Львів – Україна за якістю питної води займає у світі 95-е із 122 місць, згідно з доповіддю ООН. Екологи заявляють, що майже в усіх українських регіонах у воді підвищена концентрація хлору, заліза, марганцю, органічних сполучень і навіть висока мінералізація. 95% питної води в Україні непридатні для вживання, заявив 22 березня голова Всеукраїнської громадської організації «За право громадян на екологічну безпечність» Володимир Гончаренко.
Найбільш забруднена питна вода в Одеській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській і Миколаївській області. Кращою за якістю називають воду в Західній Україні.
Автомобільний сигнал закликає львів’ян брати посуд і йти до цистерни по питну воду. «Природна», «Карпатська», «Моршинська», «Трускавецька» – машини з такими написами можна зустріти по всьому Львову. Літр питної води коштує 45 копійок.
Скільки цистерн щодня приїжджає у Львів? Звідки ця вода? Які прибутки мають підприємці? Чи миють цистерни? Як часто перевіряють привезену воду? Відповіді на ці запитання не знає у Львові ніхто: ні санітарна служба, ні міськрада, ні правоохоронні органи, ні податкова, ні екологи. Лише зрідка працівники обласної і районних санстанції беруть проби води з цистерн і стверджують, що вона якісна. Але стандарти, якими користуються у санстанції при визначенні якості води, затверджені понад 30 років тому.
Якість води у Львові оцінюють по-різному
Голова комісії з природокористування, охорони довкілля і благоустрою Львівської міськради, підприємець Євген Білинський зазначив, що депутати не робили запитів у відповідні органи щодо перевірки якості питної води, якою торгують на вулицях міста. Але отримали результати аналізу питної води з міського водогону.
«В офіційних відповідях, які ми отримали, всю воду, яка подається водогонами, споживати у їжу чи пити сиру воду з-під крана не можна», – каже депутат.
Вода, яку отримують львів’яни в помешкання, є цілком придатною для вживання, запевняє заступник міського голови Олег Синютка. Він вважає, що серед львів’ян є певні стереотипи, які важко зруйнувати, що, мовляв, вода у місті неякісна.
«Те, що стосується «Львівводоканалу, то щоденно проводяться відповідні заміри, проби, а тому питання отруєнь водою з львівських мереж просто виключена. А якщо говорити про смакові якості, то тут потрібно зважати на кілька чинників: вода, яка подається в крани, є артезіанського походження і у ній високий вміст металу, який не шкідливий для здоров’я, але львівська вода відрізняється по смаку від води в інших містах. Торік ми провели великі ремонтні роботи і встановили нові водопроводи, а вони теж змінюють смакові якості води», – зазначив заступник мера.
Еколог Дмитро Скрильніков купує питну воду у крамниці, а при нагоді привозить воду з Моршина.
«Ми в родині не довіряємо якості питної води з-під крана. Але в офісі вживаємо і таку воду, і купуємо у бутлях. Однак у кожному районі Львова може бути інша за якістю вода. Бо це залежить від водозабору, водопостачання у будинок», – каже експерт.
Вода потребує людської турботи
Дмитро Скрильніков зауважує, що не лише у Львові, але й загалом в Україні немає контролю за питною водою, яку продають у пляшках чи привозять у цистернах. Постійний моніторинг якості води мав би проводитись за вісімдесятьма показниками, як цього вимагають стандарти, але така перевірка не ведеться. У більшості українських міст водогони та водоочисні споруди застарілі й потребують заміни. Не знають і селяни, яку воду вони вживають зі своїх колодязів.
Експерти зазначають, що якість води можна визначити за її смаком: чим солодша і приємніша на смак вода, тим більше у ній нітратів.
Відтак в Україні ніхто не застрахований від отруєнь водою. Навіть французька супермодель Джи Дієнг днями отруїлась водою з-під крана в Києві. Втім, зауважила, що проблема питної води в Україні і в світі потребує не реклами, а людської уваги.
Найбільш забруднена питна вода в Одеській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській і Миколаївській області. Кращою за якістю називають воду в Західній Україні.
Автомобільний сигнал закликає львів’ян брати посуд і йти до цистерни по питну воду. «Природна», «Карпатська», «Моршинська», «Трускавецька» – машини з такими написами можна зустріти по всьому Львову. Літр питної води коштує 45 копійок.
Скільки цистерн щодня приїжджає у Львів? Звідки ця вода? Які прибутки мають підприємці? Чи миють цистерни? Як часто перевіряють привезену воду? Відповіді на ці запитання не знає у Львові ніхто: ні санітарна служба, ні міськрада, ні правоохоронні органи, ні податкова, ні екологи. Лише зрідка працівники обласної і районних санстанції беруть проби води з цистерн і стверджують, що вона якісна. Але стандарти, якими користуються у санстанції при визначенні якості води, затверджені понад 30 років тому.
Якість води у Львові оцінюють по-різному
Голова комісії з природокористування, охорони довкілля і благоустрою Львівської міськради, підприємець Євген Білинський зазначив, що депутати не робили запитів у відповідні органи щодо перевірки якості питної води, якою торгують на вулицях міста. Але отримали результати аналізу питної води з міського водогону.
«В офіційних відповідях, які ми отримали, всю воду, яка подається водогонами, споживати у їжу чи пити сиру воду з-під крана не можна», – каже депутат.
Вода, яку отримують львів’яни в помешкання, є цілком придатною для вживання, запевняє заступник міського голови Олег Синютка. Він вважає, що серед львів’ян є певні стереотипи, які важко зруйнувати, що, мовляв, вода у місті неякісна.
«Те, що стосується «Львівводоканалу, то щоденно проводяться відповідні заміри, проби, а тому питання отруєнь водою з львівських мереж просто виключена. А якщо говорити про смакові якості, то тут потрібно зважати на кілька чинників: вода, яка подається в крани, є артезіанського походження і у ній високий вміст металу, який не шкідливий для здоров’я, але львівська вода відрізняється по смаку від води в інших містах. Торік ми провели великі ремонтні роботи і встановили нові водопроводи, а вони теж змінюють смакові якості води», – зазначив заступник мера.
Еколог Дмитро Скрильніков купує питну воду у крамниці, а при нагоді привозить воду з Моршина.
«Ми в родині не довіряємо якості питної води з-під крана. Але в офісі вживаємо і таку воду, і купуємо у бутлях. Однак у кожному районі Львова може бути інша за якістю вода. Бо це залежить від водозабору, водопостачання у будинок», – каже експерт.
Вода потребує людської турботи
Дмитро Скрильніков зауважує, що не лише у Львові, але й загалом в Україні немає контролю за питною водою, яку продають у пляшках чи привозять у цистернах. Постійний моніторинг якості води мав би проводитись за вісімдесятьма показниками, як цього вимагають стандарти, але така перевірка не ведеться. У більшості українських міст водогони та водоочисні споруди застарілі й потребують заміни. Не знають і селяни, яку воду вони вживають зі своїх колодязів.
Експерти зазначають, що якість води можна визначити за її смаком: чим солодша і приємніша на смак вода, тим більше у ній нітратів.
Відтак в Україні ніхто не застрахований від отруєнь водою. Навіть французька супермодель Джи Дієнг днями отруїлась водою з-під крана в Києві. Втім, зауважила, що проблема питної води в Україні і в світі потребує не реклами, а людської уваги.