Що загрожує українцям в Криму?

Проукраїнські кримчани, що не визнають анексію півострова та відкрито підтримували Євромайдан, бояться залишатися в Криму. Їхні домашні адреси публікують в інтернеті, їм погрожують фізичною розправою. Частина вже виїхала до Києва, залишивши на півострові квартири та роботу.

Заступнику голови товариства «Просвіта» в Севастополі Мирославу Мамчаку довелось виїхати до Києва. Йому та іншим активістам погрожують фізичною розправою через відкриту проукраїнську позицію. Мирослав Мамчак каже, що погрози лунали на його адресу ще в період Євромайдану. Проте, коли нещодавно його адресу та дані інших активістів опублікували в інтернеті, вирішив вивезти родину до столиці. «Під час Майдану обіцяли «коктейлі Молотова» в квартиру закинути. А потім почали друкувати адреси, телефони і таке інше, – раніше такого не було. Дзвонили, погрожували, але це ніколи не переступало межу людяності», – згадує Мирослав Мамчак.

Чи може держава захистити українців у Криму?

Спершу він поїхав на Прикарпаття, потім перебрався до Києва, проте на материковій Україні у нього немає свого житла. Попри погрози, Мирослав Мамчак має намір повернутися до Криму.

«Всі співчувають, всі кивають головами. А насправді запропонували покинуту якусь хатину в селі в нетрях. Тому я поки не бачу реальних потуг держави захистити своїх українців» – додає Мирослав Мамчак.

У Києві кажуть, що можливості для захисту українців у Криму нині вкрай обмежені. Зокрема це стосується й зусиль уповноваженого Верховної Ради з прав людини, заявила його представник Ірина Кушнір.

«Ми відкриті для скарг, для інформації, яка надходить з Криму. Наразі ми не можемо похвалитися дієвим впливом. Більше скарг надходить із території України материкової: переведення пенсії для тих, хто переїхав, оформлення статусу безробітного, оформлення документів. Всі ці питання врегульовані», – зазначає Ірина Кушнір.

Все більше кримчан виїжджають на материк

Співкоординатор ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева розповіла: дедалі більше кримчан просять допомогти їм виїхати з півострова. На її думку, місцева влада на анексованій території свідомо не йде на діалог, тож агресія щодо проукраїнського населення триває.

«Та окупаційна влада, яка знаходиться в Криму, вона нічого не робить поза вказівкою. Тому якщо Мустафі Джемілєву забороняють в’їзд – це означає, що їм абсолютно байдуже на будь-які юридичні норми. На них у правовому полі ніяк не вплинеш, думка громадськості ніяк не вплине», – додає Таміла Ташева.

Стаття 3 так званої «Конституції Криму», ухваленої після анексії півострова у квітні цього року, проголошує, що права і свобода людини є «найвищою цінністю», а їхній захист – обов’язком самопроголошеної республіки. Водночас, на думку Таміли Ташевої, громадські активісти Криму і далі будуть змушені виїжджати з півострова – через реальні загрози, які існують на рівні з такими деклараціями.