Бунт почався закономірно, але спонтанно. Закономірно, бо влада дістала відсутністю реакції на те, що в центрі столиці тривалий час протестують сотні тисяч людей. І таке ігнорування не може не обурювати. А опозиційне тріо дістало протестний актив своєю безпорадністю.
Очевидно, що до бунту готувалися, але по-аматорськи. Утім, ентузіазм інколи важливіший за професіоналізм.
Те, що в міліції не спрацював один із водометів – дуже промовисто (між іншим, техніка ця доволі нова – закуплена після березня 2001-го). Там дедалі менше мотивації відстоювати дискредитовану владу. Однак репресивні органи загалом готові до ситуації.
Попри радикалізацію протесту, влада не наважилася штурмувати Майдан – вірогідно, з огляду на велику кількість людей. Саме цей чинник залишається вирішальним при розгляді силового варіанту.
Зволікання з переговорами може призвести до того, що перемовини втратять сенс. Адже вулиця починає дедалі більше жити своїм політичним життям. Політичний експерт Євген Магда вдало пожартував, що, мовляв, дарма не залучають до переговорів представника «Правого сектору», який відіграє помітну роль у вуличному протистоянні. Але, якщо влада не поспішить домовлятися із парламентською опозицією, то таки доведеться шукати когось, хто б вів переговори від вуличних радикалів.
ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Масові заворушення на Грушевського
Сутички між протестувальниками та правоохоронцями в центрі Києва на вулиці Грушевського. Радикально налаштовані мітингувальники вирішили прорватися через кордон міліції до Верховної Ради.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».
