Міжнародний трибунал з питань колишньої Югославії виніс вирок шістьом колишнім лідерам боснійських хорватів. Їх звинуватили у низці тяжких злочинів, зокрема – причетності до вбивств та ґвалтувань. Вирок містив і деякі сюрпризи.
Вироком міжнародного трибуналу колишнього прем’єра самопроголошеної хорватської республіки в Боснії і Герцеговині Ядранка Прлича засудили на 25 років, міністра оборони Бруна Стоїча та генералів Слободана Праляка й Мілівоя Петковича – на 20, керівника поліції Валентина Чорича – на 16, керівника відділу для полонених Берислава Пушича – на 10 років ув’язнення.
У вироку мовиться, що вони були причетні до вбивств, депортації, ґвалтувань, насильства над полоненими та мирним населенням, до примусових переселень, незаконних ув’язнень, вилучення майна, знищення релігійних та освітніх об’єктів.
Суддя Жан-Клод Антонеті зачитав лише основні пункти вироку, який всього налічує 2600 сторінок.
На початку війни в Боснії і Герцеговині босняки-мусульмани та хорвати разом виступали проти сербської агресії. Та згодом хорвати за підтримки офіційного Загреба стали боротися за приєднання частин країни до Хорватії. Вони проголосили республіку під назвою Херцеґ-Босна, сформували свої збройні сили й проводили етнічні чистки на територіях, які планували відірвати від Боснії і Герцеговини. Суд встановив, що всі обвинувачені особисто ухвалювали рішення, віддавали накази, знали про злочини, які були скоєні, й не вживали заходів для захисту безневинних.
Високопоставлені причетні
Найбільшою несподіванкою, на думку оглядачів, став той факт, що у вироку наводиться причетність до злочинів, зокрема, колишнього президента Хорватії Франьо Туджмана та міністра оборони Ґойка Шушака. Вони заохочували лідерів боснійських хорватів до сепаратизму й надавали їм політичну та воєнну допомогу.
Багато хто в Загребі такий вирок вважає політичним. «Обвинувачення надто широке, в ньому йде мова про об’єднані злочинні дії, із якими згодом пов’язали президента Туджмана, міністра Шушака, генерала Івана Бобетка. Такі обвинувачення дуже небезпечні, тому що вони не базуються на фактах. Я глибоко переконаний, що йдеться про політичний вирок», – зазначає історик Івіца Лучич.
Прем’єр-міністр Хорватії Зоран Міланович нагадує, що йдеться про початковий вирок, і висловлює сподівання, що апеляція візьме до уваги надзвичайно складну картину воєнних подій в Боснії і Герцеговині. Хорватія, за його словами, незважаючи на певні помилки, була партнером і союзником влади в Сараєві. Міланович нагадує, що більшість боснійських хорватів на референдумі проголосувала за незалежність, й уточнює, що без хорватських голосів не було б незалежної Боснії і Герцеговини.
Вироком міжнародного трибуналу колишнього прем’єра самопроголошеної хорватської республіки в Боснії і Герцеговині Ядранка Прлича засудили на 25 років, міністра оборони Бруна Стоїча та генералів Слободана Праляка й Мілівоя Петковича – на 20, керівника поліції Валентина Чорича – на 16, керівника відділу для полонених Берислава Пушича – на 10 років ув’язнення.
У вироку мовиться, що вони були причетні до вбивств, депортації, ґвалтувань, насильства над полоненими та мирним населенням, до примусових переселень, незаконних ув’язнень, вилучення майна, знищення релігійних та освітніх об’єктів.
Суддя Жан-Клод Антонеті зачитав лише основні пункти вироку, який всього налічує 2600 сторінок.
На початку війни в Боснії і Герцеговині босняки-мусульмани та хорвати разом виступали проти сербської агресії. Та згодом хорвати за підтримки офіційного Загреба стали боротися за приєднання частин країни до Хорватії. Вони проголосили республіку під назвою Херцеґ-Босна, сформували свої збройні сили й проводили етнічні чистки на територіях, які планували відірвати від Боснії і Герцеговини. Суд встановив, що всі обвинувачені особисто ухвалювали рішення, віддавали накази, знали про злочини, які були скоєні, й не вживали заходів для захисту безневинних.
Високопоставлені причетні
Найбільшою несподіванкою, на думку оглядачів, став той факт, що у вироку наводиться причетність до злочинів, зокрема, колишнього президента Хорватії Франьо Туджмана та міністра оборони Ґойка Шушака. Вони заохочували лідерів боснійських хорватів до сепаратизму й надавали їм політичну та воєнну допомогу.
Багато хто в Загребі такий вирок вважає політичним. «Обвинувачення надто широке, в ньому йде мова про об’єднані злочинні дії, із якими згодом пов’язали президента Туджмана, міністра Шушака, генерала Івана Бобетка. Такі обвинувачення дуже небезпечні, тому що вони не базуються на фактах. Я глибоко переконаний, що йдеться про політичний вирок», – зазначає історик Івіца Лучич.
Прем’єр-міністр Хорватії Зоран Міланович нагадує, що йдеться про початковий вирок, і висловлює сподівання, що апеляція візьме до уваги надзвичайно складну картину воєнних подій в Боснії і Герцеговині. Хорватія, за його словами, незважаючи на певні помилки, була партнером і союзником влади в Сараєві. Міланович нагадує, що більшість боснійських хорватів на референдумі проголосувала за незалежність, й уточнює, що без хорватських голосів не було б незалежної Боснії і Герцеговини.
