Вранці показували по телевізору, як четверо чеських поліцейських із міста Зноймо, яке оминула руйнівна повінь, добровільно під час своєї відпустки готувались їхати на допомогу затопленим співвітчизникам на північ країни. Збираються ґрунтовно: повний багажник миючих засобів, кирки і лопати, гумові чоботи, спальні мішки, ліхтарики. Поїхали власним транспортом, за власні гроші у свій вільний час. «А як же інакше, люди в біді, хто, як не ми?» – без пафосу спокійно розповідали поліцейські. Чеські поліцейські.
Хвиля солідарності охопила Чехію. За чотири дні страхітливих повеней чехи добровільно вже зібрали 9 мільйонів крон – у перерахунку це 450 тисяч доларів США. Скажете, що небагато. Так, з погляду державного бюджету це крапля в морі. З погляду кишені пересічного чеха, а давали хто скільки міг, – хто 20, а хто 200 крон, зібрана значна сума. Зрештою, головне інше: збір грошей виник спонтанно, без закликів з високих трибун, просто зі співчуття. На сусідній вулиці поблизу будинку, де я живу, також хтось вивісив написане від руки оголошення: здайте, хто скільки може на допомогу потерпілим від повеней, або принесіть миючі засоби, одяг, постіль, консерви, посуд.
І чехи приносять, несуть охоче, тому що знають, як важливо вчасно подати руку допомоги. Ніхто ні на мить не допускає думки, що зібране для обездолених опиниться в руках нечесних чи крадіїв. Сотні чоловіків і жінок, добровільних рятівників, молоді і студентів вже добровільно виїхали чи готуються їхати в затоплені райони, щоб надати потерпілим допомогу, та головне – бути з ними поруч.
Вірю, що чехи подолають втрати від повені так само швидко і достойно, як це зробили у 2002 році, під час найбільшої у своїй історії «великої води». Адже за 22 роки своєї незалежності вони зуміли звести найголовніше – громадянське суспільство і повернути віру в себе. Держава для чеха – це насамперед він сам, його добра воля, ініціатива, свідомість і охота щось зробити. Ця віра сьогодні долає найтяжчі повороти долі, це дорога до храму по-чеськи.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Хвиля солідарності охопила Чехію. За чотири дні страхітливих повеней чехи добровільно вже зібрали 9 мільйонів крон – у перерахунку це 450 тисяч доларів США. Скажете, що небагато. Так, з погляду державного бюджету це крапля в морі. З погляду кишені пересічного чеха, а давали хто скільки міг, – хто 20, а хто 200 крон, зібрана значна сума. Зрештою, головне інше: збір грошей виник спонтанно, без закликів з високих трибун, просто зі співчуття. На сусідній вулиці поблизу будинку, де я живу, також хтось вивісив написане від руки оголошення: здайте, хто скільки може на допомогу потерпілим від повеней, або принесіть миючі засоби, одяг, постіль, консерви, посуд.
І чехи приносять, несуть охоче, тому що знають, як важливо вчасно подати руку допомоги. Ніхто ні на мить не допускає думки, що зібране для обездолених опиниться в руках нечесних чи крадіїв. Сотні чоловіків і жінок, добровільних рятівників, молоді і студентів вже добровільно виїхали чи готуються їхати в затоплені райони, щоб надати потерпілим допомогу, та головне – бути з ними поруч.
Вірю, що чехи подолають втрати від повені так само швидко і достойно, як це зробили у 2002 році, під час найбільшої у своїй історії «великої води». Адже за 22 роки своєї незалежності вони зуміли звести найголовніше – громадянське суспільство і повернути віру в себе. Держава для чеха – це насамперед він сам, його добра воля, ініціатива, свідомість і охота щось зробити. Ця віра сьогодні долає найтяжчі повороти долі, це дорога до храму по-чеськи.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
