Київ – 21 грудня Євромайдану «виповнився» місяць. Президент Віктор Янукович вже дав зрозуміти, що на поступки йому йти не хоче. Це означає, що і лідерам опозиції і громадським активістам потрібно шукати нову тактику. Лідери опозиції, заявляють: євромайданівці будуть зустрічати разом і Новий рік, і Різдво, і стоятимуть навіть до 28 січня і більше. Натомість політологи наголошують: Євромайдан не повинен просто стояти, він має терміново трансформуватися.
Сьогодні Євромайдан зайшов у глухий кут і йому потрібно змінити стратегію, вважає політолог Тарас Возняк. Зараз Майдан дуже чутливий до тактики «висмикування і засудження людей», засилля злодіїв і «добродіїв», які чинитимуть провокації. Може відбутися і «збомжіння» Майдану». Тому виходом із ситуацій політолог бачить створення окремого представницького органу.
«Зробімо на Майдані вибори. В наступну неділю чи через тиждень. Вибори ради, а ця рада вже нехай керує», – пропонує він.
Щотижневі збори?
Будь-який орган, створений на Майдані, повинен бути репрезентативним для всієї України, оскільки він може сприйматися як західноукраїнський проект у Києві, застерігає історик, політолог і викладач університету Києво-Могилянська академія Андреас Умланд.
Весь час стояти і захищати барикади Майдан не повинен, каже аналітик. Замість того, він може масово збиратись щотижня, як це було під час оголошення мобілізації на недільні віче. Такий варіант Андреас Умбланд вважає дієвим.
«У 1989 році так, наприклад, було у Західній Німеччині. Не було такого табору, а були щотижневі недільні демонстрації. Вони ставали більші і більші і вони призвели до падіння режиму. Можливо такий формат міг би бути тут», – пропонує політолог.
Затишшя на свята?
Наближення новорічних і різдвяних свят призведе до зменшення як чисельності, так і активності Євромайдану, застерігає політичний експерт Володимир Фесенко. Незважаючи на заклик Віталія Кличка святкувати новий рік на Майдані, а Олега Тягнибока – стояти як мінімум до 28 січня, багато хто із активістів київського Євромайдану все ж захоче повернутися додому.
Володимир Фесенко припускає, що у січні все ж зроблять паузу, а «дату чергової атаки на владу» з вимогою змінити уряд, призначать на початок лютого, коли почнеться нова сесія парламенту.
«Зараз же потрібно вирішити питання, як бути і з барикадами, і з міською адміністрацією. Тому що, якщо людей буде менше, буде ризик нової силової атаки. Думаю, що є сенс провести переговори між опозицією і представниками Майдану з одного боку, і представниками влади з іншого. Переговори про демілітаризацію центру міста, можливо, в обмін на те, що залишиться наметове містечко на Майдані і щоб одночасно з Києва були виведені внутрішні війська і більша частина «Беркуту», – каже Фесенко, нагадуючи, що метод переговорів ніхто не скасовував .
Тим часом, яким бачить розвиток подій та що пропонує робити далі, українська опозиція обіцяє оголосити найближчим часом. Ймовірно це традиційно станеться на вихідних, 22 грудня, коли відбудеться чергове Народне віче на майдані Незалежності о 12:00 год. Як мовиться у спільній заяві трьох політичних сил, оприлюдненій на їхніх сайтах, «Вікторові Януковичу варто знову нагадати, що МИ – Є!».
Сьогодні Євромайдан зайшов у глухий кут і йому потрібно змінити стратегію, вважає політолог Тарас Возняк. Зараз Майдан дуже чутливий до тактики «висмикування і засудження людей», засилля злодіїв і «добродіїв», які чинитимуть провокації. Може відбутися і «збомжіння» Майдану». Тому виходом із ситуацій політолог бачить створення окремого представницького органу.
«Зробімо на Майдані вибори. В наступну неділю чи через тиждень. Вибори ради, а ця рада вже нехай керує», – пропонує він.
Щотижневі збори?
Будь-який орган, створений на Майдані, повинен бути репрезентативним для всієї України, оскільки він може сприйматися як західноукраїнський проект у Києві, застерігає історик, політолог і викладач університету Києво-Могилянська академія Андреас Умланд.
Весь час стояти і захищати барикади Майдан не повинен, каже аналітик. Замість того, він може масово збиратись щотижня, як це було під час оголошення мобілізації на недільні віче. Такий варіант Андреас Умбланд вважає дієвим.
«У 1989 році так, наприклад, було у Західній Німеччині. Не було такого табору, а були щотижневі недільні демонстрації. Вони ставали більші і більші і вони призвели до падіння режиму. Можливо такий формат міг би бути тут», – пропонує політолог.
Затишшя на свята?
Наближення новорічних і різдвяних свят призведе до зменшення як чисельності, так і активності Євромайдану, застерігає політичний експерт Володимир Фесенко. Незважаючи на заклик Віталія Кличка святкувати новий рік на Майдані, а Олега Тягнибока – стояти як мінімум до 28 січня, багато хто із активістів київського Євромайдану все ж захоче повернутися додому.
Володимир Фесенко припускає, що у січні все ж зроблять паузу, а «дату чергової атаки на владу» з вимогою змінити уряд, призначать на початок лютого, коли почнеться нова сесія парламенту.
«Зараз же потрібно вирішити питання, як бути і з барикадами, і з міською адміністрацією. Тому що, якщо людей буде менше, буде ризик нової силової атаки. Думаю, що є сенс провести переговори між опозицією і представниками Майдану з одного боку, і представниками влади з іншого. Переговори про демілітаризацію центру міста, можливо, в обмін на те, що залишиться наметове містечко на Майдані і щоб одночасно з Києва були виведені внутрішні війська і більша частина «Беркуту», – каже Фесенко, нагадуючи, що метод переговорів ніхто не скасовував .
Тим часом, яким бачить розвиток подій та що пропонує робити далі, українська опозиція обіцяє оголосити найближчим часом. Ймовірно це традиційно станеться на вихідних, 22 грудня, коли відбудеться чергове Народне віче на майдані Незалежності о 12:00 год. Як мовиться у спільній заяві трьох політичних сил, оприлюдненій на їхніх сайтах, «Вікторові Януковичу варто знову нагадати, що МИ – Є!».
