Попри те, що День прапора як свято офіційно затвердив своїм указом другий Президент України Леонід Кучма у 2004 році, синьо-жовтий стяг був із українцями від самого проголошення Незалежності двадцять років тому.
Народний депутат Іван Заєць, серед інших, вносив прапор у приміщення Верховної Ради 24 серпня 91-го – у День проголошення Незалежності. Про відчуття відповідальності за долю людей, які боролися за незалежність, він розповів Радіо Свобода: «Від самого ранку перед приміщенням Верховної Ради стояли десятки тисяч, а то й сотні тисяч людей, які тримали величезний синьо-жовтий прапор. Вони очікували завершення голосування, щоб передати його нам. Зрозуміло, що ми усвідомлювали, що ми беремо і несемо з цим прапором волю того люду, який по всій Україні бажав незалежності, бажав творення Української держави. Ми відчували і розуміли, що момент, який був відведений історією (а він завжди дуже короткий) для створення Української держави, ми використали. І ми здобули Верховну Раду».
За словами Івана Зайця, сьогодні виросло нове покоління українців, для яких синьо-жовтий стяг нерозривно пов'язаний як із українською державністю, так і з усвідомленням себе як частини нації.
Щоб побачити це наочно, достатньо сходити на будь-який футбольний матч, пропонує депутат.
Синьо-жовті вершини Гімалаїв
Українські прапори прикрашають уже сім вершин Гімалаїв. Спортивний журналіст Валентин Щербачов, який брав участь у всіх цих експедиціях, каже: державний прапор уже сімнадцять років служить йому талісманом і на шляху до вершин, і серед снігів Антарктиди. На останню із семи гімалайських вершин довелося підніматися двічі: першу експедицію перервали – один із альпіністів загинув. Однак висоту таки було врешті підкорено, згадує Валентин Щербачов.
«Зараз там будуть ходити багато альпіністів, туристів із різних країн світу. Вони вже знають, що українці, наприклад, грають у футбол на висоті. Але бачити цю вершину – а вона за хорошого освітлення просто чарівна, – говорить він. – Вона називається «Україна Євро-2012». Ця вершина не мала імені до того, як ми встановили там прапор».
До підняття українського державного прапора може долучитись сьогодні кожен українець у своєму регіоні.
Народний депутат Іван Заєць, серед інших, вносив прапор у приміщення Верховної Ради 24 серпня 91-го – у День проголошення Незалежності. Про відчуття відповідальності за долю людей, які боролися за незалежність, він розповів Радіо Свобода: «Від самого ранку перед приміщенням Верховної Ради стояли десятки тисяч, а то й сотні тисяч людей, які тримали величезний синьо-жовтий прапор. Вони очікували завершення голосування, щоб передати його нам. Зрозуміло, що ми усвідомлювали, що ми беремо і несемо з цим прапором волю того люду, який по всій Україні бажав незалежності, бажав творення Української держави. Ми відчували і розуміли, що момент, який був відведений історією (а він завжди дуже короткий) для створення Української держави, ми використали. І ми здобули Верховну Раду».
За словами Івана Зайця, сьогодні виросло нове покоління українців, для яких синьо-жовтий стяг нерозривно пов'язаний як із українською державністю, так і з усвідомленням себе як частини нації.
Щоб побачити це наочно, достатньо сходити на будь-який футбольний матч, пропонує депутат.
Синьо-жовті вершини Гімалаїв
Українські прапори прикрашають уже сім вершин Гімалаїв. Спортивний журналіст Валентин Щербачов, який брав участь у всіх цих експедиціях, каже: державний прапор уже сімнадцять років служить йому талісманом і на шляху до вершин, і серед снігів Антарктиди. На останню із семи гімалайських вершин довелося підніматися двічі: першу експедицію перервали – один із альпіністів загинув. Однак висоту таки було врешті підкорено, згадує Валентин Щербачов.
«Зараз там будуть ходити багато альпіністів, туристів із різних країн світу. Вони вже знають, що українці, наприклад, грають у футбол на висоті. Але бачити цю вершину – а вона за хорошого освітлення просто чарівна, – говорить він. – Вона називається «Україна Євро-2012». Ця вершина не мала імені до того, як ми встановили там прапор».
До підняття українського державного прапора може долучитись сьогодні кожен українець у своєму регіоні.
