Київ – Громада може відстояти свої права, якщо зуміє самоорганізуватися й уперто стояти на своєму, вважає голова організації «Громадянський комітет Великої Ялти» Григорій Тараненко Він переконаний, що досвід, який здобули ялтинці у протистоянні із забудовниками та місцевою владою, – безцінний.
– Останнє, що зробила Верховна Рада попереднього скликання – це ухвалила закон про Всеукраїнський референдум. Це фактично позбавило територіальні громади важелів пливу на місцеву владу через механізм місцевих референдумів. Це єдиний механізм, що давав нам можливість запустити процес дострокового припинення повноважень не лише органів місцевого самоврядування, але і посадових осіб. Попри те, що наразі прямого важелю впливу на владу у нас немає, ми продовжуємо боротьбу усіма можливими методами.
– На Вашому сайті «Громадянського комітету Великої Ялти» зазначено, що ялтинці мають намір висувати свої вимоги про відставку міського виконавчого комітету?
– Так. Ми зараз збираємо підписи. Адже тиск на нас продовжується. Шість років тому ми створили спілку під назвою « Полікурівська слобідка» з метою захисту від забудови унікального району Ялти – Полікуріського пагорбу.
Тут було 4 висадки десанту: із вівчарками, з охоронними фірмами, з підтримкою прокуратури, міліції та охоронних підрозділів. Як наслідок , люди почали вимагати звільнення посадовців місцевого самоврядування. Адже їхня діяльність суперечить інтересам територіальної спільноти й вони порушують закон, згідно з яким повинні діяти в інтересах громади.
Події навколо ялтинського Полікурівському пагорба – це ілюстрація того, в чиїх інтересах, насправді, діє місцева влада. Вони віддали цей пагорб під забудову, що означає тотальне знищення унікальної історичної території та червонокнижних дерев. Це 3 гектари землі культурного значення, охоронна зона Масандрівського парку – унікальна за своєю історичною цінністю територія. Також це «Зелена зона» спільного користування. Тож було порушено багато законів, зокрема, земельний, про історико-культурну спадщину та закон про місцеве самоврядування.
Було багато судів. У 2009 році ми змусили місцеву владу відмінити договори оренди, але вони потім програли суди, бо не переймалися тим, щоб відстояти територію. І фірма-забудовник в черговий раз відсудила ці землі. Звісно, у людей виникло питання – чи справді влада працює в їхніх інтересах?
Тож вичерпавши всі можливі способи відстоювання громадянських прав та інтересів (мітинги, звернення до прокуратури та інших інстанцій – від Президента до посольств іноземних країн та інших міжнародних інституцій), ми поставили питання про дострокове припинення повноважень тих органів, що не захищають інтереси ялтинської громади.
На останньому масовому мітингу 3 січня ухвалили рішення й назвали прізвища осіб, відповідальних за порушення наших прав. Люди нас підтримали – зараз збираємо підписи жителів міста.
– Чим пояснюється така активність? Чи є тиск на вас?
– Тиск породжує протидію. Люди не хочуть миритися з несправедливістю. Від лідерів багато що залежить. Вони виступають перед людьми, вони відкривають двері будь-яких кабінетів, вони ходять на сесії – й скрізь доносять думку громади, пояснюють і відстоюють її.
На власному досвіді можу сказати – це не легко. Мені протягом тривалого часу погрожували, потім спалили автомобіль біля власного будинку, стріляли. Мене намагалися підкупити, дискредитувати у ЗМІ. Я добре знаю, що активна діяльність може поставити під загрозу не лише ваше життя, але й життя близьких вам людей. Ми протиставляємо цьому власну організовану структуру.
Ми намагаємося у всіх великих поселеннях Ялти організувати громадянські комітети, ради виборців, що поставлять під контроль депутатський корпус. У нас є закони, якими ми користуємося, депутатські накази, які потрібно виконувати. Нема лише органів, які все це контролюватимуть. Тож наразі створюємо органи для боротьби із системою. Системі – олігархічно-клановій системі можна протиставити тільки систему. Вже зареєстровано 16 засобів інформації: кожне об’єднання має власну однойменну газету, є два загальнонаціональних видання, що взаємодіють з Верховною Радою України. Ці газети «Громадянський комітет України» та «Земельні питання України» акредитовані у парламенті. Тож ми маємо можливість спілкуватися з депутатами, ставити питання, надсилати листи.
– Все це потребує фінансування. Хто вас підтримує матеріально?
– Для запуску процесу не потрібні мільйони. Нашою організацією керують професійні, відповідальні люди. Багато хто з них працював і у державних органах влади, є колишні працівники урядового апарату, підприємці. А гроші іноді із власної шухляди доводиться брати. Але ж ми розуміємо – в Україні необхідно будувати зріле громадянське суспільство. Для дітей та онуків. Ми ні від кого не залежимо, нікому нічого не винні, і умови ніхто нам не ставить. Всі свої плани будуємо, виходячи із власних суджень та закону. Тому досі тримаємося на плаву і добиваємося результатів.
– Як ви думаєте, у сусідній Російської Федерації, громади мають ті самі проблеми із забудовою?
– В Росії та Україні, а отже й в Криму, однакові проблеми: олігархічний капітал, що керує прокуратурою і судами, а також незрілість національного громадянського суспільства. Хоча, Україна, за рахунок багатопартійної системи й реального політичного протистояння більш демократична в цьому плані.
Ми хочемо зробити так, щоб будь-який процес на місцях запускався із вивчення інтересів територіальних громад, широкого їх обговорення й спільного ухвалення рішень. Ми саме займаємося тим, що створюємо структуру безпосереднього управління процесами. Ми хочемо створити ефективний механізм й отримати такий закон про місцевий референдум, що дасть можливість територіальну громаду зробити головною, а владу, яка порушує права громадян, відправляти у відставку. Нам треба опиратися на досвід таких країн, як Швеція.
– Останнє, що зробила Верховна Рада попереднього скликання – це ухвалила закон про Всеукраїнський референдум. Це фактично позбавило територіальні громади важелів пливу на місцеву владу через механізм місцевих референдумів. Це єдиний механізм, що давав нам можливість запустити процес дострокового припинення повноважень не лише органів місцевого самоврядування, але і посадових осіб. Попри те, що наразі прямого важелю впливу на владу у нас немає, ми продовжуємо боротьбу усіма можливими методами.
– На Вашому сайті «Громадянського комітету Великої Ялти» зазначено, що ялтинці мають намір висувати свої вимоги про відставку міського виконавчого комітету?
Було 4 висадки десанту: із вівчарками, з охоронними фірмами, з підтримкою прокуратури, міліції та охоронних підрозділів
Вичерпавши всі можливі способи відстоювання громадянських прав, ми поставили питання про дострокове припинення повноважень тих органів, що не захищають інтереси громади
Тут було 4 висадки десанту: із вівчарками, з охоронними фірмами, з підтримкою прокуратури, міліції та охоронних підрозділів. Як наслідок , люди почали вимагати звільнення посадовців місцевого самоврядування. Адже їхня діяльність суперечить інтересам територіальної спільноти й вони порушують закон, згідно з яким повинні діяти в інтересах громади.
Події навколо ялтинського Полікурівському пагорба – це ілюстрація того, в чиїх інтересах, насправді, діє місцева влада. Вони віддали цей пагорб під забудову, що означає тотальне знищення унікальної історичної території та червонокнижних дерев. Це 3 гектари землі культурного значення, охоронна зона Масандрівського парку – унікальна за своєю історичною цінністю територія. Також це «Зелена зона» спільного користування. Тож було порушено багато законів, зокрема, земельний, про історико-культурну спадщину та закон про місцеве самоврядування.
Було багато судів. У 2009 році ми змусили місцеву владу відмінити договори оренди, але вони потім програли суди, бо не переймалися тим, щоб відстояти територію. І фірма-забудовник в черговий раз відсудила ці землі. Звісно, у людей виникло питання – чи справді влада працює в їхніх інтересах?
Тож вичерпавши всі можливі способи відстоювання громадянських прав та інтересів (мітинги, звернення до прокуратури та інших інстанцій – від Президента до посольств іноземних країн та інших міжнародних інституцій), ми поставили питання про дострокове припинення повноважень тих органів, що не захищають інтереси ялтинської громади.
На останньому масовому мітингу 3 січня ухвалили рішення й назвали прізвища осіб, відповідальних за порушення наших прав. Люди нас підтримали – зараз збираємо підписи жителів міста.
– Чим пояснюється така активність? Чи є тиск на вас?
Мені протягом тривалого часу погрожували, потім спалили автомобіль біля власного будинку, стріляли
Олігархічно-клановій системі можна протиставити тільки систему
На власному досвіді можу сказати – це не легко. Мені протягом тривалого часу погрожували, потім спалили автомобіль біля власного будинку, стріляли. Мене намагалися підкупити, дискредитувати у ЗМІ. Я добре знаю, що активна діяльність може поставити під загрозу не лише ваше життя, але й життя близьких вам людей. Ми протиставляємо цьому власну організовану структуру.
Ми намагаємося у всіх великих поселеннях Ялти організувати громадянські комітети, ради виборців, що поставлять під контроль депутатський корпус. У нас є закони, якими ми користуємося, депутатські накази, які потрібно виконувати. Нема лише органів, які все це контролюватимуть. Тож наразі створюємо органи для боротьби із системою. Системі – олігархічно-клановій системі можна протиставити тільки систему. Вже зареєстровано 16 засобів інформації: кожне об’єднання має власну однойменну газету, є два загальнонаціональних видання, що взаємодіють з Верховною Радою України. Ці газети «Громадянський комітет України» та «Земельні питання України» акредитовані у парламенті. Тож ми маємо можливість спілкуватися з депутатами, ставити питання, надсилати листи.
– Все це потребує фінансування. Хто вас підтримує матеріально?
Ми розуміємо – в Україні необхідно будувати зріле громадянське суспільство. Для дітей та онуків
– Для запуску процесу не потрібні мільйони. Нашою організацією керують професійні, відповідальні люди. Багато хто з них працював і у державних органах влади, є колишні працівники урядового апарату, підприємці. А гроші іноді із власної шухляди доводиться брати. Але ж ми розуміємо – в Україні необхідно будувати зріле громадянське суспільство. Для дітей та онуків. Ми ні від кого не залежимо, нікому нічого не винні, і умови ніхто нам не ставить. Всі свої плани будуємо, виходячи із власних суджень та закону. Тому досі тримаємося на плаву і добиваємося результатів.
– Як ви думаєте, у сусідній Російської Федерації, громади мають ті самі проблеми із забудовою?
Україна, за рахунок багатопартійної системи й реального політичного протистояння більш демократична
– В Росії та Україні, а отже й в Криму, однакові проблеми: олігархічний капітал, що керує прокуратурою і судами, а також незрілість національного громадянського суспільства. Хоча, Україна, за рахунок багатопартійної системи й реального політичного протистояння більш демократична в цьому плані.
Ми хочемо зробити так, щоб будь-який процес на місцях запускався із вивчення інтересів територіальних громад, широкого їх обговорення й спільного ухвалення рішень. Ми саме займаємося тим, що створюємо структуру безпосереднього управління процесами. Ми хочемо створити ефективний механізм й отримати такий закон про місцевий референдум, що дасть можливість територіальну громаду зробити головною, а владу, яка порушує права громадян, відправляти у відставку. Нам треба опиратися на досвід таких країн, як Швеція.
