Підстав вимагати визнання виборів в цілому нелегітимними немає – юрист

Гості «Вашої Свободи»: Аркадій Корнацький, кандидат у народні депутати у 132-му окрузі; Станіслав Шевчук, доктор юридичних наук, викладач НаУКМА.

Інна Кузнецова: Вже 8 днів тривають підрахунки голосів із виборів до парламенту. І в деяких одномандатних округах голоси так і не підраховані.

Учора ЦВК звернулася до парламенту щодо 5 проблемних округів і просила парламент, щоб він призначив повторні вибори у цих округах.

Юрій Ключковський, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, назвав це рішення ЦВК незаконним.



Пане Шевчук, як оцінюєте Ви з правової точки зору всю цю ситуацію, яка склалася?

Станіслав Шевчук: Щодо рішень суду, то у нас серйозна проблема щодо незалежності судової влади в Україні. І це визнається не тільки в нас опозицією чи експертами, це вже визнається міжнародними структурами. Зокрема, Радою Європи. Резолюція ПАРЄ, хочу згадати, від січня цього року, де прямо записано, що у нас в Україні немає незалежності судової влади. І це є ключова проблема, яку треба терміново вирішувати.

Ми бачимо, що ці вибори порівняно з виборами 2004 року трохи кращі, принаймні, у день виборів вже не було такого «карнавалу» по всій країні, але на окремих ОВК виникли серйозні питання. І, звичайно, тут же з’явилися суди, які ухвалили відповідні рішення.

По кожному рішенню треба розбиратися окремо, але найбільш цікаві вибори в Обухові, де перемагав представник опозиції над представником партії влади. Тоді представник партії влади звернувся до судів, і вони визнали порушення. Причому в законі, який був, про вибори народних депутатів, зазначено, що ОВК може визнати недійсними вибори на окремій дільниці у випадку, якщо довірені особи були навмисне, неправомірно усунуті або неправомірно допущені на виборчі дільниці. І суди взялися за цю фразу й ухвалили рішення, що цих довірених осіб кандидатів від Партії регіонів не допущено на дільницю, тому є підстави визнати. А ОВК на підставі рішення суду визнала, що треба на всіх цих дільницях скасувати результати виборів.

– З точки зору юриспруденції, наскільки правомірним було таке рішення суду?

Станіслав Шевчук: У нас системна проблема. Суди розвиваються за принципом вузького формалізму. Вони шукають якусь норму і не пояснюють її зміст.

До речі, увага цієї резолюції ПАРЄ, про що я казав, звертається на те, що у нас в судах і в прокуратурі неадекватна судова мотивація у використаннях документів і в судових рішеннях.

Що мається на увазі під «неадекватна судова мотивація»? Тут я не можу не процитувати академіка Литвина, Голову Верховної Ради України, що коли в країні діють десятки, сотні тисяч нормативно-правових актів, суди вибирають саме той акт, який їм найбільше подобається, а не в тому випадку, коли вимагаються інтереси прав і свобод.

– А як тоді вийти з цієї ситуації?

Станіслав Шевчук: Я думаю, що в цьому випадку – в Обухові – це класичне повноваження ЦВК, взяти і перерахувати ці голоси в Обухові. Тобто у них така дилема: перед ними є рішення суду, де на окремих дільницях не визнані вибори, а є конституційне фундаментальне право – пасивне і активне виборче право.

– Тобто, з Вашої точки зору, ЦВК мала б затребувати бюлетені до ЦВК і провести перерахунок.

Станіслав Шевчук: Так. Тим більше вона очолюється професором конституційного права і судді КСУ у відставці паном Шаповалом, який чудово знає, що таке конституційні права громадян. Вони мали б просто зважити, з однієї сторони, рішення суду, з іншого – голоси громадян.

Я це рішення суду не читав, але тут в законі чітко написано, що навмисне, неправомірне усунення. Хто їх усував? Інші спостерігачі? «Гопники»-журналісти? Я маю на увазі «гопники» під видом журналістів. Або члени виборчої комісії? Інші спостерігачі? Хто їх усував фактично? Хто їх не пускав на дільниці?

Я не бачив цього рішення, але я бачу, що тут є певна мотивація. І суд повинен був те зважити. З одного боку, отаке рішення судове, а з іншого – 30 тисяч голосів громадян. Якщо б я був там, я, звичайно, визнав би вибори такими, що відбулися, і порахував би вже бюлетені. Тим більше кожен кандидат має копію бюлетенів з мокрою печаткою. Та хай вони принесуть в ЦВК і покажуть. З виборчих дільниць.

– Інший приклад – це 132-й округ у Первомайську. Події, що відбулися у Первомайську, схвилювали усю Україну. Тому що на півдні Україні такого ще не було.

Пане Корнацький, Ви перебуваєте за межами країни. Хоча Ви й не були присутні при цій ситуації, яка розгорталася у Первомайську, але Ви є людиною, яка напряму була зацікавлена у тому, аби голоси порахували правильно і точно. Як це все відбувалося?

Аркадій Корнацький: Відбувалося все за дуже простою схемою. Тобто те, що відбулося у Первомайську, то це, звичайно, лише один і великий досить злочин влади на тлі десятків тисяч кримінальних злочинів, які нею вчинялися у ході цієї виборчої кампанії. Ці злочини вчинялися, я підкреслюю, по всій країні, по всіх виборчих округах.

132-й округ. Надійшли на 132-й округ до ОВК протоколи з ДВК. Їх всього 186. Ці протоколи були належним чином опрацьовані, занесені до системи електронної «Вибори». Внаслідок цих простих операцій на сайті ЦВК висвітилася цифра, хто скільки набрав голосів. За тими цифрами я майже на 6% випередив основного свого конкурента.

Коли це відбулося, влада вдарила на сполох і почала негайно фальсифікувати протоколи виборчих комісій. Після того голова ОВК під охороною автоматників, у супроводі двох осіб у цивільному зайшов у серверну кімнату, де зберігається електронна апаратура, скористався своїм паролем доступу, і були внесені через майже півтори доби зміни у ті дані, які висвітлювалися на сайті ЦВК.

Після того підставна особа Партії регіонів, «технічний» так званий кандидат звернувся до миколаївського суду. Миколаївський суд ухвалив заздалегідь замовлене рішення. Правда, миколаївський суд не виконав на всі 100% вимогу стосовно того, щоб до суду були доставлені оригінали протоколів. У рішенні суду було написано: «Доставити до суду оригінали або належно засвідчені копії протоколів».

Так-от, копії були зроблені і були готові до відправки до суду. Але ж, коли цю помилку зрозуміли, наслали «Беркут». «Беркут» вдерся до ОВК, побив усіх там присутніх, включаючи членів ОВК, «гумовими демократизаторами», як їх називають, розтрощив меблі, офісну техніку і захопив ці протоколи. Ці протоколи були відправлені до Миколаєва.

Машина з «беркутівцями» та судовими виконавцями доїхала до Миколаєва менше ніж за 2 години. А у суді протоколи з’явилися через 4,5 години. Тобто 2,5 години з протоколами, з ящиками чи з тією сумкою, в якій були протоколи, працювали представники Партії регіонів під керівництвом голови облдержадміністрації Круглова.

– Ми цього насправді не бачили. Очевидно, це можуть бути все-таки домисли.

Пане Шевчук, все те, що описав пан Корнацький, то це, звичайно, добре, мабуть, у підручники з криміналістики як приклад давати. Але який може бути вихід з ситуації? Якщо вже були зіпсовані бюлетені, то як би навіть ЦВК могла встановити у такому випадку волевиявлення?

Станіслав Шевчук: Я вже казав, що у пана Корнацького і в інших кандидатів у народні депутати по цьому округу є копії протоколів з мокрою печаткою з виборчих дільниць. Це один із факторів.

І плюс треба дивитися по кожній конкретній ситуації, щоб ЦВК мала все ж таки порахувати самостійно тоді. Якщо все знищено, немає цих копій і немає бюлетенів, тоді, звичайно, виходу немає – треба робити перевибори.

– Пане Корнацький, чи маєте Ви копії протоколів з мокрими печатками, чи мають Ваші представники, довірені особи?

Аркадій Корнацький: Звичайно, ми маємо повний абсолютно набір протоколів з мокрими печатками. Вони також є в Об’єднаної опозиції, вони є у партії УДАР і в інших політичних сил. Тобто ми можемо надати для ЦВК щонайменше три повних комплекти протоколів з мокрими печатками.

Але вся підлість ситуації полягає у тому, що встановлення результатів виборів, як написано в законі, відбувається лише за першим та другим примірником отих протоколів із ДВК.

Тому я звернувся б до колеги з такою моєю думкою, що, напевне, тут ЦВК повинна була б вчинитиза аналогією права. І оскільки були знищені частина та близько 60 протоколів ДВК, все-таки замість них застосувати простим порівняльним методом ті протоколи з мокрими печатками, які абсолютно ніякому сумніву не піддаються. Сфальшовані протоколи, навпаки, видно неозброєним оком, що вони сфальшовані – не всі члени комісії підписали, не всі дали свої печатки, дехто все-таки не піддався тискові.

Тому насправді, звичайно, ніякого рішення суду тут не може бути, тому що правосуддя як таке в Україні відсутнє на 100% останні 2,5 роки, воно є складовою частиною так званої вертикалі влади.

– Пане Шевчук, наскільки те, що пан Корнацький пропонує, можливо – з точки зору юриспруденції?

Станіслав Шевчук: З точки зору юриспруденції, я погодився б з паном Корнацьким, оскільки в даному випадку існує форс-мажор.

А в теорії права є поняття прихованих повноважень. Тобто ті повноваження, які пов’язані з основними повноваженнями в даному випадку ЦВК, але які прямо не прописані в законі. Закон про вибори загалом не передбачав такої ситуації. В законі про вибори було чітко записано, що визнання голосування недійсним в одномандатному окрузі не допускається. Мається на увазі, що загалом не передбачалася така екстремальна ситуація.

Після виборів 2004 року, напевне, влада почала думати про те, що дійсно треба ж нормально проводити вибори, без мордобою і без цих «шоу».

І є прецедент 2004 року, коли Верховний суд України по суті сказав, що в результаті таких масових фальсифікацій не можна чітко встановити результати, тому давайте на перевибори, тобто проводимо знову другий тур. За що він, до речі, був розкритикований, а його повноваження зараз є суто декларативними певною мірою. Ви знаєте ситуацію, що зараз відбувається.

Те ж саме і щодо ЦВК. Вона ж по суті також визнала, що треба проводити повторні вибори.

– Але вона просить парламент призначити ці повторні вибори. Одночасно парламент вважає, що це – повноваження ЦВК. І замкнене коло.

Станіслав Шевчук: Звичайно, у даному випадку це рішення ЦВК. Чітко в законі, в статті 30 закону про вибори народних депутатів, в частині 13 написано, що ЦВК призначає повторні вибори. Це її повноваження. У Верховної Ради немає таких повноважень!

– Чому тоді ЦВК не зробила цього? Це якісь правові колізії? Що?

Станіслав Шевчук: У мене також подив. Бо члени ЦВК дійсно є освіченими людьми на чолі з головою ЦВК. Вони спеціалісти у цій сфері. Напевне, маючи на увазі досвід 2004 року, коли Верховний суд України, по суті у нього не було таких повноважень, але він вийшов і була певна реакція. І те ж саме з ЦВК.

– Є якийсь міжнародний досвід розв’язання таких проблем?

Станіслав Шевчук: Український досвід унікальний.

– Тобто немає?

Станіслав Шевчук: Треба виходити, завжди діяти, коли є конфліктна ситуація, виходячи з інтересів прав людини, виборчого права.

– Ви, наприклад, могли б порадити панові Корнацькому в даній ситуації, можливо, звернення до Європейського суду з прав людини?

Станіслав Шевчук: Європейський суд з прав людини постійно від України… Ну, такі питання глобального плану порушуються. У даному випадку треба вичерпати усю процедуру, яка є. І тут ми вже бачимо, що ЦВК передає Верховній Раді призначити повторні вибори на тих підставах, яких немає в законі.

– Якими мають бути подальші кроки пана Корнацького для використання всієї процедури?

Станіслав Шевчук: Я не можу в прямому ефірі влаштовувати консультацію. Ну, ми вже бачимо…

– Добре. Не пана Корнацького, а інших кандидатів в п’яти округах.

Станіслав Шевчук: Наприклад, округ 12. Там зник голова ОВК. Так знайдіть його, знайдіть печатку або призначте нового і перерахуйте. По Обухову – перерахуйте. Те ж саме по панові Корнацькому.

Вже зрозуміло, вже сьогодні я читав повідомлення з Верховної Ради, що очільники Верховної Ради кажуть: це не є наші повноваження. Очевидно, що ЦВК повинна змінити своє рішення. При зміні цього рішення треба використати аналогію права і перерахувати протоколи з мокрими печатками.

– Учора лідери опозиційних сил на мітингу біля ЦВК погодилися з ідеєю перевиборів.

Станіслав Шевчук: Тут я без коментарів.

– Маємо запитання від радіослухача.

Слухач: Я телефоную з Київщини. Але я говорила зі своїми колегами з Краматорська, Донецька. І вони кажуть, що те, що робилося у Первомайську і на деяких інших дільницях, – система. Там системно таке відбувалося, фальсифікації. І куди дивилися іноземні спостерігачі, які на другий день повтікали до себе додому? Адже треба було бути присутніми при перерахунку. І зараз вони відмовчуються.

Я вважаю, що ці вибори треба визнати нелегітимними, тому що фальсифікація наявна, абсолютно очевидна.

– Це Ваша точка зору. Вона як думка громадянина.

Станіслав Шевчук: Я вже казав, що підстав вимагати в цілому вибори нелегітимними немає. Порівняно з 2004 роком, коли фальсифікації були по всій країні, зараз певні питання, сумнівні питання або дискусійні питання відбуваються на окремих ОВК.

По країні таких 15 «гарячих точок». Тобто треба навести лад з цим питанням. І в першу чергу на першому місці тут має вирішувати ЦВК, звичайно, на мій погляд.

– Пане Корнацький, багато інтернет-ЗМІ переповідали через посередників те, що Вам чинять перешкоди не звідки-небудь, а з ГПУ. Мовляв, родина Генпрокурора причетна до всіх справ, через які Вам довелося балотуватися до Верховної Ради і виїхати за межі країни. Наскільки це правда?

Аркадій Корнацький: Це тільки частина правди, оскільки Генеральний прокурор точно так же, як і міністр внутрішніх справ і голова Державної податкової служби у всій ситуації довкола мене, довкола мого підприємства, яке називається «Агрофірма Корнацьких», є лише виконавцями.

Це стало зрозуміло остаточно якраз незадовго до початку виборчої кампанії, коли до ГПУ, прокуратури, яка перебрала на себе врешті-решт вже відверто, неприховано всі важелі управління тим так званим «наїздом» на підприємство. На даним час порушено вже близько 20 кримінальних справ проти підприємства і його посадових осіб. Причому абсолютно законослухняного підприємства, абсолютно чесних і ні в чому не винних посадових осіб, керівників і спеціалістів цього підприємства.

І коли до цього напередодні виборів приєдналося МВС, стало зрозуміло, що цією «трійцею» може керувати не будь-хто і не абихто, а виключно одні тільки люди – це люди з Банкової. І працювати ці люди можуть, служити тільки таким особам, які є вищими…

– Ви маєте докази?

Аркадій Корнацький: Я маю докази у вигляді 20 кримінальних справ, жодна з яких не заснована на події злочину, жодна з яких не отримує ніяких підстав для порушення кримінальної справи, відповідно до однієї з яких за чотири дні до початку виборчої кампанії абсолютно безпідставно заарештована і зараз вже четвертий місяць сидить у тюрмі колишній головний бухгалтер «Агрофірми Корнацьких» Людмила Нікіткіна, ні в чому не винна, абсолютно чесна, порядна жінка, в бігах колишній генеральний директор підприємства Кирилюк Олег Павлович.

Тобто все це організоване злочинне угрупування вчинило проти агрофірми 20, як мінімум, злочинів. Врахуйте, це тільки за один з невеличким останній рік! І «губернатор» Круглов поруч з керівником обласної податкової служби і керівниками усіх, абсолютно без винятку, державних структур Миколаївської і Київської областей задіяні в цьому «наїзді».

Тобто за останні 1,5 року проти нашого підприємства відбулися тисячі санкціонованих згори, незаконних, свавільних дій. Як це розцінити? З чиєї це ще може бути волі у цій державі?

І при тому тисячі селян письмово зверталися до Банкової, до Президента України, апелювали до нього як до гаранта Конституції. Звідти мов-чан-ка! І врешті-решт ми отримали дані: чого ви «трєпихаєтєся» – ви в «чорному списку», ви в «чорному списку» Адміністрації Президента!

– Що значить, «отримали дані»? Вам надійшов лист чи що?

Аркадій Корнацький: Лист нам не надійшов. Ми зверталися в багато різних інстанцій, до різних посадових осіб, вивчали ситуацію всіма доступними нам методами через аналітиків, через політтехнологів, через журналістів. Врешті-решт через ті джерела у правоохоронних органах, які є в наших адвокатів, ми отримали таку інформацію однозначну, що існує такий список в Адміністрації Президента, і я особисто зі своїм підприємством у тому списку.

З яких причин? Я Вам на це питання не відповім, тому що я знаю, що нікому дорогу я не переходив, ніяких нечесних або тим більше незаконних дій ніколи не вчиняв.

– Пане Корнацький, чи будете Ви брати участь у повторних виборах, якщо такі будуть все-таки призначені?

Аркадій Корнацький: Для початку я скажу, що я буду домагатися всіма можливими і доступними мені заходами порушення кримінальної справи з приводу цієї грубої фальсифікації.

І, звичайно, якщо вибори чи перевибори будуть призначені, то я братиму у них участь. Це безумовно. До того мене закликають усі мої виборці.

– Пане Шевчук, Ви не хотіли давати ніяких порад для конкретних кандидатів у депутати, що їм чинити далі. Може, це така справа, яка не терпить розголосу…

Станіслав Шевчук: Я сказав, що в даному випадку треба домагатися, щоб все ж таки ЦВК перерахувала голоси по цих ОВК, там, де ОВК це не зробили. Тільки у тих випадках, коли це абсолютно неможливо зробити, тоді дійсно треба призначати повторні вибори. Але призначати має ЦВК, на мій погляд.

– І ще я у Вас не можу запитати таке. Всі знають про те, що на період відпустки судді Європейського суду з прав людини Ганни Юдківської Ви відповідаєте за справу Юлії Тимошенко і Юрія Луценка у Європейському суді з прав людини. Які там «подвижки» варто очікувати найближчим часом?

Станіслав Шевчук: Це журналісти мене зв’язали безпосередньо. Бо я відповідаю саме за ці справи, на які мене призначить суд на період відсутності пані Юдківської на цей період.

І я прийняв присягу судді, і я не можу до ухвалення рішення розголошувати інформацію, яка стала мені відома у зв’язку з виконанням моїх офіційних обов’язків.

– Але чи можна говорити про те, що ці справи будуть просуватися швидко? Хоча б терміни?

Станіслав Шевчук: По термінах також не можу сказати. Але оскільки такі справи (Тимошенко і Луценка у Європейському суді з прав людини – ред.) мають суттєвий резонанс, вони вже були заслухані у публічному режимі, що украй рідко відбувається. Значить, і європейська громадськість особливо дивиться на ці справи і привертає до цього інтерес. Не тільки європейська, а й світова громадськість. І я не думаю, що справа буде довго розглядатися.

– А наскільки нинішня виборча кампанія, те, що зараз відбулося в Україні, до того ж і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко були у списках, може вплинути на процес розгляду?

Станіслав Шевчук: Прямого зв’язку я тут не бачу. Хоча дійсно це серйозний момент, коли вони не брали участі у виборах, ці лідери опозиції, про що було зазначено міжнародними спостерігачами на цих виборах.

Звичайно, як тільки воно буде розглянуто, це дасть відповіді на багато питань.

– Будемо бачити, як це буде.