лівої руки, Роман Дзівінський наприкінці 2015-го знову мав обидві кінцівки.
«В перші ж 20 хвилин я дуже багато зробив... Навіть у хлопців, які приїхали з-за кордону, не було таких показників, які були в мене за першу годину з новою рукою».
Роман – лівша. Без руки він провів два роки і звик користуватися правицею, проте як тільки в нього знову з’явилася ліва – каже, важко було змусити щось робити – через незвичку.
«У перший же день я писав «Слава Україні! Героям слава!», а потім я намагався друкувати на телефоні, навіть цигарку лівою рукою намагався тримати, протезом. Спочатку трохи лінь було знову користуватися лівою, коли два роки все правою робиш. Але все ж таки вчуся, змушую себе знову все правильно робити, тому що хочеться відновити функції. В мене сесія була, я ходив екзамени здавати... звичайно, це не так, як раніше, я ще не вмію так писати швидко, але я вчуся, хочу адаптуватися до того, щоб знову стати шульгою», – ділиться враженнями Роман після 30 днів користування протезом.
Всередині протезу встановлені сенсорні датчики, які реагують на рух м’язів. Вони, у свою чергу, дають імпульс, який передається на кисть та на пальці. Директор Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Сергій Страшний каже, що це – закордонні розробки. Комплектуючі до протезу розроблялися не в Україні, на заводі ж Романові виготовили куксоприймач та поєднали з ним біонічні елементи. У випадку ремонту комплектуючих, цей комплект знімається з людини і видається фірмі-виробникові. Замість нього ставиться запасний комплект і людина продовжує користуватися обома кінцівками.
«У нас є домовленість із представником фірми, що у них будуть запасні комплектуючі на випадок ремонту. Тобто куксоприймач – залишається, бо він зроблений індивідуально. А якщо виходить з ладу електроніка чи програмне забезпечення комплектуючих протезу... поки що ми не маємо права туди втручатися, тому що воно стоїть на гарантії, і це проблема фірми-виробника», – пояснює Сергій Страшний.
Протезування вдома
У Державній службі у справі ветеранів війни та учасників АТО кажуть – на сьогодні вже 160 учасників Антитерористичної операції протезували як в Україні, так і за кордоном. Ще 180 потребують нових кінцівок, та це – завдання на 2016 рік, каже начальник відділу забезпечення санаторно-курортним лікуванням та засобами реабілітації Держслужби в справах ветеранів війни та учасників АТО Олексій Моха.
«Постановою 518 передбачено кошти в розмірі 900 прожиткових мінімумів. В минулому році це було 2 мільйони 192 тисячі 400 гривень. У цьому році ця сума буде ще збільшена», – зауважує Моха та додає, що Держслужбою розроблений і чекає погодження механізм протезування за новітніми технологіями в Україні, який передбачитиме, що вона зможе укласти договір з вітчизняним підприємством та з учасником АТО й організувати його протезування в Україні.
Спеціалісти ж зазначають, що основна проблема вітчизняного протезування у фінансуванні. Для того, щоб ставити ветеранам АТО такі ж біонічні протези, як у Романа Дзівінського, потрібні набагато більше коштів, ніж передбачено державою.
«Там є один підпункт, що саме для учасників бойових дій ці суми можуть бути збільшені у три рази. Ця сума навіть близько не покриває вартість міоелектричного високофункціонального протезу, який встановили Роману Дзівінському. В середньому у світі його ціна сягає 25-30 тисяч доларів, без урахування вартості куксоприймача», – каже керівник проектів групи STALMED, офіційним дистриб’ютором протезів Touch Bionics в Україну, Катерина Дорохіна.
Тим не менш, за словами Сергія Страшного, в Україні такий протез коштуватиме значно дешевше, ніж за кордоном. Крім того, фахівці наголошують на важливому значенні протезування вдома, а не за кордоном, насамперед – через сервісне обслуговування протезу.
Добровольці досі мають проблеми з медичним забезпеченням
Олександрові Кікіну, колишньому бійцю добровольчого батальйону «Правий сектор», минулого року ампутували ногу після бойового поранення. Чоловік каже, що стикнувся з проблемою при протезуванні через те, що досі не був зарахований до державних збройних формувань. За його словами, Київський протезний завод пішов йому назустріч, зробивши протез лівої кінцівки.
«Тільки, напевно, на свій страх і ризик, дирекція заводу пішла мені назустріч. Я лише місяць тому отримав посвідчення інваліда війни, тобто мені довелося втратити цілий рік – я мав би бути уже у візку, тому що на одній нозі я не можу ходити самостійно, навіть з милицями», – розповідає Олександр Кікін.
Водночас представник Державної служби в справах ветеранів війни та учасників АТО Олексій Моха запевняє: служба розробила зміни до порядку використання коштів на протезування. В них передбачені добровольчі батальйони, які увійшли до складу МВС, Міністерства оборони та інших офіційних збройних формувань.
