Український Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова 29 листопада у Сімферополі презентував результати двох досліджень «Проблеми Криму в контексті національної і регіональної безпеки» та «Якість життя кримчан – мета стратегії розвитку АРК: можливості та обмеження її досягнення». Обидва видані у двох випусках журналу «Національна безпека і оборона». Основні висновки і пропозиції за результатами проекту Центр Разумкова видрукував окремою брошурою російською мовою – для кращого розуміння кримськими чиновниками.
На презентації очікувалися перші особи автономії – прем’єр Анатолій Могильов і спікер Володимир Константинов, а також посли США і кількох європейських країн, які профінансували це дослідження, замовлене кримським урядом. Втім, кримські очільники на обговорення результатів цих досліджень не прийшли. Уряд автономії був представлений першим віце-прем’єром Павлом Бурлаковим (під яким все ще хитається крісло) і двома міністрами, а місцевий парламент – головою постійної комісії Рустамом Теміргалієвим. Але й вони, за винятком міністра економічного розвитку Криму Світлани Верби, до кінця обговорення не досиділи – поспішали на партконференцію «регіоналів».
Саме конференція Кримської організації Партії регіонів, де колишнього міністра внутрішніх справ України, а нині прем’єр-міністра АРК, обирали лідером кримських «регіоналів», виявилася важливішою для кримського начальства, аніж розумування київських і місцевих учених та експертів на предмет того, що загрожує «Стратегії розвитку АРК», розробленій за дорученням Президента Віктора Януковича та затвердженій Верховною Радою Криму, і як запобігти цим викликам і загрозам.
В останній момент, дізнавшись про те, що Могильов з Константиновим, не прийдуть, відмовилися від поїздки до Криму високопоставлені західні дипломати. Їм, очевидно, було важливо з перших вуст дізнатися про перспективи згаданої Стратегії, що за успішного її виконання, могла б дозволити Криму хоча б наздогнати конкурентів у Причорноморському регіоні, які вирвалися в економічному розвитку далеко вперед.
Деякі кроки і заяви нинішнього кримського прем’єра дозволяють зробити висновок, що він не проти відмовитися від реалізації цієї Стратегії, на створення якої пішло чимало бюджетних і донорських грошей. Саме під цей документ Європейський Союз погодився фінансувати кілька програм для автономії. Одна з найважливіша з них – «Підтримка спільної ініціативи співробітництва в Криму» – передбачає виділення з бюджету ЄС 12 мільйонів євро.
Схоже, нинішні перші кримські керівники так і не відчули свою відповідальність ні перед мешканцями цього унікального за своєю інвестиційною привабливістю і за економічною занехаяністю регіону, ні перед іноземними партнерами.
Майже сотня вчених та експертів з Києва і Криму в рамках цих проектів Центру Разумкова склали «Узагальнену карту ризиків реалізації стратегії і програми розвитку АРК», куди увійшло 19 пунктів, що загрожують виконанню згаданої Стратегії. Можливо, слід було дописати двадцятий – безвідповідальність кримської влади.
На презентації очікувалися перші особи автономії – прем’єр Анатолій Могильов і спікер Володимир Константинов, а також посли США і кількох європейських країн, які профінансували це дослідження, замовлене кримським урядом. Втім, кримські очільники на обговорення результатів цих досліджень не прийшли. Уряд автономії був представлений першим віце-прем’єром Павлом Бурлаковим (під яким все ще хитається крісло) і двома міністрами, а місцевий парламент – головою постійної комісії Рустамом Теміргалієвим. Але й вони, за винятком міністра економічного розвитку Криму Світлани Верби, до кінця обговорення не досиділи – поспішали на партконференцію «регіоналів».
Саме конференція Кримської організації Партії регіонів, де колишнього міністра внутрішніх справ України, а нині прем’єр-міністра АРК, обирали лідером кримських «регіоналів», виявилася важливішою для кримського начальства, аніж розумування київських і місцевих учених та експертів на предмет того, що загрожує «Стратегії розвитку АРК», розробленій за дорученням Президента Віктора Януковича та затвердженій Верховною Радою Криму, і як запобігти цим викликам і загрозам.
В останній момент, дізнавшись про те, що Могильов з Константиновим, не прийдуть, відмовилися від поїздки до Криму високопоставлені західні дипломати. Їм, очевидно, було важливо з перших вуст дізнатися про перспективи згаданої Стратегії, що за успішного її виконання, могла б дозволити Криму хоча б наздогнати конкурентів у Причорноморському регіоні, які вирвалися в економічному розвитку далеко вперед.
Деякі кроки і заяви нинішнього кримського прем’єра дозволяють зробити висновок, що він не проти відмовитися від реалізації цієї Стратегії, на створення якої пішло чимало бюджетних і донорських грошей. Саме під цей документ Європейський Союз погодився фінансувати кілька програм для автономії. Одна з найважливіша з них – «Підтримка спільної ініціативи співробітництва в Криму» – передбачає виділення з бюджету ЄС 12 мільйонів євро.
Схоже, нинішні перші кримські керівники так і не відчули свою відповідальність ні перед мешканцями цього унікального за своєю інвестиційною привабливістю і за економічною занехаяністю регіону, ні перед іноземними партнерами.
Майже сотня вчених та експертів з Києва і Криму в рамках цих проектів Центру Разумкова склали «Узагальнену карту ризиків реалізації стратегії і програми розвитку АРК», куди увійшло 19 пунктів, що загрожують виконанню згаданої Стратегії. Можливо, слід було дописати двадцятий – безвідповідальність кримської влади.
