Київ – За кілька днів до парламентських виборів Україна вдруге звітуватиме перед ООН щодо дотримання прав людини в рамках Універсального періодичного огляду. Громадські організації, які готують паралельний до урядового звіт, мають намір говорити про систематичні порушення прав людини і законодавчі недоліки. Однак у своїх передвиборчих обіцянках політики правозахисних тем уникають.
Україна звітує перед ООН щодо дотримання прав людини один раз на чотири роки. І якщо немає покращення відповідно до рекомендацій, даних під час минулого огляду, члени ООН можуть домовлятися про санкції стосовно «порушника».
Однак попри те, що урядова делегація виступатиме зі звітом буквально за кілька днів до парламентських виборів, у передвиборних програмах усіх 22, зареєстрованих у ЦВК, партій про захист прав людини майже не згадують. Майже всі партії, наприклад, обіцяють боротися із корупцією та захищати право власності громадян, більшість зареєстрованих політичних сил закликають до реформи судів, а також порушують теми медицини та освіти.
Захист свободи слова декларують регіонали і «Партія зелених», запобігати розпалюванню ворожнечі між різними групами населення обіцяють комуністи, партія «Україна майбутнього», «Партія пенсіонерів України». Остання, щоправда, планує це робити в рамках консолідації православ’я, а партія «Зелена планета» має намір боротися проти «соціальних явищ, які принижують гідність людини», але як саме – політики не пояснюють. «Батьківщина» обіцяє звільнити всіх без винятку політичних в’язнів.
Обіцянки політиків – пряме відображення очікувань їхнього електорату
Обіцянки політиків – пряме відображення очікувань їхнього електорату, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. За її словами, згідно зі «свіжими» опитуваннями, що стосувалися причин, які б могли вивести українців протестувати на вулиці, лідерами є соціально-економічні чинники. Ця тенденція – незмінна уже кілька років, зауважує вона.
«Однозначні «лідери» – зниження рівня життя, якщо не буде виплачуватися пенсія-зарплата, «рішення, що погіршують становище соціальних груп, до яких я належу». У разі утисків демократії – 3,5% (готові вийти на вулиці з протестом), «якщо закриють телеканал, газету, радіоканал, який мені подобається» – 1,2 %», – зазначає соціолог.
В українців нема явної потреби хвилюватися за свою безпеку – політтехнолог
Увага громадськості до прав людини була прикута наприкінці 80-х – початку 90-х, коли діяла репресивна державна машина, а тепер у громадськості немає такої явної потреби хвилюватися за свою безпеку, стверджує політтехнолог Тарас Березовець. А українські політики не готові зробити тематику прав людини актуальною, бо їхня політична культура далека від «європи», вважає він.
«Ми бачили останні законопроекти у Верховній Раді, які стосувалися «наклепу», або, наприклад, остання ініціатива парламентської більшості щодо заборони так званої пропаганди гомосексуалізму, що дуже мало спільного мають із дотриманням прав людини, – зауважує Березовець. – Це говорить про те, що така «печерна» політична культура продовжує домінувати в головах більшості народних депутатів».
Однак, на думку Тараса Березовця, і без «правозахисних» обіцянок політики можуть розраховувати на голоси виборців. Адже, як показав досвід сусідньої Росії, громадяни готові поступатися власними свободами заради економічної вигоди та декларованих соціальних гарантій.
Україна звітує перед ООН щодо дотримання прав людини один раз на чотири роки. І якщо немає покращення відповідно до рекомендацій, даних під час минулого огляду, члени ООН можуть домовлятися про санкції стосовно «порушника».
Однак попри те, що урядова делегація виступатиме зі звітом буквально за кілька днів до парламентських виборів, у передвиборних програмах усіх 22, зареєстрованих у ЦВК, партій про захист прав людини майже не згадують. Майже всі партії, наприклад, обіцяють боротися із корупцією та захищати право власності громадян, більшість зареєстрованих політичних сил закликають до реформи судів, а також порушують теми медицини та освіти.
Захист свободи слова декларують регіонали і «Партія зелених», запобігати розпалюванню ворожнечі між різними групами населення обіцяють комуністи, партія «Україна майбутнього», «Партія пенсіонерів України». Остання, щоправда, планує це робити в рамках консолідації православ’я, а партія «Зелена планета» має намір боротися проти «соціальних явищ, які принижують гідність людини», але як саме – політики не пояснюють. «Батьківщина» обіцяє звільнити всіх без винятку політичних в’язнів.
Обіцянки політиків – пряме відображення очікувань їхнього електорату
Обіцянки політиків – пряме відображення очікувань їхнього електорату, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. За її словами, згідно зі «свіжими» опитуваннями, що стосувалися причин, які б могли вивести українців протестувати на вулиці, лідерами є соціально-економічні чинники. Ця тенденція – незмінна уже кілька років, зауважує вона.
Однозначні «лідери» – зниження рівня життя, якщо не буде виплачуватися пенсія-зарплата... У разі утисків демократії – 3,5% (готові вийти на вулиці з протестом)Ірина Бекешкіна
В українців нема явної потреби хвилюватися за свою безпеку – політтехнолог
Увага громадськості до прав людини була прикута наприкінці 80-х – початку 90-х, коли діяла репресивна державна машина, а тепер у громадськості немає такої явної потреби хвилюватися за свою безпеку, стверджує політтехнолог Тарас Березовець. А українські політики не готові зробити тематику прав людини актуальною, бо їхня політична культура далека від «європи», вважає він.
Останні законопроекти у Верховній Раді, які стосувалися «наклепу», або, наприклад, остання ініціатива парламентської більшості щодо заборони так званої пропаганди гомосексуалізму, що дуже мало спільного мають із дотриманням прав людиниТарас Березовець
Однак, на думку Тараса Березовця, і без «правозахисних» обіцянок політики можуть розраховувати на голоси виборців. Адже, як показав досвід сусідньої Росії, громадяни готові поступатися власними свободами заради економічної вигоди та декларованих соціальних гарантій.
