Забезпечити бригади швидкої допомоги газовими балончиками чи електрошокерами хочуть на Львівщини. Потреба в цьому постала через напади на лікарів під час виконання ними своїх професійних обов’язків. Але найбільше ризикують ті медики, які працюють в інфекційних лікарнях та туберкульозних диспансерах.
За останні три місяці в області зафіксовано чотири випадки нападу на медичних працівників. У Бориславі чоловік, якого везли до шпиталю у стані важкого алкогольного сп’яніння, вдарив медсестру. А у Львові зазнали травмувань фельдшер і двоє водіїв машини швидкої допомоги, які виїхали на виклик.
«У минулі роки теж були випадки і побиття хірурга, і на прийомі лікаря побили. А тепер ось почастішали випадки травмування медиків бригад швидкої. Щороку маємо по два напади у психлікарні, коли медика можуть вдарити, навіть зламати ногу. Можливо, у Кримінальному кодексі потрібно передбачити відповідальність за напад на медиків», – наголошує Надія Макух, представник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА.
Працівникам швидкої видадуть захисні пристрої
На Львівщині вирішили забезпечити працівників бригад швидкої допомоги газовими балончиками або ж електрошокерами.
Водій машини швидкої допомоги Ігор за 10 років роботи бачив усяке. Він наголошує, що лікарі швидкої справді ризикують.
«Є випадки всякі. Я лише під’їжджаю до будинку, а вже медики далі йдуть, і невідомо, що там може бути, конфлікти є різні. Мають видавати газові балончики, це щось таки дасть, буде захист якийсь», – каже водій швидкої допомоги.
А от працівники протитуберкульозних та інфекційних медустанов ризикують щодня. У рік до трьох працівників Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру хворіють на туберкульоз при загальній кількості 700 працівників, і це попри те, що медики забезпечені захистом під час догляду за хворими, наголошує головний лікар медичного закладу Любомир Рак.
«Це зона ризику щодо захворіння, тому норма допускає, що у нас у 10 разів вища захворюваність, ніж загалом серед населення. Ми забезпечені на 100% дезінфікувальними засобами, масками, респіраторами, рециркуляторами, бактерицидними лампами. Але і це нас не убезпечує від захворюваності на туберкульоз, бо підвищений контакт із пацієнтами, з матеріалами, які мають мікробактерії туберкульозу. Зниження імунітету працівника чи генетична хвороба, гірше харчування – все це призводить до того, що медпрацівник може захворіти на туберкульоз», – каже головний лікар Любомир Рак.
Захистом медиків профспілка не переймається
Медсестри диспансеру запевнили Радіо Свобода, що рівень безпеки залежить від рівня свідомості людини: чи дотримується вона правил санітарії та гігієни. Зокрема, у цьому закладі і персонал, і хворі ходять у масках.
За безпекою медиків на роботі стежать кілька установ – обласна профспілка працівників охорони здоров’я, департамент охорони здоров’я Львівської ОДА, санепідемстанція. Але жодна з перелічених установ немає загальної статистики, скільки медиків постраждали внаслідок професійної діяльності і навіть померли. Це, зокрема, судмедексперти, які зіштовхуються з отруйними речовинами, медики, які контактують із кров’ю хворих на гепатит чи СНІД. Один із керівників львівської медицини помер, бо отримав ускладнення через інфікування зразками крові важко хворих пацієнтів.
Однак у профспілці медичних працівників відмовилися коментувати проблему й повідомити статистику смертей, спричинених професійною діяльністю. Медики ж сумніваються, що профспілки взагалі ведуть таку статистику.
За останні три місяці в області зафіксовано чотири випадки нападу на медичних працівників. У Бориславі чоловік, якого везли до шпиталю у стані важкого алкогольного сп’яніння, вдарив медсестру. А у Львові зазнали травмувань фельдшер і двоє водіїв машини швидкої допомоги, які виїхали на виклик.
Щороку маємо по два напади у психлікарні, коли медика можуть вдарити, навіть зламати ногуНадія Макух
Працівникам швидкої видадуть захисні пристрої
На Львівщині вирішили забезпечити працівників бригад швидкої допомоги газовими балончиками або ж електрошокерами.
Водій машини швидкої допомоги Ігор за 10 років роботи бачив усяке. Він наголошує, що лікарі швидкої справді ризикують.
«Є випадки всякі. Я лише під’їжджаю до будинку, а вже медики далі йдуть, і невідомо, що там може бути, конфлікти є різні. Мають видавати газові балончики, це щось таки дасть, буде захист якийсь», – каже водій швидкої допомоги.
А от працівники протитуберкульозних та інфекційних медустанов ризикують щодня. У рік до трьох працівників Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру хворіють на туберкульоз при загальній кількості 700 працівників, і це попри те, що медики забезпечені захистом під час догляду за хворими, наголошує головний лікар медичного закладу Любомир Рак.
Зниження імунітету працівника чи генетична хвороба, гірше харчування призводить до того, що медпрацівник може захворіти на туберкульозЛюбомир Рак
Захистом медиків профспілка не переймається
Медсестри диспансеру запевнили Радіо Свобода, що рівень безпеки залежить від рівня свідомості людини: чи дотримується вона правил санітарії та гігієни. Зокрема, у цьому закладі і персонал, і хворі ходять у масках.
За безпекою медиків на роботі стежать кілька установ – обласна профспілка працівників охорони здоров’я, департамент охорони здоров’я Львівської ОДА, санепідемстанція. Але жодна з перелічених установ немає загальної статистики, скільки медиків постраждали внаслідок професійної діяльності і навіть померли. Це, зокрема, судмедексперти, які зіштовхуються з отруйними речовинами, медики, які контактують із кров’ю хворих на гепатит чи СНІД. Один із керівників львівської медицини помер, бо отримав ускладнення через інфікування зразками крові важко хворих пацієнтів.
Однак у профспілці медичних працівників відмовилися коментувати проблему й повідомити статистику смертей, спричинених професійною діяльністю. Медики ж сумніваються, що профспілки взагалі ведуть таку статистику.
