Наступні тижні будуть ключовими у відносинах між Україною і США, вважає директор євразійських програм американської неурядової організації «Дім Свободи» (Freedom House) Сюзан Корк. У розмові з Радіо Свобода вона оцінила перспективи запровадження санкцій до офіційного Києва та проблеми захисту журналістів в Україні.
– Ваш тривожний звіт про погіршення становища зі свободою ЗМІ в Україні збігся з побиттям десятків журналістів в Україні під час розгону мітингів. Український прем’єр попросив вибачення за дії правоохоронців, пообіцяв покарати винних. Чи уряд робить достатньо?
– Ні, цього замало і запізно. Наказ покарати протестувальників віддав уряд, тому чекати кілька днів, і зробити це у Верховній Раді лише після того як сотні тисяч людей протестували – це замало і запізно.
– Посол США недавно оцінив Україну як демократію, що розвивається. А вже після останніх подій висловив стурбованість побиттям журналістів, але сказав, що США далі будуть активно взаємодіяти з українською владою. Чи така політика ефективніша, ніж політика санкцій та ізоляції, як дехто пропонує?
– Думаю, що зараз це вірний підхід. Але політика взаємодії також вимагає конструктивного партнера з іншого боку. Європа, очевидно, сильно розчарована, адже вклала багато часу, вірячи, що президент Янукович серйозно налаштований до процесу «Східного партнерства» ЄС. Американський уряд також це серйозно підтримував, але український уряд не був конструктивним. Щодо санкцій, то ширше питання це підзвітність дій влади. Насильство над журналістами, особливо протягом останнього тижня жахливе, але це також відображення тенденції минулого року. Має бути підзвітність дій влади щодо насильства над протестувальниками, також є проблеми корупції, вибіркового правосуддя. Якщо немає конструктивного бажання обговорювати ці проблеми всередині країни та з ЄС і США, то буде дедалі більше закликів до санкцій.
– Одна з петицій зі закликом до санкцій вже набрала на сайті Білого дому понад 100 тисяч підписів. Наскільки близько українська влада, на Вашу думку, наблизилася до «червоної межі», коли офіційний Вашингтон мав би відреагувати?
– Зараз становище швидко змінюється, важко передбачити, що буде далі. Про це говорять тривалий час, такі заклики були у Конгресі США, зокрема про візові обмеження для українських урядовців, про яких є докази корумпованості, чи причетності до насильства над журналістами, інші зловжваиння. Наступні тижні визначать у якому напрямку це все буде. Рішення має ухвалити президент Янукович.
– Незалежно від того, що робитиме, чи не робитиме чинна українська влада, як можна подбати про кращий захист в Україні, зокрема, журналістів?
– Це одне з серйозних питань, яким ми стурбовані. Є закони, які треба втілювати. Україна є головою ОБСЄ і сама визначила свободу преси як один зі своїх пріоритетів. Саме тому ми підготували наш звіт. Ми вважаємо, що голова ОБСЄ має дотримуватися вищих стандартів, тому особливо засмучує те, що в Україні протягом року, що минає, насильство над журналістами зросло. Український уряд має втілювати закони, захищати журналістів, а ЄС і США також можуть допомогти, щоб була підзвітність, допомагаючи тут громадянському суспільству. Ще один момент ¬це інтернет. Влада переважно контролює ЗМІ, тому інтернет-журналісти в Україні особливо вразливі.
– Чи під час нинішнього візиту в Україну Ви обговорювали ці виклики з українськими урядовцями, чи представниками провладних фракцій? Чи вони серйозно ставляться до Ваших рекомендацій?
– Цього тижня вони досить зайняті (сміється). Раніше ми зустрічалися з урядовцями. Вони досить відкриті під час дискусії, але розчаровує те, що це не призвело до дій. Деколи є добрі закони, але вони не втілюються. Можуть визнати проблему, створити, наприклад, робочу групу у Верховній Раді, можливості поговорити, але громадянське суспільство, журналісти, як я знаю, відчувають, що поступу немає.
– Ваш тривожний звіт про погіршення становища зі свободою ЗМІ в Україні збігся з побиттям десятків журналістів в Україні під час розгону мітингів. Український прем’єр попросив вибачення за дії правоохоронців, пообіцяв покарати винних. Чи уряд робить достатньо?
– Ні, цього замало і запізно. Наказ покарати протестувальників віддав уряд, тому чекати кілька днів, і зробити це у Верховній Раді лише після того як сотні тисяч людей протестували – це замало і запізно.
– Посол США недавно оцінив Україну як демократію, що розвивається. А вже після останніх подій висловив стурбованість побиттям журналістів, але сказав, що США далі будуть активно взаємодіяти з українською владою. Чи така політика ефективніша, ніж політика санкцій та ізоляції, як дехто пропонує?
– Думаю, що зараз це вірний підхід. Але політика взаємодії також вимагає конструктивного партнера з іншого боку. Європа, очевидно, сильно розчарована, адже вклала багато часу, вірячи, що президент Янукович серйозно налаштований до процесу «Східного партнерства» ЄС. Американський уряд також це серйозно підтримував, але український уряд не був конструктивним. Щодо санкцій, то ширше питання це підзвітність дій влади. Насильство над журналістами, особливо протягом останнього тижня жахливе, але це також відображення тенденції минулого року. Має бути підзвітність дій влади щодо насильства над протестувальниками, також є проблеми корупції, вибіркового правосуддя. Якщо немає конструктивного бажання обговорювати ці проблеми всередині країни та з ЄС і США, то буде дедалі більше закликів до санкцій.
– Одна з петицій зі закликом до санкцій вже набрала на сайті Білого дому понад 100 тисяч підписів. Наскільки близько українська влада, на Вашу думку, наблизилася до «червоної межі», коли офіційний Вашингтон мав би відреагувати?
– Зараз становище швидко змінюється, важко передбачити, що буде далі. Про це говорять тривалий час, такі заклики були у Конгресі США, зокрема про візові обмеження для українських урядовців, про яких є докази корумпованості, чи причетності до насильства над журналістами, інші зловжваиння. Наступні тижні визначать у якому напрямку це все буде. Рішення має ухвалити президент Янукович.
– Незалежно від того, що робитиме, чи не робитиме чинна українська влада, як можна подбати про кращий захист в Україні, зокрема, журналістів?
– Це одне з серйозних питань, яким ми стурбовані. Є закони, які треба втілювати. Україна є головою ОБСЄ і сама визначила свободу преси як один зі своїх пріоритетів. Саме тому ми підготували наш звіт. Ми вважаємо, що голова ОБСЄ має дотримуватися вищих стандартів, тому особливо засмучує те, що в Україні протягом року, що минає, насильство над журналістами зросло. Український уряд має втілювати закони, захищати журналістів, а ЄС і США також можуть допомогти, щоб була підзвітність, допомагаючи тут громадянському суспільству. Ще один момент ¬це інтернет. Влада переважно контролює ЗМІ, тому інтернет-журналісти в Україні особливо вразливі.
– Чи під час нинішнього візиту в Україну Ви обговорювали ці виклики з українськими урядовцями, чи представниками провладних фракцій? Чи вони серйозно ставляться до Ваших рекомендацій?
– Цього тижня вони досить зайняті (сміється). Раніше ми зустрічалися з урядовцями. Вони досить відкриті під час дискусії, але розчаровує те, що це не призвело до дій. Деколи є добрі закони, але вони не втілюються. Можуть визнати проблему, створити, наприклад, робочу групу у Верховній Раді, можливості поговорити, але громадянське суспільство, журналісти, як я знаю, відчувають, що поступу немає.
