Київ – Політична реклама не потрібна українським громадянам, стверджують політологи. Сьогоднішні виборчі кампанії не так потужно впливають на виборця, втомлюють його одноманітними пропозиціями й роздратовують невідповідністю до реального життя, констатують фахівці. Тож чи варто політикам витрачати стільки часу і коштів на піар?
Політтехнолог Тарас Березовець критично ставиться до впливу політреклами на українського виборця.
«Чітко зрозуміло, що ті, хто голосують за «Свободу», не купляться на рекламу Комуністичної партії, якою б вона переконливою не була. Звісно, є незначна частина громадян, так зване «нейтральне болото», на яких впливають різні функції реклами. Але в середньому чисельність виборців, які дійсно можуть змінити своє рішення щодо вибору кандидата, коливається від 5 до 10 відсотків».
Ще у 90-ті роки реклама могла зробити переворот у свідомості людей, і так було з виборчою кампанією Партії зелених, зауважує політичний експерт Юлія Тищенко. Але зараз це малоефективний спосіб пропаганди, впевнена вона.
«Якщо пригадати, то одним із перших в Україні, дуже зримих, випадків, коли реклама зробила вибори, це був ще зразок Партії зелених. У 1998 році політики займались демагогією, а масова та креативна реклама «зелених» допомогла партії створити фракцію в парламенті. Специфічний феномен стався у 2004 році: партія «Наша Україна» була фактично позбавлена можливості виходу на телебачення, через що застосовувались інші методи рекламування. Зокрема «від дверей до дверей», і вони спрацювали не гірше, ніж полотна реклами і тонни телевізійних роликів», – зазначила Тищенко.
Телевізійна реклама чи інтернет?
Водночас Тищенко дотримується думки, що політичний маркетинг в Україні є примітивним та однотипним, а це мало зацікавлює цільову аудиторію.
«Згідно зі всіма дослідженнями, громадяни найбільше черпають інформацію з телебачення, поки що це традиційний ЗМІ. Та річ у тому, що наприкінці 90-х одна телевізійна реклама ще могла зробити певну погоду. Зараз набагато більше конкуруючої інформації. Тому на цьому ринку дійсно потрібно різними методами і пригорнути, і привернути увагу виборців. Звичайно, розвиваються нові креативні речі, пов’язані з соціальними мережами. Це набагато цікавіше, але не носить такий масовий характер для сприйняття».
На думку експертів, на українських виборців, які ще не визначилися, найбільше впливає телебачення та «сарафанне радіо». А дієва в Європі та США інтернет-реклама в Україні малоефективна. Причина у тому, що пенсіонери, які є основною складовою електорату, не користуються всесвітньою павутиною.
Політтехнолог Тарас Березовець критично ставиться до впливу політреклами на українського виборця.
«Чітко зрозуміло, що ті, хто голосують за «Свободу», не купляться на рекламу Комуністичної партії, якою б вона переконливою не була. Звісно, є незначна частина громадян, так зване «нейтральне болото», на яких впливають різні функції реклами. Але в середньому чисельність виборців, які дійсно можуть змінити своє рішення щодо вибору кандидата, коливається від 5 до 10 відсотків».
Ще у 90-ті роки реклама могла зробити переворот у свідомості людей, і так було з виборчою кампанією Партії зелених, зауважує політичний експерт Юлія Тищенко. Але зараз це малоефективний спосіб пропаганди, впевнена вона.
«Якщо пригадати, то одним із перших в Україні, дуже зримих, випадків, коли реклама зробила вибори, це був ще зразок Партії зелених. У 1998 році політики займались демагогією, а масова та креативна реклама «зелених» допомогла партії створити фракцію в парламенті. Специфічний феномен стався у 2004 році: партія «Наша Україна» була фактично позбавлена можливості виходу на телебачення, через що застосовувались інші методи рекламування. Зокрема «від дверей до дверей», і вони спрацювали не гірше, ніж полотна реклами і тонни телевізійних роликів», – зазначила Тищенко.
Телевізійна реклама чи інтернет?
Водночас Тищенко дотримується думки, що політичний маркетинг в Україні є примітивним та однотипним, а це мало зацікавлює цільову аудиторію.
«Згідно зі всіма дослідженнями, громадяни найбільше черпають інформацію з телебачення, поки що це традиційний ЗМІ. Та річ у тому, що наприкінці 90-х одна телевізійна реклама ще могла зробити певну погоду. Зараз набагато більше конкуруючої інформації. Тому на цьому ринку дійсно потрібно різними методами і пригорнути, і привернути увагу виборців. Звичайно, розвиваються нові креативні речі, пов’язані з соціальними мережами. Це набагато цікавіше, але не носить такий масовий характер для сприйняття».
На думку експертів, на українських виборців, які ще не визначилися, найбільше впливає телебачення та «сарафанне радіо». А дієва в Європі та США інтернет-реклама в Україні малоефективна. Причина у тому, що пенсіонери, які є основною складовою електорату, не користуються всесвітньою павутиною.