Белград – Кабінет міністрів Сербії в понеділок на надзвичайному засіданні відхилив план, запропонований Євросоюзом. Цей план мав на меті врегулювати відносини між владою в Приштині та сербською громадою в Косові.
Прем’єри Сербії й Косова обговорювали пропозиції на восьми раундах переговорів у Брюсселі за посередництва ЄС. У Сербії від самого початку переговорів, від жовтня минулого року, точилися запеклі дебати. Ультранаціоналісти стверджують, що схвалення плану було б національною зрадою. Це означало б, кажуть вони, що Сербія визнає косовську державу. Урядовці запевняли, що вони приймуть пропозиції лише в разі, якщо Євросоюз буде гарантом прав косовських сербів.
Після розмови президента Томислава Николича й прем’єра Івіци Дачича з патріархом Сербської православної церкви Іринеєм влада все-таки пішла на зустріч так званим патріотичним силам.
Голова уряду Івіца Дачич заявив, що про остаточний провал переговорів не йдеться. «Уряд Сербії виступає за термінове продовження діалогу з представниками тимчасових інституцій самоврядування в Приштині за посередництва ЄС. Влада Сербії підтверджує свою відданість мирним шляхом, через діалог, досягти рішення, яке стане сильною підвалиною для розбудови тривалого миру та досягнення повної безпеки для всіх людей, котрі живуть в Косові», – зазначив сербський прем’єр.
Белградська влада стала заручником екстремістів – оглядачі
Парламент колишнього сербського автономного краю Косово проголосив незалежність 2008 року, яку наразі визнали понад 90 держав. Приблизно половина косовських сербів – йдеться про 60 тисяч тих, що живуть в центральному та південному Косові – визнає владу в Приштині й бере участь в косовських органах влади. Друга половина, мешканці округів, котрі межують із Сербією, наполягає на тому, що Косово належить Сербії.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, яка була посередником в переговорах, висловила жаль з приводу негативної відповіді Белграда. Її представник Мая Коціянчич, маючи на увазі сербських урядовців, заявила: «Нехай вони пояснять, чого саме хочуть. Ми упродовж довгого часу обговорювали пропозиції. Ми впевнені, що це добра основа. Немає багато часу й вони повинні ясно сказати, що вони тепер бажають».
Сербські урядовці не уточнюють, чому вони конкретно відкинули план. Поінформовані джерела повідомляють, що Белград вимагає широкої автономії для чотирьох округів на півночі Косова, зокрема, в царині правосуддя. Також серби вимагають своєї поліції й міжнародних гарантій, що косовські збройні сили не будуть вступати, умовно кажучи, на сербські терени.
16 квітня Євросоюз має оприлюднити звіт про відносини з Сербією. Частково на основі цього документа в Брюсселі мають вирішити, чи в червні розпочинати офіційні переговори про вступ Сербії до ЄС.
Чимало сербських оглядачів вважають, що, відхиливши пропозиції Брюсселя, влада у Белграді стала заручником сербських екстремістів на півночі Косова.
Прем’єри Сербії й Косова обговорювали пропозиції на восьми раундах переговорів у Брюсселі за посередництва ЄС. У Сербії від самого початку переговорів, від жовтня минулого року, точилися запеклі дебати. Ультранаціоналісти стверджують, що схвалення плану було б національною зрадою. Це означало б, кажуть вони, що Сербія визнає косовську державу. Урядовці запевняли, що вони приймуть пропозиції лише в разі, якщо Євросоюз буде гарантом прав косовських сербів.
Після розмови президента Томислава Николича й прем’єра Івіци Дачича з патріархом Сербської православної церкви Іринеєм влада все-таки пішла на зустріч так званим патріотичним силам.
Голова уряду Івіца Дачич заявив, що про остаточний провал переговорів не йдеться. «Уряд Сербії виступає за термінове продовження діалогу з представниками тимчасових інституцій самоврядування в Приштині за посередництва ЄС. Влада Сербії підтверджує свою відданість мирним шляхом, через діалог, досягти рішення, яке стане сильною підвалиною для розбудови тривалого миру та досягнення повної безпеки для всіх людей, котрі живуть в Косові», – зазначив сербський прем’єр.
Белградська влада стала заручником екстремістів – оглядачі
Парламент колишнього сербського автономного краю Косово проголосив незалежність 2008 року, яку наразі визнали понад 90 держав. Приблизно половина косовських сербів – йдеться про 60 тисяч тих, що живуть в центральному та південному Косові – визнає владу в Приштині й бере участь в косовських органах влади. Друга половина, мешканці округів, котрі межують із Сербією, наполягає на тому, що Косово належить Сербії.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, яка була посередником в переговорах, висловила жаль з приводу негативної відповіді Белграда. Її представник Мая Коціянчич, маючи на увазі сербських урядовців, заявила: «Нехай вони пояснять, чого саме хочуть. Ми упродовж довгого часу обговорювали пропозиції. Ми впевнені, що це добра основа. Немає багато часу й вони повинні ясно сказати, що вони тепер бажають».
Сербські урядовці не уточнюють, чому вони конкретно відкинули план. Поінформовані джерела повідомляють, що Белград вимагає широкої автономії для чотирьох округів на півночі Косова, зокрема, в царині правосуддя. Також серби вимагають своєї поліції й міжнародних гарантій, що косовські збройні сили не будуть вступати, умовно кажучи, на сербські терени.
16 квітня Євросоюз має оприлюднити звіт про відносини з Сербією. Частково на основі цього документа в Брюсселі мають вирішити, чи в червні розпочинати офіційні переговори про вступ Сербії до ЄС.
Чимало сербських оглядачів вважають, що, відхиливши пропозиції Брюсселя, влада у Белграді стала заручником сербських екстремістів на півночі Косова.
