Європейські політики радять Україні зосередитися на реформах, наголошуючи, що саме це стане ефективним важелем проти російської агресії. І попри те, що під час зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн ЄС не було ухвалено неформального документа, який з’явився напередодні цієї зустрічі, голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні публічно повторила головні ідеї, які містяться у ньому. На це, серед іншого, звертають увагу журналісти світових ЗМІ.
Країни-лідери Євросоюзу, включаючи Німеччину та Велику Британію, заявили, що швидкі реформи є найкращим шляхом для України у протистоянні російській агресії, пише видання EU Observer.
Журналісти видання наголошують, що неформальний документ, який з’явився напередодні зустрічі міністрів закордонних справ 18 січня, радить Києву створити посаду «віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції» для допомоги в імплементації нового антикорупційного законодавства та законодавства у сфері державного управління.
У документі, який цитує EU Observer мовиться, що Євросоюз має направити в Україну більше експертів та грошей «у відповідь на прохання України щодо надання підтримки». У документі також зазначається, що ЄС має «посилити свою присутність» насамперед в українських регіонах.
Підписи під цим документом також поставили Данія, Естонія, Литва, Нідерланди, Польща, Румунія та Швеція. Разом з тим, мовиться у статті EU Observer, він не був підписаний Францією навіть попри те, що ця країна разом з Німеччиною представляють Євросоюз у переговорах між Україною та Росією на переговорах у так званому «нормандському форматі».
Журналісти звертають увагу, що у документі Росія згадується дуже мало. Але у преамбулі згадка про Москву таки міститься. «Життєздатна, демократична і процвітаюча Україна з громадянським суспільством, що базується на праві, є найкращою відповіддю російській агресії, пропаганді і тиску», – мовиться у документі.
18 січня, після зустрічі голів МЗС Євросоюзу, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав Україну та Росію виконувати Мінські угоди. «Ми маємо відносне затишшя, з невеликою кількістю порушень режиму припинення вогню», – зазначив Штайнмаєр. При цьому він наголосив, що існують «труднощі» зі створенням законодавчої бази для проведення виборів у Донецьку та Луганську, двох українських регіонах, які де-факто перебувають під російською окупацією.
Міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Гаммонд, свою чергою, заявив, що українська влада має виконувати Мінські угоди, наголошує EU Observer. Оскільки, на його думку, таким чином українська сторона зможе «чітко дивитися в очі», коли Москва спробує звинуватити Київ у невиконанні цих домовленостей.
Міністри Євросоюзу не ухвалили цього документа щодо України, але верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріка Моґеріні під час брифінгу повторила головні ідеї, які у ньому містяться.
З великою ймовірністю можна припустити, що відновлення повномасштабних бойових дій на українському Донбасі не буде. Таку думку на шпальтах російської «Нової газети» висловлює політолог Володимир Малинкович. Мотивує це він тим, що у ворогуючих сторін наразі немає для цього ні волі, ні відповідних можливостей. При цьому, Малинкович вважає, що остаточно вирішити проблему регіону у цьому році не вдасться, але майбутній статус Донбасу напевно буде визначений у 2016 році. Він вважає, що варіантів розвитку ситуації є всього два.
Перший – це послідовне виконання Мінських угод. У такому випадку окремі райони Донбасу отримають легітимну місцеву владу на проведених під контролем ОБСЄ виборах, а Україна відновить контроль над своєю східною межею.
«Відносини між Києвом і Донбасом довго залишатимуться напруженими. Донбас збереже особливі відносини з Росією, але формально повернеться під управління Києва. Це управління можна буде здійснювати лише за допомогою дуже довгого повідка. Надалі, можливо, викликана війною взаємна ненависть спаде, і тоді відносини з Україною стануть тіснішими. У такому випадку стосунки між Донбасом і Києвом будуть нагадувати відносини між Києвом і Кримом часів Кучми. Не так уже й погано. Але не виключено, що Донбас через якийсь час обірве повідок і піде», – зазначає політолог.
Другий варіант розвитку ситуації на Донбасі Володимир Малинкович називає «стіна».
«Президент України та Верховна рада звинувачують Росію і «ДНР-ЛНР» у зриві Мінських угод і оголошують про створення на кордоні з «невизнаними республіками» так званої «стіни», тобто де-факто укріпленої прикордонної зони з пропускними пунктами, які охоронятимуться. Усі відносини з «окупованими територіями» припиняються до того часу, коли вони повернуться (якщо повернуться) до складу України. Відносини України з окремими районами Донбасу будуть такими ж, як і з сьогоднішнім Кримом», – прогнозує Володимир Малинкович.
На його думку, у першому та другому варіантах є свої плюси та мінуси для всіх сторін конфлікту.
Видання New York Times пише, що міністр закордонних справ Північної Кореї Лі Су Ен отримав запрошення на Всесвітній економічний форум у Давосі, але за два тижні, після четвертого північнокорейського ядерного випробування, запрошення було відкликане.
У статті видання мовиться, що хоча Давос іноді називають беззмістовною зустріччю бізнес-еліт, часто цей форум є майданчиком для важливих дебатів і компромісів між політиками. Але задля залучення відомих політиків, мільярдерів і знаменитостей, організатори зробили форум безпечним, захищеним від несподіванок і протиріч.
«Всесвітній економічний форум – ретельно зрежисована подія, де немає місця несподіванкам. Кожна тема обговорення чітко продумується і досліджується, кожен учасник заздалегідь вивчається, а кожен момент кожного дня детально контролюється. Форум функціонує злагоджено, як найкращі швейцарські годинники», – наводить New York Times цитату зі статті Франка Фогля, надруковану у 2001 році в Global Policy Forum.
Відтак, і під час нинішнього заходу деякі теми залишаться осторонь. Що ж стосується Північної Кореї, то присутність її представників на Давоському форумі була б неприйнятною, оскільки це б зробило проблематичною участь віце-президента США Байдена або британського прем’єра Дейвіда Камерона.
Але було б беззмістовно критикувати Всесвітній економічний форум у Давосі за відсутність дебатів, наголошується у статті New York Times. Оскільки комунікувати один з одним, особливо за наявності різних поглядів, – це відповідальність міжнародної спільноти.
