Страсбург – Зближення з Україною, Молдовою та іншими східними сусідами Євросоюз вважає своєю «важливою стратегічною орієнтацією». Принаймні, так тепер заявляють деякі його лідери. З огляду на це, очікування від осіннього саміту «Східного партнерства» дуже великі. Особливо на позитивні результати сподівається Литва, яка зробила цю зустріч європейських лідерів із керівниками держав-сусідів «наріжним каменем» свого головування в ЄС. Втім, у співдружності європейських держав чимдалі більше політиків налаштовані на перемогу в геополітичному змаганні з Росією за держави «Східного партнерства».
Зробити сусідство на сході Європи «більш демократичним, безпечним та процвітаючим» хоче президент Литви, а нині ще й голова Ради Євросоюзу Даля Ґрібаускайте. Таку ж мету переслідують і її союзники у відстоюванні євроінтеграційних процесів в Україні, Молдові та інших державах «Східного партнерства», євродепутати від Польщі.
Віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич у середу, обговорюючи плани Вільнюса на наступні шість місяців, зауважив, що успішне парафування та підписання угод зі східними сусідами стало б «не лише надзвичайним успіхом для Литви на чолі ЄС, але й справжньою зміною геополітичного курсу».
«Маємо також надію на гуманітарний жест президента України у справі його нещодавньої суперниці на президентських виборах Юлії Тимошенко», – зазначає водночас польський євродепутат.
Забрати Україну і Грузію з рук пана Путіна – Ганнес Свобода
Голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів, австрійський парламентар Ганнес Свобода теж звертає увагу саме на геополітичний аспект можливого зближення ЄС із державами, що перебувають у зоні впливу Росії.
«Буде дуже і дуже важливим забрати такі держави, як Грузія та Україна, подалі з рук пана Путіна, – каже євродепутат. – Він навіть готовий з одного боку дещо дати, аби – з іншого – дещо присвоїти. Ми ж повинні цим країнам тільки давати, але для цього треба бути готовими і корисними, щоб саміт у Вільнюсі став справжнім успіхом».
Ганнес Свобода натякає на те, що Москва зі свого боку відчайдушно тисне на Україну, залучаючи її до Митного союзу.
Власне, «Східне партнерство», створене у 2009 році за польсько-шведської ініціативи, у Росії сприймається як «ознака геополітичного змагання», пояснює Вітіс Юрконіс, аналітик із Вільнюського університету, зауважуючи, що ця платформа покликана «повертати радар європейської закордонної політики в бік східноєвропейських держав».
Те, що непокоїть Росію, є викликом для ЄС
Останніми днями в інтерв’ю одній із балтійських газет посол Росії в Литві Володимир Чхіквадзе неоднозначно зауважив: «Нас деякою мірою непокоять заклики з боку низки політичних керівників диктувати країнам «Східного партнерства» їхній вибір однієї асоціації чи іншої».
Тим часом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, зі свого боку, в середу у Європарламенті так само неоднозначно заявив, що твердо вірить, що ЄС «несе відповідальність зробити все можливе, щоб змусити ці країни, що є частиною Європи, стати ближчими до Євросоюзу».
«За умови, якщо ці держави проведуть необхідні політичні та економічні реформи, ми повинні запропонувати їм тіснішу економічну інтеграцію та політичну асоціацію. Я сподіваюся, що вільнюський саміт підтвердить цю дуже важливу стратегічну орієнтацію», – зазначив голова Єврокомісії.
Зробити сусідство на сході Європи «більш демократичним, безпечним та процвітаючим» хоче президент Литви, а нині ще й голова Ради Євросоюзу Даля Ґрібаускайте. Таку ж мету переслідують і її союзники у відстоюванні євроінтеграційних процесів в Україні, Молдові та інших державах «Східного партнерства», євродепутати від Польщі.
Віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич у середу, обговорюючи плани Вільнюса на наступні шість місяців, зауважив, що успішне парафування та підписання угод зі східними сусідами стало б «не лише надзвичайним успіхом для Литви на чолі ЄС, але й справжньою зміною геополітичного курсу».
Маємо також надію на гуманітарний жест президента України у справі ТимошенкоЯцек Протасевич
Забрати Україну і Грузію з рук пана Путіна – Ганнес Свобода
Голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів, австрійський парламентар Ганнес Свобода теж звертає увагу саме на геополітичний аспект можливого зближення ЄС із державами, що перебувають у зоні впливу Росії.
«Буде дуже і дуже важливим забрати такі держави, як Грузія та Україна, подалі з рук пана Путіна, – каже євродепутат. – Він навіть готовий з одного боку дещо дати, аби – з іншого – дещо присвоїти. Ми ж повинні цим країнам тільки давати, але для цього треба бути готовими і корисними, щоб саміт у Вільнюсі став справжнім успіхом».
Ганнес Свобода натякає на те, що Москва зі свого боку відчайдушно тисне на Україну, залучаючи її до Митного союзу.
Власне, «Східне партнерство», створене у 2009 році за польсько-шведської ініціативи, у Росії сприймається як «ознака геополітичного змагання», пояснює Вітіс Юрконіс, аналітик із Вільнюського університету, зауважуючи, що ця платформа покликана «повертати радар європейської закордонної політики в бік східноєвропейських держав».
Те, що непокоїть Росію, є викликом для ЄС
Останніми днями в інтерв’ю одній із балтійських газет посол Росії в Литві Володимир Чхіквадзе неоднозначно зауважив: «Нас деякою мірою непокоять заклики з боку низки політичних керівників диктувати країнам «Східного партнерства» їхній вибір однієї асоціації чи іншої».
Тим часом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, зі свого боку, в середу у Європарламенті так само неоднозначно заявив, що твердо вірить, що ЄС «несе відповідальність зробити все можливе, щоб змусити ці країни, що є частиною Європи, стати ближчими до Євросоюзу».
«За умови, якщо ці держави проведуть необхідні політичні та економічні реформи, ми повинні запропонувати їм тіснішу економічну інтеграцію та політичну асоціацію. Я сподіваюся, що вільнюський саміт підтвердить цю дуже важливу стратегічну орієнтацію», – зазначив голова Єврокомісії.
