Аби отримати елементарне щеплення від правця, потрібно шуганути медика… Миколою Азаровим. Інакше запросто можна стати жертвою тяжкої недуги, яка переможена в усьому цивілізованому світі ще в ХХ столітті. Але в Україні це може стати неабиякою проблемою.
Уявіть ситуацію – ви пробили ногу іржавим цвяхом, а лікар навіть не може зробити вам укол проти правця чи то стовбняка. Саме в такій ситуації опинився мій брат, що мешкає поблизу Борисполя. Поранившись, він звернувся до районної лікарні – але там цієї елементарної сироватки не було! Брат навіть гроші запропонував – нема! Хірург, цілком розуміючи всю ідіотичність ситуації, навіть довідку йому видав про те, що відповідної сироватки немає.
Зі своїх податків ми утримуємо медицину, яка не надає елементарної допомоги!.. Я аж поцікавився у знайомого адвоката – чи можна, маючи на руках таку довідку, виграти суд у держави? Адвокат саркастично пожартував: якщо захворієш, то ймовірність виграти дуже велика.
Звісно, хворіти на таку небезпечну недугу не хочеться. Ми зателефонували до Інституту інфекційних хвороб – там запевнили, що в кожному київському травмпункті чи лікарні має бути відповідна сироватка. Але тут виникла інша проблема: у найближчій з лікарень швидкої допомоги (!) сказали звертатися за місцем проживання, а коли їм пояснили ситуацію, то почули у відповідь: «а в нас також немає».
У найближчому ж до Борисполя київському травмпункті на Харківському шосе попервах також порадили звертатися за місцем проживання. І аргумент, що в Борисполі сироватки немає і навіть пред’явлена довідка нікого не схвилювала. Хтось би в такій ситуації поліз за гаманцем, хтось – обматюкав би медиків. А мій брат увімкнув кмітливість і винахідливість.
«Я дзвонив на гарячу лінію Кабміну, коли отримав оцю довідку – і там сказали, що щеплення вам зобов’язані зробити у найближчому травмпункті, де така сироватка є. Якщо ви не хочете (робити укол. – Д.Ш.) – то я зараз прямо звідси їм ще раз подзвоню», – сказав мій брат, дістаючи мобільник.
Насправді, на жодну гарячу лінію він не дзвонив. Але ескулапи одразу дослухалися до такого аргументу – зробили щеплення без зайвих розмов і навіть навіщось порожню ампулку від препарату віддали.
Пригадую, як оцінюючи перші сто днів чинної влади, експерти казали, що їй вдалося відновити керованість у державі. Мабуть, острах перед начальством – інколи (як у цьому випадку) цілком віртуальним – чи не єдине «покращення», якого досягла чинна влада. А який би ви поставили діагноз такому «покращенню»?..
Уявіть ситуацію – ви пробили ногу іржавим цвяхом, а лікар навіть не може зробити вам укол проти правця чи то стовбняка. Саме в такій ситуації опинився мій брат, що мешкає поблизу Борисполя. Поранившись, він звернувся до районної лікарні – але там цієї елементарної сироватки не було! Брат навіть гроші запропонував – нема! Хірург, цілком розуміючи всю ідіотичність ситуації, навіть довідку йому видав про те, що відповідної сироватки немає.
Зі своїх податків ми утримуємо медицину, яка не надає елементарної допомоги!.. Я аж поцікавився у знайомого адвоката – чи можна, маючи на руках таку довідку, виграти суд у держави? Адвокат саркастично пожартував: якщо захворієш, то ймовірність виграти дуже велика.
Звісно, хворіти на таку небезпечну недугу не хочеться. Ми зателефонували до Інституту інфекційних хвороб – там запевнили, що в кожному київському травмпункті чи лікарні має бути відповідна сироватка. Але тут виникла інша проблема: у найближчій з лікарень швидкої допомоги (!) сказали звертатися за місцем проживання, а коли їм пояснили ситуацію, то почули у відповідь: «а в нас також немає».
У найближчому ж до Борисполя київському травмпункті на Харківському шосе попервах також порадили звертатися за місцем проживання. І аргумент, що в Борисполі сироватки немає і навіть пред’явлена довідка нікого не схвилювала. Хтось би в такій ситуації поліз за гаманцем, хтось – обматюкав би медиків. А мій брат увімкнув кмітливість і винахідливість.
«Я дзвонив на гарячу лінію Кабміну, коли отримав оцю довідку – і там сказали, що щеплення вам зобов’язані зробити у найближчому травмпункті, де така сироватка є. Якщо ви не хочете (робити укол. – Д.Ш.) – то я зараз прямо звідси їм ще раз подзвоню», – сказав мій брат, дістаючи мобільник.
Насправді, на жодну гарячу лінію він не дзвонив. Але ескулапи одразу дослухалися до такого аргументу – зробили щеплення без зайвих розмов і навіть навіщось порожню ампулку від препарату віддали.
Пригадую, як оцінюючи перші сто днів чинної влади, експерти казали, що їй вдалося відновити керованість у державі. Мабуть, острах перед начальством – інколи (як у цьому випадку) цілком віртуальним – чи не єдине «покращення», якого досягла чинна влада. А який би ви поставили діагноз такому «покращенню»?..
