Київ – 21 листопада 2013 року кілька тисяч українців вийшли на міські площі, щоб захистити європейське майбутнє країни. З цим позитивним, справедливим майбутнім українці пов’язували підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Рішення команди Віктора Януковича – відмовитись від підписання документа – викликало спротив, і скінчилось Революцією гідності. Минув рік від початку протестів. І вже новий президент України – Петро Порошенко – поставив підпис під Угодою про асоціацію, і новообрана Верховна Рада обіцяє сформувати проєвропейський уряд і реформувати державу, згідно з положенням Угоди. Але зусиллями Москви запуск зони вільної торгівлі вдалося зупинити. Найважливіша частина угоди не запрацює аж до початку 2016 року.
В Україні представники влади, незалежні фахівці і громадськість називають Угоду про асоціацію з Євросоюзом «дорожньою картою реформ», або ж «планом реформ», що їх необхідно здійснити для виживання України і поліпшення життя українців.
27 червня, підписуючи у Брюсселі Угоду про асоціацію, про це говорив у своїй промові президент Петро Порошенко. 1 листопада він привітав співгромадян із початком застосування Угоди (за винятком частини, що стосується формування зони вільної торгівлі). Про це президент написав у Twitter.
«Друзі, з сьогоднішнього дня починається тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вітаю Україну!», – написав Порошенко.
Президент також відзначив, що здійснення положень Угоди сприятиме «процвітанню і стабільності» в Україні і в Європі у цілому. Про це ж у спеціальній заяві написали президенти України, Європейської ради і Єврокомісії.
Щоправда, експерти застерігають українців від ейфорії – адже Угода лише надає Україні можливості для змін, а самі зміни вона має зробити сама. Як зазначив у розмові з Радіо Свобода голова міжнародного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, документ, підписаний очільниками України та ЄС, спрямований на встановлення певних правил.
Суть Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом полягає у тому, що на сьогодні це єдиний план реформ в УкраїніБогдан Яременко
«Суть Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом полягає у тому, що на сьогодні це єдиний план реформ в Україні. І при цьому це план реформ, який погоджений на найвищому рівні з боку України і Євросоюзу. Документ визначив чіткі критерії як змінювати політичну систему, правову систему, як змінювати промисловість. Також мова іде про те, як змінювати економічний і фінансовий сектор нашої держави. Цей план є, з одного боку, достатньо гнучким (оскільки сторони можуть будь-якої хвилини переглянути успішність у реалізації плану реформ і відтак або продовжити термін його виконання, або зафіксувати завершення реформ), а з другого боку – там є чіткі терміни виконання. Іншої такої програми, плану реформ в Україні немає. Це те, що потрібно Україні для того, щоб вижити», – зазначив Єременко.
Угода сприяє розвиткові держави і народу – експерти
Економіст, екс-міністр економіки (перший після Революції гідності) Павло Шеремета упевнений, що застосування положень Угоди сприятиме не лише впровадженню реформ, а і використанню українського промислового потенціалу. На думку Шеремети, можна говорити про модернізацію промислового сектору, зростання приватної ділової ініціативи (що дозволить сформувати нарешті середній клас європейського взірця), відтак формування сучасного ринку праці, тощо. Але для цього необхідно вивчити європейське життя, європейський ринок, наголосив Шеремета.
Нам потрібно вивчати і зрозуміти цей європейський ринок. Домовлятись про обмін студентами, про обмін професійнийПавло Шеремета
«Я це називаю, якщо використати футбольні метафори, Лігою європейських чемпіонів. Ліга кардинально різниться від Об’єднаного чемпіонату СНД. ЄС – це значно більший ринок, значно ширший ринок. Для того, щоб скористатись обсягом цього ринку, цей ринок треба розуміти, знати і відтак ми його маємо вивчати. І тут уже є соціальний аспект. Він полягає у тому, що нам потрібно виходити за рамки своєї зони комфорту, вивчати і зрозуміти цей європейський ринок. Звичайно, нам треба з Європою домовлятись про безвізовий режим, про обмін студентами, про обмін професійний. Все це потрібно для того, щоб краще це зрозуміти й осягнути, що означає інтеграція в ЄС», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Процес вивчення і застосування європейських соціально-економічних й освітніх стандартів є доволі складним і болючим. Але досвід сусідньої Польщі переконує у правильності цих кроків, вважає Шеремета.
Угода зміцнить безпеку Україну – експерт
Експерт з питань енергобезпеки Михайло Гончар вважає, що участь України в Європейському енергетичному співтоваристві (з 1 лютого 2011 року), як і застосування положень Угоди про асоціацію з ЄС з 1 листопада цього року зміцнять енергетичну безпеку держави. Це також дозволить зменшити залежність українців від російського газу і посприяє модернізації європейського ринку енергоносіїв, вважає фахівець.
Наші європейські партнери можуть посприяти вирішенню проблеми нашої газової залежності від російських постачаньМихайло Гончар
«Участь в енергетичному співтоваристві і початок застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дозволяють нам, відповідно до європейських вимог, проводити диверсифікацію постачання енергоносіїв. У нашому випадку мова іде про інтенсифікацію співробітництва з нашими європейськими сусідами щодо реверсних постачань газу з боку європейських компаній. У такий спосіб наші європейські партнери можуть посприяти вирішенню проблеми нашої газової залежності від російських постачань», – розповів Гончар Радіо Свобода.
Експерти також повідомляють про те, що ставлення українців до євроінтеграції України, до імплементації положень Угоди про асоціацію стало більш практичним. Громадськість цікавлять практичні результати застосування документа – боротьба з корупцією, люстрація, підтримка бізнесу, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування тощо. Наразі українці сподіваються, що нова влада виконуватиме положення угоди, і готові їй сприяти і контролювати її дії.
Без ЗВТ українці незахищені перед Росією?
Щоправда, застосування Угоди про асоціацію наразі не стосується тієї її частини, яка вводить у дію формування зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Рішення відкласти імплементацію цієї частини договору у Києві і Брюсселі пояснили необхідністю узгодити окремі її положення, про що просила третя сторона – Росія. 12 вересня по закінченні тристоронньої міністерської зустрічі у форматі Україна – Євросоюз – Росія її учасники заявили, що тимчасове застосування зони вільної торгівлі між Україною і ЄС відкладене до 31 грудня 2015 року, на прохання російської сторони. Наскільки небезпечне для української економіки таке зволікання (відтермінування), серед інших, писав київський журналіст Сергій Сидоренко на сторінках електронного видання «Європейська правда».
На його думку, з одного боку можна говорити про «торгове перемир’я» з Росією, а з іншого – саме Росія і виграє від відтермінування створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Це дозволить Кремлю тиснути на Україну і, можливо, спробувати втягнути її у Митний союз, зазначив Сидоренко.
