Рига – Рівень розвитку науки в Латвії достатньо високий, зростає зацікавленість молоді в участі у наукових проектах та розробках. Наразі науковці зазначають: для того, щоб така тенденція й надалі зберігалася, необхідно збільшити дотації з боку держави та усунути бюрократичні перепони. Фахівці також вважають, що латвійська наука повинна мати більш прикладний характер. А ще латвійські науковці не задоволені тим, що спецслужби можуть спостерігати за їхньою діяльністю.
За словами президента Академії наук Латвії Оярcа Спарітіса, наука в Латвії не тільки не зникла після розвалу СРСР, але й функціонує у досить доброму стані. За його словами, якщо за радянських часів Академія наук була тісно пов’язана з держпланом і радянською промисловістю, то за часів незалежності вона стала приватною і переорієнтувала свою діяльність.
«Після 1992 року академію наук було перетворено на приватну структуру, яка свою стратегію і тактику орієнтує на експертизу науки, на якісну розробку політики науки в країні», – зазначив президент Академії наук Латвії.
У понад двомільйонній Латвії діє 150 науково-дослідних інститутів. У латвійській науці задіяні понад чотири тисячі вчених, із яких дві тисячі мають докторський ступінь.
У світі відомі дослідження латвійських вчених у сфері молекулярної біології, біомедицини, медичної фармакології. Одним з останніх важливих досягнень латвійської науки і техніки стало створення супутника, завдяки чому Латвія може увійти до списку країн із розвинутою космічною технологією.
Наука розвивається, але мало замовлень з боку місцевого бізнесу
Водночас Оярс Спарітіс визнав, що після розпаду СРСР була порушена виробнича база латвійської науки. А з переведенням науково-дослідних інститутів під егіду вищих навчальних закладів наука більшою мірою стала «паперовою».
Змінилася також форма фінансування, кошти на науку розподіляються за галузями і виключно за науковими проектами, які набрали вищі бали експертних оцінок.
За словами президента Академії наук Латвії Оярса Спарітіса, Латвії бракує місцевих заможних підприємців, які б замовляли вченим розробку конкретних продуктів. Із бізнесом і виробництвом безпосередньо в Латвії пов’язані 15% дослідників, інші ж займаються фундаментальною наукою.
Вчені вимагають збільшення державних дотацій
Латвійська наука отримує дотації від держави. За словами директора Інституту органічного синтезу, професора Івара Калниньша, для науки незалежної Латвії «золотими» були докризові роки, коли державне фінансування виділялося у розмірі 140 мільйонів доларів щороку. Тоді інститути мали можливість розвивати свою науково-дослідну базу.
Під час фінансової кризи у 2009–2010 роках державні дотації були скорочені вчетверо, і досі приріст фінансування не відновлено.
Сьогодні Латвія виділяє на розвиток науки 0,7% від ВВП. Це – один із найменших показників в регіоні. Зокрема, сусідня Естонія надає дотації на науку в розмірі понад 1,5% від ВВП.
«Якщо так триватиме, то економічне зростання в Латвії, яке спостерігається останніми роками, дуже скоро зупиниться, оскільки не буде людей, які зможуть створити якісні й конкурентоспроможні інтелектуальні і матеріальні цінності», – вважає секретар у закордонних справах Академії наук Латвії Андейс Сіліньш.
Вчені заробляють кошти, беручи участь у міжнародних програмах
Окрім державних дотацій, латвійські науковці можуть отримати кошти на наукові дослідження у конкурсному порядку, беручи участь в міжнародних наукових грантах і конкурсах ЄС за допомогою замовлень від підприємців на інвестиційні проекти.
«Це науковці високого рівня, яких досить багато в Латвії. Серед таких вчених є і молодь. Зокрема, це 31-річний новий член Академії наук Андріс Амбайніс, талановитий математик, який, власне, отримав з Європейської дослідницької ради чотири мільйони євро», – розповів Андейс Сіліньш.
Завдяки можливості залучати європейські кошти молоді латвійські науковці можуть похвалитися своїми науковими досягненнями.
«Наші колеги отримали великий грант ЄС для Балтійської гідрогеологічної моделі з метою більш детального вивчення підземних вод. В рамках цього проекту розроблено пристрій для мобільного телефону, за допомогою якого людина в будь-якому місці може дізнатися, чи є там підземні води», – розповів професор факультету географії та земельних наук Латвійського університету Ґіртс Стінкуліс.
Доктор фармацевтичних наук, керівник лабораторії Інституту органічного синтезу Майя Домбрава каже, що сьогодні для успішної діяльності наукової структури важливо знайти баланс між фундаментальною і прикладною наукою.
«Ми публікуємо наукові статті і розробляємо дуже багато патентів, Я думаю, що такий баланс дозволяє нашому інститутові і конкретно моїй лабораторії уникати проблем, коли одні проекти закінчуються, а інші ще не почалися», – каже Майя Домбрава.
Президент Академії наук Латвії Оярс Спарітіс також розповів, що Латвія має можливість відкрити приватні наукові інститути як інструмент для створення наукових досліджень та заробляння коштів.
«Декілька років тому у нас можна було створити науковий інститут на зразок товариства з обмеженою відповідальністю. Це науковий інститут, який може заробляти для себе кошти. Необхідно було зібрати разом п’ять докторів наук, і це вже був осередок, який можна назвати науковим інститутом. Наразі зі 150 латвійських науково-дослідних інститутів 50–60 перебувають у такому віртуальному стані, що не отримують дотацій і нічого не дають економіці. Наразі інститутів, які беруть учать в міжнародних проектах і мають успіх, нараховується 80», – зазначив Оярс Спарітіс.
«Наука може бути прибутковою для держави»
Щоб вирішити фінансові проблеми, латвійські вчені активізували свою міжнародну діяльність, отримують замовлення від відомих світових виробників, однак у такому випадку кінцевий продукт дослідження не залишається в Латвії, а стає власністю закордонних фірм.
Екс-президент Академії наук Латвії, академік Юріс Екманіс вважає, що наука може стати прибутковою для країни, як промисловість, однак їй потрібна довготермінова стабільність і перспектива. Наразі, за словами академіка, наука не дає прибутку відразу, тому політики не вважають її об’єктом для вигідних інвестицій.
«Я думаю, що наявне невірне сприйняття науки. Її слід сприймати не як утриманця, а як галузь, що приносить прибуток. Ми зараз в науці можемо залучати кошти з європейських структурних фондів, але там є один нюанс: потрібно співфінансування від держави у розмірі 10–20%. З точки зору бізнесу – це фантастична можливість, але політики цього не розуміють», – каже Юріс Екманіс
Вчені проти контролю з боку спецслужб
Виступають латвійські вчені проти внесення змін в латвійське законодавство, які передбачають встановлення контролю спецслужб за науковою діяльністю і припинення будь-якого наукового дослідження, якщо воно, на їхній погляд, загрожує національній безпеці країни.
Парламент Латвії ухвалив відповідні зміни до Закону про науку, які, на думку вчених, обмежують їхню академічну свободу. Наразі президент Латвії Андріс Берзиньш відправив законопроект на доробку в парламент.
Щоб залучити увагу молоді до науки, в Латвії вже декілька років поспіль проводять «Ніч науки», в рамках якої відбувається інтерактивна розповідь про досягнення латвійських науковців. Відвідувачі різних заходів беруть участь в наукових експериментах, дискусіях, мають можливість «приміряти» на себе амплуа вченого.
За словами президента Академії наук Латвії Оярcа Спарітіса, наука в Латвії не тільки не зникла після розвалу СРСР, але й функціонує у досить доброму стані. За його словами, якщо за радянських часів Академія наук була тісно пов’язана з держпланом і радянською промисловістю, то за часів незалежності вона стала приватною і переорієнтувала свою діяльність.
Після 1992 року академію наук було перетворено на приватну структуруОярc Спарітіс
У понад двомільйонній Латвії діє 150 науково-дослідних інститутів. У латвійській науці задіяні понад чотири тисячі вчених, із яких дві тисячі мають докторський ступінь.
У світі відомі дослідження латвійських вчених у сфері молекулярної біології, біомедицини, медичної фармакології. Одним з останніх важливих досягнень латвійської науки і техніки стало створення супутника, завдяки чому Латвія може увійти до списку країн із розвинутою космічною технологією.
Наука розвивається, але мало замовлень з боку місцевого бізнесу
Водночас Оярс Спарітіс визнав, що після розпаду СРСР була порушена виробнича база латвійської науки. А з переведенням науково-дослідних інститутів під егіду вищих навчальних закладів наука більшою мірою стала «паперовою».
Змінилася також форма фінансування, кошти на науку розподіляються за галузями і виключно за науковими проектами, які набрали вищі бали експертних оцінок.
За словами президента Академії наук Латвії Оярса Спарітіса, Латвії бракує місцевих заможних підприємців, які б замовляли вченим розробку конкретних продуктів. Із бізнесом і виробництвом безпосередньо в Латвії пов’язані 15% дослідників, інші ж займаються фундаментальною наукою.
Вчені вимагають збільшення державних дотацій
Латвійська наука отримує дотації від держави. За словами директора Інституту органічного синтезу, професора Івара Калниньша, для науки незалежної Латвії «золотими» були докризові роки, коли державне фінансування виділялося у розмірі 140 мільйонів доларів щороку. Тоді інститути мали можливість розвивати свою науково-дослідну базу.
Під час фінансової кризи у 2009–2010 роках державні дотації були скорочені вчетверо, і досі приріст фінансування не відновлено.
Сьогодні Латвія виділяє на розвиток науки 0,7% від ВВП. Це – один із найменших показників в регіоні. Зокрема, сусідня Естонія надає дотації на науку в розмірі понад 1,5% від ВВП.
«Якщо так триватиме, то економічне зростання в Латвії, яке спостерігається останніми роками, дуже скоро зупиниться, оскільки не буде людей, які зможуть створити якісні й конкурентоспроможні інтелектуальні і матеріальні цінності», – вважає секретар у закордонних справах Академії наук Латвії Андейс Сіліньш.
Вчені заробляють кошти, беручи участь у міжнародних програмах
Окрім державних дотацій, латвійські науковці можуть отримати кошти на наукові дослідження у конкурсному порядку, беручи участь в міжнародних наукових грантах і конкурсах ЄС за допомогою замовлень від підприємців на інвестиційні проекти.
«Це науковці високого рівня, яких досить багато в Латвії. Серед таких вчених є і молодь. Зокрема, це 31-річний новий член Академії наук Андріс Амбайніс, талановитий математик, який, власне, отримав з Європейської дослідницької ради чотири мільйони євро», – розповів Андейс Сіліньш.
Завдяки можливості залучати європейські кошти молоді латвійські науковці можуть похвалитися своїми науковими досягненнями.
Наші колеги отримали великий грант ЄС для Балтійської гідрогеологічної моделіАндейс Сіліньш
Доктор фармацевтичних наук, керівник лабораторії Інституту органічного синтезу Майя Домбрава каже, що сьогодні для успішної діяльності наукової структури важливо знайти баланс між фундаментальною і прикладною наукою.
«Ми публікуємо наукові статті і розробляємо дуже багато патентів, Я думаю, що такий баланс дозволяє нашому інститутові і конкретно моїй лабораторії уникати проблем, коли одні проекти закінчуються, а інші ще не почалися», – каже Майя Домбрава.
Президент Академії наук Латвії Оярс Спарітіс також розповів, що Латвія має можливість відкрити приватні наукові інститути як інструмент для створення наукових досліджень та заробляння коштів.
Наразі інститутів, які беруть учать в міжнародних проектах і мають успіх, нараховується 80Оярс Спарітіс
«Наука може бути прибутковою для держави»
Щоб вирішити фінансові проблеми, латвійські вчені активізували свою міжнародну діяльність, отримують замовлення від відомих світових виробників, однак у такому випадку кінцевий продукт дослідження не залишається в Латвії, а стає власністю закордонних фірм.
Екс-президент Академії наук Латвії, академік Юріс Екманіс вважає, що наука може стати прибутковою для країни, як промисловість, однак їй потрібна довготермінова стабільність і перспектива. Наразі, за словами академіка, наука не дає прибутку відразу, тому політики не вважають її об’єктом для вигідних інвестицій.
Можемо залучати кошти з європейських структурних фондів, але там є один нюанс: потрібно співфінансування від держави у розмірі 10–20%Юріс Екманіс
Вчені проти контролю з боку спецслужб
Виступають латвійські вчені проти внесення змін в латвійське законодавство, які передбачають встановлення контролю спецслужб за науковою діяльністю і припинення будь-якого наукового дослідження, якщо воно, на їхній погляд, загрожує національній безпеці країни.
Парламент Латвії ухвалив відповідні зміни до Закону про науку, які, на думку вчених, обмежують їхню академічну свободу. Наразі президент Латвії Андріс Берзиньш відправив законопроект на доробку в парламент.
Щоб залучити увагу молоді до науки, в Латвії вже декілька років поспіль проводять «Ніч науки», в рамках якої відбувається інтерактивна розповідь про досягнення латвійських науковців. Відвідувачі різних заходів беруть участь в наукових експериментах, дискусіях, мають можливість «приміряти» на себе амплуа вченого.
