Київ – В Україні не люблять порівнювати домовленості щодо Криму, досягнуті в квітні у Женеві, і щодо Донбасу, підписані в Мінську, з Дейтонськими мирними угодами, які дозволили припинити кровопролиття у Боснії. Українські політики і незалежні експерти вважають, що анексія Криму Росією і російська ж військова агресія на Донбасі мають своє походження, специфіку, і відтак – свої механізми розв’язання.
Президент Петро Порошенко вважає, що Мінські домовленості дозволять нарешті реалізувати його мирний план, оприлюднений ще у червні. І цей план, і пункти мінських протоколів (від 5 і 19 вересня) передбачають, серед іншого, двостороннє припинення вогню на Донбасі, виведення російських військ з території України, моніторинг ситуації на кордоні між Україною і Росією, тощо. Але найважливіше, за словами Порошенка, це звільнення заручників і полонених та підтримка родин учасників антитерористичної операції.
«Це все ти маєш пропускати через серце, ти маєш зустрічатися з солдатськими матерями, і я це роблю, маєш дивитись у вічі тих, хто втратив чоловіка або сина. Маєш пояснювати, яким чином зробиш те, щоб захистити життя їхніх дітей або чоловіків», – сказав Порошенко у розмові з представниками ЗМІ.
Серед важливих пунктів «мінських домовленостей», як і Мирного плану Порошенка у цілому, – дострокові вибори у місцеві органи самоврядування.
«Будуть проведені вибори депутатів місцевих рад. Ради сформують виконкоми і оберуть їхніх голів, і вже вони, а не призначенці з Києва, управлятимуть цими регіонами і розпоряджатимуться місцевими бюджетами», – зазначив президент Порошенко.
Президенту довелось виступити перед народними депутатами, щоб переконати їх проголосувати за «закони щодо окремих районів Донбасу», зокрема амністію. Як пояснив президент депутатам, ці закони – механізм для реалізації мирного плану. Адже одне з головних завдань чинної влади – повернути мир в Україну, наголосив президент.
Активну фазу АТО треба закінчити до початку холодів – Семиволос
Експерти ж вважають, що і «мінські домовленості», і ухвалені закони є вимушеними. Адже донбаські сепаратисти і російські війська, які контролюють менше від третини території Донецької і Луганської областей, продовжують обстріли позицій українських силовиків і житлових кварталів підконтрольних їм населених пунктів. Росія посилює своє військо на Донбасі зброєю, технікою і людьми. Звільнення полонених і заручників відбувається вкрай повільно. Про ці та інші порушення з боку росіян повідомляють представники ОБСЄ, які працюють на Донбасі.
Водночас, як вважає керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, наразі усі сторони конфлікту потребують паузи. Так, українцям потрібен час для укріплення системи оборони, ротації бійців і оснащення сил антитерористичної операції важкими озброєннями і технікою, вважає експерт.
Після залучення регулярних військ Російської Федерації нам необхідне перегрупування, створення лінії оборони, створення опорних пунктівІгор Семиволос
«Ми вели війну, виходячи з того, що воюємо проти терористів, або груп, які є військовими, але не регулярної армії Росії. Після залучення регулярних військ Російської Федерації нам необхідне перегрупування, створення лінії оборони, створення опорних пунктів, які дозволять нам втримати ситуацію, здійснити мінування території. Це краще зробити в умовах «перемир’я», коли немає можливостей для подальшого наступу», – розповів Семиволос журналістам.
Він також зазначив, що головним завданням України має бути звільнення Донбасу і повернення Криму, після чого можна говорити про мир і розбудову цих регіонів. Наразі треба уникнути «боснізації» Донбасу або ж його перетворення на псевдодержаву на кшталт Придністров’я, вважає Семиволос.
На думку експерта, активну фазу антитерористичної операції на Сході треба закінчити до початку холодів, щоб мати час і умови для відновлення інфраструктури. «Якщо це затягнеться на довше, буде гуманітарна катастрофа», – зазначив Семиволос.
Дипломат, голова громадської організації «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко у розмові з Радіо Свобода зазначив, що Україна повинна докласти усіх зусиль, щоб не створити на Донбасі постійного джерела напруги і небезпеки для цілісності держави. Порівнювати ж документи, які стосуються різних епох, конфліктів різного характеру немає сенсу.
Навіть ідучи на поступки, ми повинні не створювати перешкод для формування ідентичності України й формування консенсусу щодо її майбутньогоБогдан Яременко
«У кожному випадку були якісь свої певні обставини, певні етнічні групи, країни, конфлікти і так далі. Ми у своїй абсолютно унікальній ситуації. І ми повинні виходити з того, що будь-які домовленості повинні нам залишати, так би мовити, «світло в кінці тунелю», – наголошує фахівець. – Навіть ідучи на поступки, на вимушені поступки (а ми маємо визнати, що іншого шляху, ніж піти на певні поступки. у нас не буде), ми повинні розуміти: те, що ми робимо, те, що ми підписуємо, ми повинні не створювати перешкод для формування ідентичності України й формування консенсусу щодо її майбутнього».
Яременко зазначив, що Україні варто уважніше вивчити досвід Молдови, де за існування самопроголошеної Придністровської республіки народ Молдови підтримав євроінтеграцію держави.
Україні необхідна конкретна підтримка Заходу – Джеймс Шерр
Провідний експерт міжнародного аналітичного центру Chatham House Джеймс Шерр вважає, що балканський досвід має стати попередженням для українців. На його думку, угоди, підписані у Дейтоні, не повернули мир боснійцям, а створили недієздатну державу, де одна частина країни гальмує розвиток іншої.
Крім того, він наголосив, що роль Росії в українському конфлікті – вирішальна, набагато більша, ніж на Балканах, де Російська Федерація свого часу стала однією з держав, яка «запалила» косовський конфлікт. На думку фахівця, ситуація на Балканах (у колишній Югославії) досі залишається напруженою і доволі складною з безпекового погляду. Захід має зрозуміти, що «балканізація» України знищить стабільність і спокій на Сході Європи, вважає Шерр.
Так звані «гуманітарні конвої». У російських вантажівках були військова техніка й устаткуванняДжеймс Шерр
«Понад 400 порушень українського кордону з боку Росії, сотні тисяч вимушених переселенців – і це лише факти, зафіксовані місією ОБСЄ і силовиками України. А ще давайте поговоримо про так звані «гуманітарні конвої», які Росія регулярно посилає на Донбас, на території, контрольовані її маріонетками. У 1999 році Росія відправила «гуманітарку» до Косова – і чим усе скінчилось? І тоді, і тепер у російських вантажівках були військова техніка й устаткування», – зазначив Шерр.
Він запропонував припинити розмови про допомогу Україні, а надати їй конкретну підтримку інвестиціями, технікою для модернізації виробництв, експертами. На думку Шерра, час здійснити усі підписані донині домовленості через конкретні справи усім, хто ставив під ними підписи.
