Більшість українців не знають, як відбуватиметься голосування та підрахунок голосів. Про це свідчить соцопитування, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Експерти прогнозують: більшість проблем може виникнути не в день виборів, а після оприлюднення їхніх результатів, коли кандидат, який набере більшість голосів, не пройде до місцевої ради.
Українці не знають, в який спосіб відбуватиметься голосування та підрахунок голосів на нинішніх місцевих виборах, про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології. Так, лише 12% опитаних відповіли, що вони добре знають про новий закон, та ще 20% зазначили, що розуміють, як проходитиме голосування. Втім, прогнозують експерти, більшість проблем та конфліктів може статися вже після підведення результатів голосування.
Поширеною буде ситуація, коли достатньо популярний кандидат набере достатню кількість голосів і не пройде, тому що не пройде партія, від якої він висуваєтьсяІрина Бекешкіна
«Поширеною буде ситуація, коли якийсь достатньо популярний кандидат набере достатню кількість голосів і не пройде, тому що не пройде партія, від якої він висувається. Тому населення буде ображене і думатиме, що вибори сфальсифіковані, тим більше, що особливої довіри до того, що вибори проходитимуть чесно, немає. Думка ділиться приблизно навпіл. Приблизно половина вважає, що якщо й будуть порушення, то вони не вплинуть істотно на результат. Інші з тих, хто піде на вибори, думають, що все буде перекручено», – говорить, директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
Координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська стверджує, що саме нерозуміння виборчої системи не лише виборцями, але й членами виборчих комісій є «підводним каменем цих виборів». За її словами, це показник довіри до результатів виборів, а отже легітимності фінальної стадії виборчого процесу.
Етап розподілу мандатів – велика загадка не тільки для виборців, а й навіть для членів ТВКОльга Айвазовська
«Етап розподілу мандатів – велика загадка не тільки для виборців, бо я переконана, якщо поговорити з кожним із 12%, ніхто не зможе відповісти на дуже прості питання щодо способу розподілу мандатів, а й навіть для членів ТВК. До прикладу, у Львівській області ТВК включила до жеребкування та до змісту виборчого бюлетеню громадянську мережу «Опора». Тобто спостережну організацію було включено до бюлетеня під номером шість», – розповідає Айвазовська – У нас є побоювання, що саме на етапі встановлення результатів буде недовіра до виборів ще більшою. Бо ТВК не будуть спроможні в короткі, ефективні, безконфліктні терміни провести цю процедуру».
Соціологічна і реальна явка виборців
Взяти участь у виборах збираються 74% населення, свідчить соцопитування. Однак експерти зазначають, що соціологічна явка зазвичай вища за реальну, тож очікують, що на прийдешніх місцевих виборах проголосують 45-60% українців. Традиційно високою буде явка в західних областях, мінімальною – на Донбасі.
Основна причина відмови від участі у виборчому процесі – відсутність кандидатів та партій, за яких варто голосувати. Серед аргументів також називають те, що «ці вибори нічого не змінять, бо місцева влада нічого не вирішує» або й взагалі «життя від них не залежить».
«Ми не очікуємо явку вищу за 45%. Чому саме так, тому що вперше ця явка була в 2010 році загальна по всій Україні в середньому. За даними дослідження 2012 року щодо проживання осіб за місцем реєстрації, 37% громадян України, виборці не проживають за місцем своєї реєстрації. Відповідно вони матимуть складнощі щодо голосування на місцевих виборах. Тобто їм треба повертатися до місця реєстрації для того, щоб безпосередньо здійснити своє волевиявлення», – говорить заступник генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник.
«Гречка» актуальна?
Гречка, як форма підкупу, відходить, а «на порядок денний стають більш прості речі – гроші», кажуть експерти. І додають, відсоток тих, хто готовий продати свій голос, зростає. Якщо у 2010 році таких було близько 10%, то цьогоріч так чи інакше продати свій голос готові 13,5% виборців, категоричне «ні» підкупу висловили 74% населення.
6% відповіли, що будуть голосувати, якщо отримають подарунок, але майже третина, вони хитруваті, відповіли, що допомогу візьмуть, але на голосування це не вплинеІрина Бекешкіна
«Ми питали щодо преславутої гречки, продуктових наборів, ліків та інших подарунків. 6% відповіли, що будуть голосувати, якщо отримають такий подарунок, але 29%, майже третина, вони хитруваті, відповіли, що допомогу візьмуть, але на голосування це не вплине. Категорично ні сказали 58%. Серед тих, хто відповів що отримають таку допомогу, найбільше виділяється Донбас, там 20% сказали, що допомогу візьмуть і проголосують за цього кандидата», – розповіла Ірина Бекешкіна.
«Підкуп має місце в Україні і ця проблема не викорінилась. Не питання скільки багато черг ми бачимо за гречкою на вулицях. Питання в тому, наскільки багато цих фактів в окремо взятих територіальних громадах, зокрема грошового підкупу. Якщо порівнювати з 2014 роком, коли в нас є аж 2 обвинувачуваних вироків по підкупу, то зрозуміло, що ні кандидати, ні політичні партії не гребуть тим, щоб вдаватися до ресурснозатратних, не зовсім законних, а то й прямо незаконних форм агітацій у вигляді прямого і непрямого підкупу», – говорить Айвазовська.
Нова партійна система без домінування окремої партії
За даними соцопитування, лідером електоральних симпатій є партія «Блок Петра Порошенка», подолати 5% бар’єр зможуть також «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Самопоміч» та «Укроп».
Будуть мати перевагу загальнонаціональні партії. Перш за все це партія «Солідарність», люди хочуть голосувати в таких випадках за владу, тобто буде якась вертикаль владиІрина Бекешкіна
«В цій ситуації, коли люди не дуже розбираються, де і які кандидати, вони будуть чіплятися партії, які їм більш симпатичні. І тут, звичайно, будуть мати перевагу загальнонаціональні партії. Перш за все це партія «Солідарність», тут ще спрацьовуватиме той чинник, що люди хочуть голосувати в таких випадках за владу, тобто буде якась вертикаль влади. Окрім того в східних і південних областях матиме перевагу «Опозиційний блок». Подекуди матиме, особливо у Галичині, «Самопоміч», подекуди «Батьківщина», – говорить Ірина Бекешкіна.
За результатами іншого опитування, яке провела компанія SocioStream, шанс потрапити до місцевих рад матиме ще «Радикальна партія».
Головною особливістю нинішніх виборів є відсутність «домінуючої сили», переконаний політолог Володимир Фесенко. Однією з причин цього експерт називає економічну кризу, яка поставила під удар владні партії, тож наразі головне їхнє завдання – «не стати головною партією країни, а втримати позиції».
«У 2010 році на місцевих виборах домінувала Партія регіонів, це призвело до серйозних деформацій і стало однією з причин травматичних подій кінця 2013-го – початку 2014 років. Зараз такого домінування немає. БПП буде серед переможців, але перші місця візьме лише в кількох регіонах», – говорить Володимир Фесенко.
За його словами, нинішні місцеві вибори можуть стати «міцним фундаментом» формування нової партійної системи в Україні.
Загальнонаціональне опитування громадської думки було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 жовтня 2015 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим та тих територій Луганської та Донецької областей, які не контролюються Україною. Загалом було опитано 2040 респондентів за квотною вибіркою, репрезентативною за такими параметрами, як стать, вік, регіон та тип населеного пункту. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
