Коли розглядати «традиційну» чи то «класичну» диктатуру, до неї «органічно належить передумова – її тимчасовість, історична ефемерність і неприкаяність; її існування нам видається тісно пов’язаним з життям осіб, які її запровадили; вона є справою швидше локального масштабу і значення, і нехай навіть диктатура себе виправдовує тією чи іншою ідеологією, свою силу вона виводить передусім від кількості й озброєння своїх вояків і поліції».
Цю думку у жовтні 1978 році сформулював Вацлав Гавел, коли в своїй хатині, на Hrádečku працював над одним із перших ессе «Сила безсилих». Час від часу при цьому він виглядав у віконце, щоб пересвідчитись, чи стоїть на місці авто пильних STB-баків – так називалися тоді працівники Служби безпеки комуністичної Чехословаччини. Часом, особливо взимку, він просив когось із близьких винести їм гарячого чаю чи кави – чесному Гавелові було їх шкода.
«Градечек» – Hrádeček – назавжди увійшов до історії чеського й європейського дисидентського руху. Невеличкий сільський будинок в горах Крконошах придбав Вацлав Гавел в 1967 році. Хатина не має жодної огорожі, якщо не рахувати «пильного ока» STB, то біля неї ніколи не було і немає зараз жодної охорони. Біля хати щоденно переходили односельчани, вони вітались з господарем, час від часу, особливо у свята приносили йому чогось смачного поласувати.
Hrádeček – мабуть чи не єдина сільська хата, в якій побували канцлер Німеччини, міністри та президенти багатьох країн і навіть генеральний секретар ООН. Кофі Аннан у 1999 році згадував, що з гвинтокрила, що сідав на поляні під час приземлення, любувався гірським краєвидом і навіть мріяв відпочини тут колись разом з господарем.
На Hrádeček до Вацлава Гавела приїжджав білоруський «Вільний театр» з режисером Міколою Халєзіним на чолі, тут без протоколу відбувались вільні дискусії, грали музичні гурти з чеського андеґраунду. Кожен, хто потребував справедливості, звертався тоді на Hrádeček – без точної адреси і прізвища, але вся країна знала до кого: до Вацлава Гавела.
Вацлав Гавел відстоював «неполітичну політику» – тобто право на вільне волевиявлення кожного громадянина країни. Він був переконаний, що кожний із нас має право на свободу слова і його прояву, що зріле громадське суспільство є одним із шляхів, як шукати і здобувати правду і сенс у житті, що «неполітична політика» громадянського суспільства здатна служити людям.
Політикові, який відстоював неполітичну політику і вірив у моральну силу громадянського суспільства, сьогодні виповнилося б 76 років.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Цю думку у жовтні 1978 році сформулював Вацлав Гавел, коли в своїй хатині, на Hrádečku працював над одним із перших ессе «Сила безсилих». Час від часу при цьому він виглядав у віконце, щоб пересвідчитись, чи стоїть на місці авто пильних STB-баків – так називалися тоді працівники Служби безпеки комуністичної Чехословаччини. Часом, особливо взимку, він просив когось із близьких винести їм гарячого чаю чи кави – чесному Гавелові було їх шкода.
«Градечек» – Hrádeček – назавжди увійшов до історії чеського й європейського дисидентського руху. Невеличкий сільський будинок в горах Крконошах придбав Вацлав Гавел в 1967 році. Хатина не має жодної огорожі, якщо не рахувати «пильного ока» STB, то біля неї ніколи не було і немає зараз жодної охорони. Біля хати щоденно переходили односельчани, вони вітались з господарем, час від часу, особливо у свята приносили йому чогось смачного поласувати.
Hrádeček – мабуть чи не єдина сільська хата, в якій побували канцлер Німеччини, міністри та президенти багатьох країн і навіть генеральний секретар ООН. Кофі Аннан у 1999 році згадував, що з гвинтокрила, що сідав на поляні під час приземлення, любувався гірським краєвидом і навіть мріяв відпочини тут колись разом з господарем.
На Hrádeček до Вацлава Гавела приїжджав білоруський «Вільний театр» з режисером Міколою Халєзіним на чолі, тут без протоколу відбувались вільні дискусії, грали музичні гурти з чеського андеґраунду. Кожен, хто потребував справедливості, звертався тоді на Hrádeček – без точної адреси і прізвища, але вся країна знала до кого: до Вацлава Гавела.
Вацлав Гавел відстоював «неполітичну політику» – тобто право на вільне волевиявлення кожного громадянина країни. Він був переконаний, що кожний із нас має право на свободу слова і його прояву, що зріле громадське суспільство є одним із шляхів, як шукати і здобувати правду і сенс у житті, що «неполітична політика» громадянського суспільства здатна служити людям.
Політикові, який відстоював неполітичну політику і вірив у моральну силу громадянського суспільства, сьогодні виповнилося б 76 років.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
