Його звуть Олександр Залдостанов, він президент мотоклубу «Нічні вовки», прізвисько – «Хірург». Його мотоциклісти щоліта відвідують українське місто Севастополь. Ці російські громадяни сповідують цілком імперські погляди. І не лише сповідують, а щиро рекламують їх, використовуючи для цього те, що раніше називали наочною агітацією.
Щоправда тепер, згідно з вимогами часу, цю пропаганду подають у видовищних формах, у вигляді політичного шоу. Зокрема, в севастопольському районі Балаклава біля гори Гасфорт регулярно влаштовуються мотовистави з величезною кількістю державних прапорів Російської Федерації і закликами «відновити єдину країну». Великим симпатиком «нічних вовків», який, напевно, повністю поділяє їх погляди, є президент Росії Володимир Путін, який завжди, перебуваючи в Криму, відвідує табір Залдостанова і навіть бере особисту участь у деяких імпрезах.
Цього року пан Путін заради приємного спілкування з «нічними вовками» змусив чотири години чекати себе свого колегу Віктора Януковича... Путін таким робом продемонстрував усю глибину своєї поваги до Віктора Федоровича, а заразом й до України. А на цей раз залдостановці справді постаралися: на великому екрані було продемонстровано карту Радянського Союзу, на яку накинулися й подерли якість монстри в чорних шатах. Але невдовзі все було відновлено, а з монстрами розібралися в правдиво російському дусі. Все дуже зрозуміло і дохідливо. Моторизовані провокатори з їх суто чорносотенною програмою (нинішня російська ідеологія, де чудово поєднуються царат із комуністичними гаслами і символікою, де чекісти об’єдналися з білогвардійцями, бо імперія примирила всіх – це окрема тема) почуваються в Україні як удома, як у Росії. До речі, не тільки за Януковича, але й за Ющенка, бо й той «великий патріот» не зумів чи не насмілився припинити те неподобство.
Важко уявити, що Путін дозволив би українським мотоциклістам із політичним ухилом чинити щось подібне на теренах Російської Федерації.
Останнім часом Росія без пояснення причин на рівні офіцерів прикордонної служби не дозволила в’їхати в Росію українському журналістові Сергію Шевченку і колишньому дисиденту Василю Овсієнку, хоча ці українці не дозволяли собі, перебуваючи раніше на російській землі, жодних політичних виступів чи заяв. Офіційні російські особи дали зрозуміти, що не повинні нікому нічого пояснювати, кого хочуть – пускають, не хочуть – ні.
З огляду на міжнародне право і практику, що склалася, вони мають рацію. Але ж чому влада України не забороняє в’їзд на свою територію тим, хто послідовно і системно веде підривну антиукраїнську роботу? Тому, що така влада?
Одкровення провокатора
Севастопольська міська газета, що в 90-і роки минулого століття була однією з найбільш антиукраїнських – «Слава Севастополя» – 11.08.2012 опублікувала інтерв’ю ватажка «нічних вовків». «Хірург» дав настанову громадянам України на її південних теренах: «Більш харизматичного міста, ніж Севастополь, не можна знайти на всьому просторі СРСР. Напевно, його можна порівняти тільки зі Сталінградом. Я кажу СРСР тому, що це моя батьківщина, це батьківщина для більшості людей, незважаючи на те, що сьогодні нас поділено багатьма кордонами». Цей «плач Ярославни» по імперії, що виздихла, улюблена пісня імперської реваншистської пропаганди ось вже 20 років. Особливо носіїв цієї ідеї муляють абсолютно прозорі кордони, а насправді наявність нових незалежних держав.
Далі Залдостанов пояснює свою думку детальніше: «Севастополь... буде зв’язувати нас міцніше за будь-який канат, за будь-який ланцюг. Буде зв’язувати велику Київську Русь, народи не менш великої радянської держави, котру подерли на шматка і розтягли по своїх амбарах зрадники». Цікаво, як міг би сприйняти цю фразу власник українського «амбару» Віктор Янукович? Отже, люди, які голосували на референдумі 1 грудня 1991 року за незалежність України (понад 90 відсотків) – для мотопровокатора – «зрадники». Звісно, те, що влада України (і Януковича і його нинішнього приятеля Ющенка) не спроможна покласти край такій антидержавній діяльності на власній території, засвідчує її цілковиту нефункціональність, імпотентність, слабкість (а ідеологи Партії регіонів так полюбляють підкреслювати силу та рішучість її лідерів...).
Але Залдостанов намагається зробити провокацію міжнародною, залучивши, за його словами, байкерів із Австралії, Британії, Швеції, Німеччини тощо. Їм навіюється проста думка, що Севастополь (як і весь Крим) належить Росії, як, до речі, й ціла Україна... А як можна вважати по-іншому, якщо провокаційні виступи підтримав представник Януковича голова Севастопольської держадміністрації Володимир Яцуба? Ось що про це розповідає головний «нічний вовк»: «Не можу не відмітити допомоги міської влади і особисту участь глави міста Володимира Яцуби в оперативному розв’язанні багатьох організаційних питань. Особливо мене зворушив його лист-підтримка байк-шоу». А перспективу українській державі моторизований провокатор накреслив таку: «Повторю слова мого друга чотириразового чемпіона світу з мотоспорту Кріса Пфайфера, який побажав усім нам возз’єднання, як це відбулося з його рідною Німеччиною».
Чи розірвуть «вовки» Україну?
За нинішньої влади в Україні це цілком можливо. Адже Партія регіонів створює в державі ідеальні умови для підривної антиукраїнської діяльності, для сепаратизму і широкої антидержавної агітації. Досить згадати очолювану близьким до Віктора Януковича головою Ради міністрів Криму Анатолієм Могильовим комісію з «розширення повноважень автономії», що повертає Крим у часи прикрозвісного «президента» Юрія Мешкова. Між іншим, пропозиції, що просочуються з цієї комісії, народний депутат України Юрій Ключковський назвав «законом про вихід Криму зі складу України». А чого вартий штучний поділ (завдяки підписанню ганебного закону про мови Віктором Януковичем) України на дві різні мовно-культурні зони? Це прообраз двох різних держав на українській території, це друге видання одіозного ПіСУАРу (Південно-Східної української автономної республіки зі столицею в Харкові, яку створила Партія регіонів у 2004 році, програвши президентські вибори). Тому не випадає дивуватися залдостановщині...
Це тільки невиліковно наївний і примітивний Віктор Ющенко благає Захід не застосовувати санкцій проти нинішнього «регіонального» режиму, бо тоді, мовляв, ображений Янукович поведе Україну в Росію. А куди він її веде ось вже третій рік? Невже у Європу? Хоча чого вимагати від розумово обмеженого і неадекватного політика, який привів Україну до національної катастрофи і досі не збагнув цього разом зі своїми останніми прихильниками...
Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Щоправда тепер, згідно з вимогами часу, цю пропаганду подають у видовищних формах, у вигляді політичного шоу. Зокрема, в севастопольському районі Балаклава біля гори Гасфорт регулярно влаштовуються мотовистави з величезною кількістю державних прапорів Російської Федерації і закликами «відновити єдину країну». Великим симпатиком «нічних вовків», який, напевно, повністю поділяє їх погляди, є президент Росії Володимир Путін, який завжди, перебуваючи в Криму, відвідує табір Залдостанова і навіть бере особисту участь у деяких імпрезах.
Цього року пан Путін заради приємного спілкування з «нічними вовками» змусив чотири години чекати себе свого колегу Віктора Януковича... Путін таким робом продемонстрував усю глибину своєї поваги до Віктора Федоровича, а заразом й до України. А на цей раз залдостановці справді постаралися: на великому екрані було продемонстровано карту Радянського Союзу, на яку накинулися й подерли якість монстри в чорних шатах. Але невдовзі все було відновлено, а з монстрами розібралися в правдиво російському дусі. Все дуже зрозуміло і дохідливо. Моторизовані провокатори з їх суто чорносотенною програмою (нинішня російська ідеологія, де чудово поєднуються царат із комуністичними гаслами і символікою, де чекісти об’єдналися з білогвардійцями, бо імперія примирила всіх – це окрема тема) почуваються в Україні як удома, як у Росії. До речі, не тільки за Януковича, але й за Ющенка, бо й той «великий патріот» не зумів чи не насмілився припинити те неподобство.
Важко уявити, що Путін дозволив би українським мотоциклістам із політичним ухилом чинити щось подібне на теренах Російської Федерації.
Останнім часом Росія без пояснення причин на рівні офіцерів прикордонної служби не дозволила в’їхати в Росію українському журналістові Сергію Шевченку і колишньому дисиденту Василю Овсієнку, хоча ці українці не дозволяли собі, перебуваючи раніше на російській землі, жодних політичних виступів чи заяв. Офіційні російські особи дали зрозуміти, що не повинні нікому нічого пояснювати, кого хочуть – пускають, не хочуть – ні.
З огляду на міжнародне право і практику, що склалася, вони мають рацію. Але ж чому влада України не забороняє в’їзд на свою територію тим, хто послідовно і системно веде підривну антиукраїнську роботу? Тому, що така влада?
Одкровення провокатора
Севастопольська міська газета, що в 90-і роки минулого століття була однією з найбільш антиукраїнських – «Слава Севастополя» – 11.08.2012 опублікувала інтерв’ю ватажка «нічних вовків». «Хірург» дав настанову громадянам України на її південних теренах: «Більш харизматичного міста, ніж Севастополь, не можна знайти на всьому просторі СРСР. Напевно, його можна порівняти тільки зі Сталінградом. Я кажу СРСР тому, що це моя батьківщина, це батьківщина для більшості людей, незважаючи на те, що сьогодні нас поділено багатьма кордонами». Цей «плач Ярославни» по імперії, що виздихла, улюблена пісня імперської реваншистської пропаганди ось вже 20 років. Особливо носіїв цієї ідеї муляють абсолютно прозорі кордони, а насправді наявність нових незалежних держав.
Далі Залдостанов пояснює свою думку детальніше: «Севастополь... буде зв’язувати нас міцніше за будь-який канат, за будь-який ланцюг. Буде зв’язувати велику Київську Русь, народи не менш великої радянської держави, котру подерли на шматка і розтягли по своїх амбарах зрадники». Цікаво, як міг би сприйняти цю фразу власник українського «амбару» Віктор Янукович? Отже, люди, які голосували на референдумі 1 грудня 1991 року за незалежність України (понад 90 відсотків) – для мотопровокатора – «зрадники». Звісно, те, що влада України (і Януковича і його нинішнього приятеля Ющенка) не спроможна покласти край такій антидержавній діяльності на власній території, засвідчує її цілковиту нефункціональність, імпотентність, слабкість (а ідеологи Партії регіонів так полюбляють підкреслювати силу та рішучість її лідерів...).
Але Залдостанов намагається зробити провокацію міжнародною, залучивши, за його словами, байкерів із Австралії, Британії, Швеції, Німеччини тощо. Їм навіюється проста думка, що Севастополь (як і весь Крим) належить Росії, як, до речі, й ціла Україна... А як можна вважати по-іншому, якщо провокаційні виступи підтримав представник Януковича голова Севастопольської держадміністрації Володимир Яцуба? Ось що про це розповідає головний «нічний вовк»: «Не можу не відмітити допомоги міської влади і особисту участь глави міста Володимира Яцуби в оперативному розв’язанні багатьох організаційних питань. Особливо мене зворушив його лист-підтримка байк-шоу». А перспективу українській державі моторизований провокатор накреслив таку: «Повторю слова мого друга чотириразового чемпіона світу з мотоспорту Кріса Пфайфера, який побажав усім нам возз’єднання, як це відбулося з його рідною Німеччиною».
Чи розірвуть «вовки» Україну?
За нинішньої влади в Україні це цілком можливо. Адже Партія регіонів створює в державі ідеальні умови для підривної антиукраїнської діяльності, для сепаратизму і широкої антидержавної агітації. Досить згадати очолювану близьким до Віктора Януковича головою Ради міністрів Криму Анатолієм Могильовим комісію з «розширення повноважень автономії», що повертає Крим у часи прикрозвісного «президента» Юрія Мешкова. Між іншим, пропозиції, що просочуються з цієї комісії, народний депутат України Юрій Ключковський назвав «законом про вихід Криму зі складу України». А чого вартий штучний поділ (завдяки підписанню ганебного закону про мови Віктором Януковичем) України на дві різні мовно-культурні зони? Це прообраз двох різних держав на українській території, це друге видання одіозного ПіСУАРу (Південно-Східної української автономної республіки зі столицею в Харкові, яку створила Партія регіонів у 2004 році, програвши президентські вибори). Тому не випадає дивуватися залдостановщині...
Це тільки невиліковно наївний і примітивний Віктор Ющенко благає Захід не застосовувати санкцій проти нинішнього «регіонального» режиму, бо тоді, мовляв, ображений Янукович поведе Україну в Росію. А куди він її веде ось вже третій рік? Невже у Європу? Хоча чого вимагати від розумово обмеженого і неадекватного політика, який привів Україну до національної катастрофи і досі не збагнув цього разом зі своїми останніми прихильниками...
Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
