Белград – Місто Марібор у Словенії та Ґімараїнш у Португалії цього року є культурними столицями Європи. Словенія – єдина з колишніх югославських республік, котра стала членом Євросоюзу.
Марібор – друге за величиною місто в Словенії. Має 114 тисяч мешканців. Місто є регіональним центром провінції Штирія (по-словенськи – «Штаєрсько»); більша частина історичного регіону з цією назвою розташована в Австрії.
Історичні джерела вперше згадують Марібор всередині 12 століття, коли там побудували фортецю. Мальовниче місто розкинулось на річці Драві під горою Похорє, що належить до східних Альп. Найзначнішими пам’ятками в місті є готичний собор з 12-го століття, фортеця й синагога з 15-го століття та виноградна лоза, котрій понад 400 років, її вважають найстаршою в Європі.
Упродовж року в Маріборі та містах Мурська Собота, Птуй, Словеньґрадец, Веленє й Ново Место буде влаштовано понад чотириста концертів, театральних і кіно-виставок, літературних вечорів – переважно на майданах, просто неба.
Мер Марібора Франц Канґлер каже: «Столицю культури призначають тому, що Європа прагне, щоб культура поширювалася там, де її немає в такому вигляді, в якому її бажаємо. Культура не знає кордонів. Культура об`єднує людей, тих, котрі бажають добра, тих, котрі хочуть працювати».
Програми проходитимуть під гаслом «Чиста енергія», яке базується на ідеї, що культура є творчою енергією, генератором розвитку й суспільної діяльності. Організатори, зокрема, наполягають на тому, щоб культура стала доступною всім суспільним та національним верствам, насамперед дітям і людям похилого віку.
Словенія має близько двох мільйонів мешканців. Через це однією з тем буде збереження національної ідентичності малих європейських народів у час, коли глобальні ЗМІ дають перевагу так званій «масовій культурі» та кільком, так би мовити, «великим мовам».
Президент Словенії Даніло Тюрк, народжений саме в Маріборі, висловлює упевненість, що культура дає відповіді на болючі питання і може стати чинником подолання кризи, оскільки вона заохочує людей до творчості й добра.
Марібор – друге за величиною місто в Словенії. Має 114 тисяч мешканців. Місто є регіональним центром провінції Штирія (по-словенськи – «Штаєрсько»); більша частина історичного регіону з цією назвою розташована в Австрії.
Історичні джерела вперше згадують Марібор всередині 12 століття, коли там побудували фортецю. Мальовниче місто розкинулось на річці Драві під горою Похорє, що належить до східних Альп. Найзначнішими пам’ятками в місті є готичний собор з 12-го століття, фортеця й синагога з 15-го століття та виноградна лоза, котрій понад 400 років, її вважають найстаршою в Європі.
Упродовж року в Маріборі та містах Мурська Собота, Птуй, Словеньґрадец, Веленє й Ново Место буде влаштовано понад чотириста концертів, театральних і кіно-виставок, літературних вечорів – переважно на майданах, просто неба.
Мер Марібора Франц Канґлер каже: «Столицю культури призначають тому, що Європа прагне, щоб культура поширювалася там, де її немає в такому вигляді, в якому її бажаємо. Культура не знає кордонів. Культура об`єднує людей, тих, котрі бажають добра, тих, котрі хочуть працювати».
Програми проходитимуть під гаслом «Чиста енергія», яке базується на ідеї, що культура є творчою енергією, генератором розвитку й суспільної діяльності. Організатори, зокрема, наполягають на тому, щоб культура стала доступною всім суспільним та національним верствам, насамперед дітям і людям похилого віку.
Словенія має близько двох мільйонів мешканців. Через це однією з тем буде збереження національної ідентичності малих європейських народів у час, коли глобальні ЗМІ дають перевагу так званій «масовій культурі» та кільком, так би мовити, «великим мовам».
Президент Словенії Даніло Тюрк, народжений саме в Маріборі, висловлює упевненість, що культура дає відповіді на болючі питання і може стати чинником подолання кризи, оскільки вона заохочує людей до творчості й добра.
| Титул культурної столиці Європи запровадили 1985 року з ініціативи Меліни Меркурі, грецької співачки, актриси й міністра культури. Метою цього проекту є розширення культурних зв`язків між народами, збереження культурно-історичної спадщини та сприяння розвиткові місцевих традицій. |
