Луганськ – Майже 10 тисяч громадян України звернулися минулого року до Європейського суду з прав людини. Віктор Мута з Луганщини, один із тих, хто вже отримав компенсацію за порушення своїх прав за рішенням цієї європейської судової інституції. Перед цим він 8 років шукав правди в українських судах.
У містечку Свердловськ Луганської області ця справа відома багатьом. Маленький син Віктора Мути став інвалідом по зору, через те, що один із підлітків вдарив його камінцем. Спочатку навіть карну справу не хотіли порушувати, а потім весь час її затягували
«Наші суди не розглядали, а навмисно через кожну деталь затягували справу. Чому? Скажу відкритим текстом, тому що все було проплачено і той, хто скоїв злочин, шляхом хабарів хотів відкупитися», – розповів Радіо Свобода Віктор Мута.
У подальшому справу передали до суду іншого міста, який визнав хлопця винним, але звільнив від покарання з випробуванням. А згодом справу закрили через закінченням строку давності.
Батьку постраждалого за допомогою цивільного позову вдалося домогтися хоча б відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої Свердловським міським судом. І аж через 12 років після трагедії Європейський суд з прав людини визнав порушення прав Віктора Мути. А компенсацію у 7500 євро заплатили не винуватці судової тяганини, а держава.
«З рішенням суду я згодний. Я не згодний з тим, що не зовсім порядна людина наробила стільки поганого, а за неї має платити держава», – каже Віктор Мута.
Право на справедливий суд
У справі «Мута проти України» Європейський суд з прав людини вказав на порушення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка гарантує людині право на справедливий суд. Саме за цією статтею Страсбурзький суд виносить найбільше рішень щодо України, зазначає луганський правозахисник Микола Козирев.
При цьому далеко не всі, здавалося б, очевидні справи вдається виграти. Одну з відмов суду Микола Козирев і досі не може збагнути. «У місті Антрациті в міліції просто убили людину. Вивезли його на другий день, він помер у лікарні, не приходячи до тями, з переломом грудної клітини… Справа настільки була очевидною, кричущою, бо людину просто розтоптали», – зазначає правозахисник.
Винні чиновники, а платить народ
Юрист Олена Степанець вважає, що Європейський суд з прав людини – єдина інстанція, де ще можна, як вона висловлюється, «обіграти державу». Зараз вона веде 3 справи, у яких люди поскаржилися до європейської інституції на невиплату належних їм коштів із Пенсійного фонду України.
У кожному випадку існують конкретні посадові особи, які довели ситуацію до того, що людина змушена писати у Страсбург, наголошує Олена Степанець.
«Якщо встановлено, що людина постраждала в результаті дій слідчого, був побитий у міліції, було не правильно оформлено затримання... Хто винен? Посадові особи! То чому за це платить бюджет? А бюджет – це наші з вами гроші. Коли діти війни або шахтарі, або Луценко, або Тимошенко виграють у Європейському суді з прав людини, чому за це має розраховуватися платник податків?» – каже правозахисник.
У містечку Свердловськ Луганської області ця справа відома багатьом. Маленький син Віктора Мути став інвалідом по зору, через те, що один із підлітків вдарив його камінцем. Спочатку навіть карну справу не хотіли порушувати, а потім весь час її затягували
«Наші суди не розглядали, а навмисно через кожну деталь затягували справу. Чому? Скажу відкритим текстом, тому що все було проплачено і той, хто скоїв злочин, шляхом хабарів хотів відкупитися», – розповів Радіо Свобода Віктор Мута.
У подальшому справу передали до суду іншого міста, який визнав хлопця винним, але звільнив від покарання з випробуванням. А згодом справу закрили через закінченням строку давності.
Батьку постраждалого за допомогою цивільного позову вдалося домогтися хоча б відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої Свердловським міським судом. І аж через 12 років після трагедії Європейський суд з прав людини визнав порушення прав Віктора Мути. А компенсацію у 7500 євро заплатили не винуватці судової тяганини, а держава.
Не зовсім порядна людина наробила стільки поганого, а за неї має платити державаВіктор Мута
«З рішенням суду я згодний. Я не згодний з тим, що не зовсім порядна людина наробила стільки поганого, а за неї має платити держава», – каже Віктор Мута.
Право на справедливий суд
У справі «Мута проти України» Європейський суд з прав людини вказав на порушення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка гарантує людині право на справедливий суд. Саме за цією статтею Страсбурзький суд виносить найбільше рішень щодо України, зазначає луганський правозахисник Микола Козирев.
При цьому далеко не всі, здавалося б, очевидні справи вдається виграти. Одну з відмов суду Микола Козирев і досі не може збагнути. «У місті Антрациті в міліції просто убили людину. Вивезли його на другий день, він помер у лікарні, не приходячи до тями, з переломом грудної клітини… Справа настільки була очевидною, кричущою, бо людину просто розтоптали», – зазначає правозахисник.
Винні чиновники, а платить народ
Юрист Олена Степанець вважає, що Європейський суд з прав людини – єдина інстанція, де ще можна, як вона висловлюється, «обіграти державу». Зараз вона веде 3 справи, у яких люди поскаржилися до європейської інституції на невиплату належних їм коштів із Пенсійного фонду України.
У кожному випадку існують конкретні посадові особи, які довели ситуацію до того, що людина змушена писати у Страсбург, наголошує Олена Степанець.
Хто винен? Посадові особи! То чому за це платить бюджетОлена Степанець
