Львів – Уславлений модельєр Джон Гальяно за тиждень до показу нової колекції був звільнений з роботи у Домі Діора. Причиною стало те, що відомий дизайнер у кав’ярні ненароком, але образив єврейську пару.
Ні знаменитість, ні дорогі адвокати, ні жодні пояснення, ні вибачення не допомогли. Бо є певні правила, яких у цивілізованому світі дотримуються всі.
Тим часом у Тернополі не ймуть віри, чому стаття і фотоколаж у місцевій «Новій Тернопільській газеті» про темношкірих студентів з лайкою, натяками і образами спричинила міжнародний скандал, і світ чомусь звинувачує Україну в расизмі та дикості, і, зрештою, хто замовив публікацію, щоб відвернути увагу від аварії, до якої, за неофіційною версією, причетний тернопільський очільник Валентин Хоптян. Та навряд, чи пан Хоптян з мисленням на рівні того, що найбільшою проблемою шкіл є відсутність плазмових телевізорів (а таки влада змусила підприємців закупити їх), додумався б звернутися до такої «політтехнології», як проповідування расизму і ксенофобії.
Мабуть, редакція і мріяти не могла про аж такий резонанс своєї публікації, бо це звичний для неї стиль. Стаття вийшла під назвою «Біля «Орнави» лилася «чорна» кров… Араби з неграми билися за наших…», а також журналісти подали колаж, зобразивши світловолосу дівчину, яку за груди тримає мавпа. На задньому плані монтажу фотографія темношкірих студентів, які навчаються в тернопільському університеті імені Пулюя і не причетні до жодної бійки між двома іноземцями за дівчину. А ще у тексті вживається презирливий прикметник. І, як пише редакція, вона цим нікого не хотіла образити…
Голова Тернопільської облради, свободівець Олексій Кайда у цьому інциденті взагалі побачив зазіхання на свободу слова. Тобто, «тягнибоківець», представник влади вважає нормою ображати інших у дикий спосіб.
Ніхто не заперечує, що є проблеми у поведінці окремих іноземних студентів, що про це можна і треба говорити, коли є конкретні факти. Зрештою, є цивілізовані форми дискусій. Та й не перший рік в Україні навчаються іноземці.
Як на мене, випадок у Тернополі – це не політика і не замовлення, а лише прояв загальної нетолерантності. Цивілізаційна прірва все більше відкидає Україну на задвірки.
Ні знаменитість, ні дорогі адвокати, ні жодні пояснення, ні вибачення не допомогли. Бо є певні правила, яких у цивілізованому світі дотримуються всі.
Тим часом у Тернополі не ймуть віри, чому стаття і фотоколаж у місцевій «Новій Тернопільській газеті» про темношкірих студентів з лайкою, натяками і образами спричинила міжнародний скандал, і світ чомусь звинувачує Україну в расизмі та дикості, і, зрештою, хто замовив публікацію, щоб відвернути увагу від аварії, до якої, за неофіційною версією, причетний тернопільський очільник Валентин Хоптян. Та навряд, чи пан Хоптян з мисленням на рівні того, що найбільшою проблемою шкіл є відсутність плазмових телевізорів (а таки влада змусила підприємців закупити їх), додумався б звернутися до такої «політтехнології», як проповідування расизму і ксенофобії.
Мабуть, редакція і мріяти не могла про аж такий резонанс своєї публікації, бо це звичний для неї стиль. Стаття вийшла під назвою «Біля «Орнави» лилася «чорна» кров… Араби з неграми билися за наших…», а також журналісти подали колаж, зобразивши світловолосу дівчину, яку за груди тримає мавпа. На задньому плані монтажу фотографія темношкірих студентів, які навчаються в тернопільському університеті імені Пулюя і не причетні до жодної бійки між двома іноземцями за дівчину. А ще у тексті вживається презирливий прикметник. І, як пише редакція, вона цим нікого не хотіла образити…
Голова Тернопільської облради, свободівець Олексій Кайда у цьому інциденті взагалі побачив зазіхання на свободу слова. Тобто, «тягнибоківець», представник влади вважає нормою ображати інших у дикий спосіб.
Ніхто не заперечує, що є проблеми у поведінці окремих іноземних студентів, що про це можна і треба говорити, коли є конкретні факти. Зрештою, є цивілізовані форми дискусій. Та й не перший рік в Україні навчаються іноземці.
Як на мене, випадок у Тернополі – це не політика і не замовлення, а лише прояв загальної нетолерантності. Цивілізаційна прірва все більше відкидає Україну на задвірки.
