Після подій у Врадіївці протестують донеччани

Донецьк – У шахтарській столиці вже другий тиждень не вщухають протести проти свавілля у правоохоронних органах. Після подій у Врадіївці донеччани згадали, як минулого року в Петровському районі Донецька міліціонери затримали, побили та зґвалтували чоловіка, який пив пиво у громадському місці. Це не єдиний резонансний злочин правоохоронців, але правозахисники вважають, що більшість все ж залишається без уваги, адже постраждалі бояться про це заявляти.

Донеччани по-різному ставляться до роботи правоохоронців. Однак багато хто відзначає корупцію, яка особливо поширена влітку. Після заборони куріння та розпиття алкогольних напоїв у громадських місцях наряди міліції почали патрулювати вулиці з особливим завзяттям.
Часто ті, хто порушив закон, просто дають хабара міліціонерам, щоб не йти з ними в райвідділок та не мати подальших проблем. Правозахисник Олена Ігнатьєва каже, що в Донецькому правозахисному центрі ще минулого літа визначили цю проблему і продовжують відстежувати її тепер.

«По-перше, від співробітників міліції вимагають певну кількість адмінпротоколів, а по-друге, вони живуть на зарплатню 1850 гривень і при цьому мають приносити певну суму, раз на місяць, наприклад, начальникові. Це стандартна практика. І у нас з’являються, з одного боку, протоколи без реальних правопорушників: то на безхатьків складають, то на людей, які про це не знають. І є порушники, на яких протоколи ніколи не складають, бо вони платять хабара. Є практика ідіотська: всіх, хто відмовляється платити хабара на місці, ведуть у райвідділок, де з людьми стаються всілякі прикрі речі. То в них наркотики знаходять, то ще якісь речі неприємні. Проблема в тому, що міліціонери порушують закон, і люди не знають своїх прав», – констатує правозахисник.

Варто підняти зарплату, як в Росії та Грузії?

Тому Олена Ігнатьєва в рамках роботи Донецького правозахисного центру зараз набирає на тренінг волонтерів, які будуть патрулювати центральні вулиці міста, знімати на відео те, як співробітники міліції спілкуються з громадянами у разі порушення закону. Волонтери зможуть оскаржувати незаконні дії міліції у суді.

Голова прес-служби міліції Донецької області Ігор Дьомін відкидає звинувачення у тому, що у працівників міліції є певний план по адмінпротоколах. Він зазначає, що подібну практику давно скасували. Що ж стосується інших порушень, то міліція стежить за своїми працівниками дуже уважно.

«Про такі випадки ми дізнаємося, коли проводимо службові розслідування. Від людей, яких образили співробітники міліції. З початку року за ініціативи ГУМВС України в Донецькій області через негативні мотиви з органів внутрішніх справ було звільнено 16 людей. Я думаю, якщо підняти працівникам зарплатню, як в Росії, в Грузії, це дасть свій позитивний ефект. Це певні важелі впливу на працівників. Та вони й самі розуміють, що, отримуючи нормальну зарплатню, вони будуть з гідністю виконувати свої обов’язки, а не шукати, як трапляється іноді, підробітку», – зауважує Ігор Дьомін.

«ДТП для ментів – це свято»

Мешканець села Максиміл’янівка Мар’їнського району Микола Дараган кілька років тому втратив доньку в аварії. Він каже, що якщо би не проконтролював хід справи та вчасно не викликав би журналістів, винний у смерті доньки не поніс би покарання.

«ДТП для ментів – це свято. Тому що там «бабло». Вони радіють, коли ДТП трапляється. У мене зі співробітниками міліції дуже напружена ситуація. У мене в 2008 році загинула донька в ДТП. П’яний водій збив. Справу сфальсифікували, приховали факт вживання наркотиків. Але це єдиний, кого засудили. А після моєї доньки в нашому селі ще було збито насмерть шестеро. По ДТП страшне коїться. Фальсифікується все на початковій стадії, а потім це в суді довести неможливо. Все від міліції йде. Офіційно ніхто нікого не знайшов, а неофіційно вони знайшли винного, здоїли, це їхній хліб. 50 тисяч гривень і все. Закривають за відсутністю складу злочину», – стверджує Микола Дараган.

Правозахисники зауважують, що в обласному центрі міліція поводиться сумлінніше, бо співробітники побоюються резонансу у пресі. А що стосується невеликих містечок та сіл, де всі один одного знають, то тут люди бояться виступати проти правоохоронців.