Київ – Хто засумнівається в тому, що Віктор Янукович у році, що минає, ефективно захищав права людини? Хто не повірить у його щирість і чистоту сумління, коли він виголошував заяву у День захисту прав людини ? «Права і свободи людини, – сказав він натхненно й переконливо, – є найвищою суспільною цінністю, і ми робимо все для їх неухильного дотримання, залишаючись загальновизнаним регіональним лідером стабільності».
Звісно, може засумніватися і не повірити злочинна Юлія Тимошенко. Але ж це ясно, що її за ґратами мучать не лише болі в хребті, а й сумніви відносно стабілізуючої діяльності президента, котрому вона мала зухвалість протистояти на виборах. Кожен би сумнівався, якби отримав, як вона, сім років за статтею кримінального кодексу іще зі сталінських часів. А оце недавно вона знову прогриміла по телебаченню, ніби зірка першої величини. Її дуже переконливо зняли у камері, де вона лежить прикута до ліжка. І там вона виявляла якесь невдоволення. Ну ж неадекватна істота! Замість того, щоб подякувати, що її не розстріляли, як це траплялося за тих же сталінських часів, вона ще й до Європейського суду з прав людини скаржиться. Знахабніла зовсім!
Міг би засумніватися мешканець Донбасу Геннадій Конопльов. Але в нього це вийде хіба що на небесах. Бо під час розгону протесаного наметового містечка ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у Донецьку пан Конопльов банально помер. Мабуть, сумніваються його побратими. Але тут теж нема чому дивуватися. Вони ніяк не можуть взяти в толк, що уряду ледь вистачає грошей, щоб до купленого крутого вертольоту для Януковича ще і вертолітні майданчики побудувати. А ці чорнобильці нахабно вимагають, аби їм пенсії не урізали. А може вони ще захочуть, аби їм ці пенсії без затримок платили?
Можуть засумніватися протестувальники проти всього на світі. Особливо ті, які чогось поперлися 24 серпня у центр Києва. Ніхто так і не второпав, проти чого вони протестували. Мабуть, проти незалежності України і заважали міліціонерам святкувати це велике свято. Тому обурена таким нахабством міліція мусила показати характер і вказати нахабам на їхнє місце.
Можуть засумніватися всі ті, хто хоч якусь публічну акцію планував. Бо майже напевно цю акцію заборонили. Після цього вони безпорадно щось белькотять про порушення Конституції, яка передбачає право на проведення публічних акцій. Але хто їхнє патякання слухати стане, коли їм заборону виносить найнезалежніший від глави держави районний суд?
Правда, тут якісь чмирі вигулькнули, які себе правозахисниками називають. Кажуть, що це якась Українська гельсінська спілка з прав людини. Оголосили Віктора Януковича лауреатом антипремії «Будяк року» як нібито найбільшого порушника прав людини. Це в них гумор такий. Сарказм, значить. Замість того, щоб самим права людини захищати, вони на президента наїжджають.
І відомо навіть ім’я цієї людини
Ну чого їм іще треба? Сказав же він, що права і свободи людини є найвищою суспільною цінністю. А вони не вірять. Питають: «Якої це людини?». Як якої? Одна в нас людина є. Вона у Межигір’ї живе. Їздить на роботу на вулицю Банкову. І не терпить, коли її права порушують.
Дивиться ця людина зараз телебачення і звіряє свої успіхи у правозахисній діяльності з іншими країнами. І бачить, що явно не допрацював кремлівський дуумвірат – якісь такі дивні людці на Болотну площу повиходили, протестують проти чесних виборів, а їм навіть кийком по голові ніхто не дав. Явний непорядок.
А ось Нурсултан Назарбаєв молодець! Придушує порушників порядку і стабільності залізною рукою. А точніше – кулею. Скільки їх, тих хуліганів, на той світ відправили? Це іншим наука буде. Щоб вони знали як замахуватися на права людини.
Ця людина переконалася, що недарма кілька тижнів тому закон протягнула, який дозволяє їй армію використовувати у мирний час без згоди парламенту. Звісно, ніде в законі не сказано, але всі розуміють, що то на всякий пожежний випадок – коли кількість порушників прав цієї людини так виросте, що міліція не зможе з ними впоратися. Тоді і армію підключать. Щоб ніхто не сумнівався.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Звісно, може засумніватися і не повірити злочинна Юлія Тимошенко. Але ж це ясно, що її за ґратами мучать не лише болі в хребті, а й сумніви відносно стабілізуючої діяльності президента, котрому вона мала зухвалість протистояти на виборах. Кожен би сумнівався, якби отримав, як вона, сім років за статтею кримінального кодексу іще зі сталінських часів. А оце недавно вона знову прогриміла по телебаченню, ніби зірка першої величини. Її дуже переконливо зняли у камері, де вона лежить прикута до ліжка. І там вона виявляла якесь невдоволення. Ну ж неадекватна істота! Замість того, щоб подякувати, що її не розстріляли, як це траплялося за тих же сталінських часів, вона ще й до Європейського суду з прав людини скаржиться. Знахабніла зовсім!
Міг би засумніватися мешканець Донбасу Геннадій Конопльов. Але в нього це вийде хіба що на небесах. Бо під час розгону протесаного наметового містечка ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у Донецьку пан Конопльов банально помер. Мабуть, сумніваються його побратими. Але тут теж нема чому дивуватися. Вони ніяк не можуть взяти в толк, що уряду ледь вистачає грошей, щоб до купленого крутого вертольоту для Януковича ще і вертолітні майданчики побудувати. А ці чорнобильці нахабно вимагають, аби їм пенсії не урізали. А може вони ще захочуть, аби їм ці пенсії без затримок платили?
Можуть засумніватися протестувальники проти всього на світі. Особливо ті, які чогось поперлися 24 серпня у центр Києва. Ніхто так і не второпав, проти чого вони протестували. Мабуть, проти незалежності України і заважали міліціонерам святкувати це велике свято. Тому обурена таким нахабством міліція мусила показати характер і вказати нахабам на їхнє місце.
Можуть засумніватися всі ті, хто хоч якусь публічну акцію планував. Бо майже напевно цю акцію заборонили. Після цього вони безпорадно щось белькотять про порушення Конституції, яка передбачає право на проведення публічних акцій. Але хто їхнє патякання слухати стане, коли їм заборону виносить найнезалежніший від глави держави районний суд?
Правда, тут якісь чмирі вигулькнули, які себе правозахисниками називають. Кажуть, що це якась Українська гельсінська спілка з прав людини. Оголосили Віктора Януковича лауреатом антипремії «Будяк року» як нібито найбільшого порушника прав людини. Це в них гумор такий. Сарказм, значить. Замість того, щоб самим права людини захищати, вони на президента наїжджають.
І відомо навіть ім’я цієї людини
Ну чого їм іще треба? Сказав же він, що права і свободи людини є найвищою суспільною цінністю. А вони не вірять. Питають: «Якої це людини?». Як якої? Одна в нас людина є. Вона у Межигір’ї живе. Їздить на роботу на вулицю Банкову. І не терпить, коли її права порушують.
Дивиться ця людина зараз телебачення і звіряє свої успіхи у правозахисній діяльності з іншими країнами. І бачить, що явно не допрацював кремлівський дуумвірат – якісь такі дивні людці на Болотну площу повиходили, протестують проти чесних виборів, а їм навіть кийком по голові ніхто не дав. Явний непорядок.
А ось Нурсултан Назарбаєв молодець! Придушує порушників порядку і стабільності залізною рукою. А точніше – кулею. Скільки їх, тих хуліганів, на той світ відправили? Це іншим наука буде. Щоб вони знали як замахуватися на права людини.
Ця людина переконалася, що недарма кілька тижнів тому закон протягнула, який дозволяє їй армію використовувати у мирний час без згоди парламенту. Звісно, ніде в законі не сказано, але всі розуміють, що то на всякий пожежний випадок – коли кількість порушників прав цієї людини так виросте, що міліція не зможе з ними впоратися. Тоді і армію підключать. Щоб ніхто не сумнівався.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
