Ужгород – Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету єдина в Україні спостерігає за некерованими супутниками землі. До цієї лабораторії звертаються по допомогу інші країни. Зокрема, росіяни просили ужгородців відстежити «Фобос», який мав летіти до Марсу. При цьому космічна лабораторія ось уже 20 років не отримала жодної державної копійки на нове обладнання.
Лабораторія космічних досліджень Ужгородського університету є наочним прикладом залишкового принципу фінансування української науки. Покрівля потребує заміни, зі стелі у підставлені відра капотить вода. Через брак фінансування постійно скорочується персонал. Із 1991 року кількість науковців тут зменшилася втричі, залишилися фактично лише ентузіасти.
«Із 2011 року нам спочатку на 40 відсотків урізали фінансування, потім, з грудня минулого року на січень цього повідомили, що урізали ще на 40 відсотків, потім ще наполовину. І таким чином на університет прийшли копійки. Зараз четверо людей отримують зарплату на півставки», – розповідає науковий керівник лабораторії Віталій Єпішев.
По допомогу до Ужгорода звертаються різні країни
Попри це, до космічної лабораторії в Ужгороді звертаються по допомогу в екстремальних ситуаціях науковці інших країн. Так, три роки тому звернулися єгиптяни, коли втратив керування їхній супутник. Тоді жодна обсерваторія не змогла назвати причини неполадок та допомогти, тільки в Ужгороді змогли дати кваліфікований аналіз ситуації. За рік отримали чергове прохання по допомогу.
«Коли був знаменитий проект польоту супутника «Фобос» на Марс, він, вийшовши на проміжну орбіту, далі не полетів. Тоді Росія кинулася розбиратися, в чому справа. Коли самі не змогли – звернулися сюди, до України, чи можемо допомогти. Це прохання дійшло до нас. Тоді по одному разу побачили супутник у Євпаторії та в Одесі, двічі побачили ми. Але саме ми опрацювали всі дані, проаналізували, тобто, дали повну картину росіянам по супутнику «Фобос»», – зазначає науковий керівник лабораторії.
За роки незалежності України обладнання для лабораторії не купували
Міжнародний авторитет Ужгородської космічної лабораторії пов’язаний з тим, що саме тут свого часу вперше відстежували рух першого штучного супутника землі. Організувала спостереження та дослідження тодішній керівник лабораторії Мотря Братійчук. Вона зробила такий внесок у розвиток астрофізики, що на її честь назвали малу планету. Завдяки їй свого часу лабораторія отримала низку надпотужних телескопів та іншого обладнання.
«За радянських часів ми отримали унікальні телескопи, мали мільйонні договори, за рахунок чого розвиватися. За роки незалежності на обладнання від Міністерства освіти України не отримали ні копійки»,– скаржиться керівник Віталій Єпішев.
За його словами, за майже чотири десятиліття роботи лабораторії спеціалізацію з астрофізики тут пройшли близько 400 випускників фізичного факультету ужгородського вишу. І зараз навчатися за цим напрямком мріють багато студентів, але не вистачає ні місць, ні можливостей. На всі звернення науковців до Міністерства освіти надходить лише одна відповідь – коштів немає.
Лабораторія космічних досліджень Ужгородського університету є наочним прикладом залишкового принципу фінансування української науки. Покрівля потребує заміни, зі стелі у підставлені відра капотить вода. Через брак фінансування постійно скорочується персонал. Із 1991 року кількість науковців тут зменшилася втричі, залишилися фактично лише ентузіасти.
«Із 2011 року нам спочатку на 40 відсотків урізали фінансування, потім, з грудня минулого року на січень цього повідомили, що урізали ще на 40 відсотків, потім ще наполовину. І таким чином на університет прийшли копійки. Зараз четверо людей отримують зарплату на півставки», – розповідає науковий керівник лабораторії Віталій Єпішев.
По допомогу до Ужгорода звертаються різні країни
Попри це, до космічної лабораторії в Ужгороді звертаються по допомогу в екстремальних ситуаціях науковці інших країн. Так, три роки тому звернулися єгиптяни, коли втратив керування їхній супутник. Тоді жодна обсерваторія не змогла назвати причини неполадок та допомогти, тільки в Ужгороді змогли дати кваліфікований аналіз ситуації. За рік отримали чергове прохання по допомогу.
«Коли був знаменитий проект польоту супутника «Фобос» на Марс, він, вийшовши на проміжну орбіту, далі не полетів. Тоді Росія кинулася розбиратися, в чому справа. Коли самі не змогли – звернулися сюди, до України, чи можемо допомогти. Це прохання дійшло до нас. Тоді по одному разу побачили супутник у Євпаторії та в Одесі, двічі побачили ми. Але саме ми опрацювали всі дані, проаналізували, тобто, дали повну картину росіянам по супутнику «Фобос»», – зазначає науковий керівник лабораторії.
За роки незалежності України обладнання для лабораторії не купували
Міжнародний авторитет Ужгородської космічної лабораторії пов’язаний з тим, що саме тут свого часу вперше відстежували рух першого штучного супутника землі. Організувала спостереження та дослідження тодішній керівник лабораторії Мотря Братійчук. Вона зробила такий внесок у розвиток астрофізики, що на її честь назвали малу планету. Завдяки їй свого часу лабораторія отримала низку надпотужних телескопів та іншого обладнання.
«За радянських часів ми отримали унікальні телескопи, мали мільйонні договори, за рахунок чого розвиватися. За роки незалежності на обладнання від Міністерства освіти України не отримали ні копійки»,– скаржиться керівник Віталій Єпішев.
За його словами, за майже чотири десятиліття роботи лабораторії спеціалізацію з астрофізики тут пройшли близько 400 випускників фізичного факультету ужгородського вишу. І зараз навчатися за цим напрямком мріють багато студентів, але не вистачає ні місць, ні можливостей. На всі звернення науковців до Міністерства освіти надходить лише одна відповідь – коштів немає.