Всупереч стереотипу, що всі на Донеччині прагнуть приєднатись до Росії, мешканці регіону активно відгукнулись на ідею допомагати українським військовим. Для військових люди жертвують від кількох кілограмів сала й кількох десятків гривень до кількох десятків тисяч гривень.
«До суботи-неділі тут накопичуються десятки коробок. Тільки минулий раз ми відвезли більше ніж 100 кілограмів ліків для наших десантників, для наших прикордонників, – говорить Дмитро Ткаченко, член Координаційного комітету патріотичних сил Донбасу. – Самі собою зібрались перші 10 тисяч гривень, самі собою купились перші 20 спальних мішків, це відбулось буквально за кілько годин – і ми їх відвезли».
Прикордонники говорять про те, що більш важливо, що люди про них пам’ятають і те, як вони до них ставляться, ніж те, що до них привозять. В останню неділю волонтери навіть організували концерт для армійців для підняття бойового духу.
Схід і Захід разом
Військові, що приїхали з Черкас, теж не залишаються у боргу. З місцевими жителями у них взаєморозуміння та взаємодопомога.
«Бачите, у нас зараз навіть на концерті були присутні місцеві мешканці, постійно у нас приходять школярі для занять. Надаємо допомогу місцевим, які є в цьому селі, в сусідніх селах. багатодітним сім’ям, як є, вже кілька разів таку допомогу надавали», – розповів Радіо Свобода Василь Польовий, підполковник прикордонних військ.
Місцеві благодійники постійно на зв’язку з військовими і реагують на всі їхні прохання. Богдан Паньківський, майор медичної служби, розповів Радіо Свобода, що в плані ліків вони забезпечені всім необхідним.
«Багато небайдужих людей самі звертаються до нас із пропозицією допомогти, питають, які нам необхідні медикаменти. Надали допомогу у вигляді 700 індивідуальних перев’язувальних пакетів, а також нам заказали, вже в дорозі ноші медичні і джгути. Також вони нам замовили медичні жилети саме для медичного персоналу та фельдшерів-інструкторів», – зазначає Богдан Паньківський.
Донеччан, що хочуть допомагати армії, чимало. Дехто возить продукти й речі, хтось обмежується дзвінками на загальнонаціональний номер 565. Але і ті, й інші розуміють, що хочуть жити в єдиній Україні.
«До суботи-неділі тут накопичуються десятки коробок. Тільки минулий раз ми відвезли більше ніж 100 кілограмів ліків для наших десантників, для наших прикордонників, – говорить Дмитро Ткаченко, член Координаційного комітету патріотичних сил Донбасу. – Самі собою зібрались перші 10 тисяч гривень, самі собою купились перші 20 спальних мішків, це відбулось буквально за кілько годин – і ми їх відвезли».
Прикордонники говорять про те, що більш важливо, що люди про них пам’ятають і те, як вони до них ставляться, ніж те, що до них привозять. В останню неділю волонтери навіть організували концерт для армійців для підняття бойового духу.
Схід і Захід разом
Військові, що приїхали з Черкас, теж не залишаються у боргу. З місцевими жителями у них взаєморозуміння та взаємодопомога.
«Бачите, у нас зараз навіть на концерті були присутні місцеві мешканці, постійно у нас приходять школярі для занять. Надаємо допомогу місцевим, які є в цьому селі, в сусідніх селах. багатодітним сім’ям, як є, вже кілька разів таку допомогу надавали», – розповів Радіо Свобода Василь Польовий, підполковник прикордонних військ.
Місцеві благодійники постійно на зв’язку з військовими і реагують на всі їхні прохання. Богдан Паньківський, майор медичної служби, розповів Радіо Свобода, що в плані ліків вони забезпечені всім необхідним.
«Багато небайдужих людей самі звертаються до нас із пропозицією допомогти, питають, які нам необхідні медикаменти. Надали допомогу у вигляді 700 індивідуальних перев’язувальних пакетів, а також нам заказали, вже в дорозі ноші медичні і джгути. Також вони нам замовили медичні жилети саме для медичного персоналу та фельдшерів-інструкторів», – зазначає Богдан Паньківський.
Донеччан, що хочуть допомагати армії, чимало. Дехто возить продукти й речі, хтось обмежується дзвінками на загальнонаціональний номер 565. Але і ті, й інші розуміють, що хочуть жити в єдиній Україні.
