Валер'ян Підмогильний був одним із понад тисячі в'язнів Соловецького табору особливого призначення, розстріляних 1937 року за постановою НКВС. Тоді було знищено близько 300 українських літераторів покоління 20-х років.
Фільм про Валер’яна Підмогильного розпочинається даними його біографії: «Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року у селі Чаплі на Катеринославщині. Батько – Петро Підмогильний – був родом із села Писарівка, землі своєї не мав, був конторником»…
«Дніпропетровський» період життя Підмогильного недостатньо вивчений. У приміському селищі Чаплі (зараз це частина мегаполісу), де виріс письменник, вже не лишилося ані його рідної хати, ні людей, які знали цю сім’ю. Проте творці фільму – режисер Наталя Огородня і краєзнавець Микола Чабан – змогли зібрати деякі нові відомості.
Серед цікавих фактів те, що звичайна селянська сім’я Підмогильних прагнула дати своїм дітям гідну освіту і навіть наймала для цього вчителів. Крім того, ентузіасти відшукали будівлю школи, де він сам вчителював 1920-му році. За дивним збігом обставин, зараз – це приміщення літературного музею.
«Про нього нічого не знали до початку 90-их»
Церква у Чаплях, де, за деякими даними, хрестили Валеряна Підмогильного
Що ж до вцілілої церкви у Чаплях, то дані, що саме там хрестили Валер’яна і саме там вінчалися його батьки, поки не підтвердились, розказала Радіо Свобода режисер і сценарист фільму Наталя Огородня.
«Ми туди їздили на зйомки, але архів цієї церкви не зберігся. Купа церковних книг була схожа на сміття, яке згнило і нічого не можна було відновити. А взагалі найбільша «біла пляма» – це те, що про цю людину нічого не знали до початку 90-их років, розпаду Радянського Союзу. Тільки після цього почали говорити, і то тільки завдяки діаспорі», – розповіла Наталя Огородня.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму. Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна. Відтак потрапив до списку «неблагонадійних», розказує дніпропетровський краєзнавець і журналіст, біограф Валер’яна Підмогильного Микола Чабан.
«Твір «Третя революція» – це твір, у якому Підмогильний спробував дослідити феномен махновського руху, «Третя революція» – це коли вже село пішло на місто. Він спробував відповісти на запитання, чому за Махном пішли мільйони селянства, як він зміг зрозуміти кривди селянські», – каже краєзнавець.
«Паризька загадка» Підмогильного і трагічна доля його дружини
Перше видання роману Підмогильного «Місто»
Серед розкритих творцями фільму про Підмогильного фактів – дані про долю його рідних. Дружина Катерина після розстрілу Підмогильного поневірялась по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, проте безуспішно. Її не стало у 60-ті. Син Роман, якого у таборових листах Підмогильний ніжно називає «Ромасиком», помер молодим через серцеву хворобу.
А втім, творці стрічки визнають: поки не дослідили у житті та творчості письменника ще декілька «білих плям». Зокрема, лишається загадкою його імовірна подорож до Парижа.
Фільм про Валер’яна Підмогильного, за задумом ініціаторів, стане першим у кіноциклі про «Розстріляне відродження», каже керівник проекту, директор Дніпропетровського міського телетеатру Ольга Волошина.
«Дніпропетровці не дуже знають, кого народила ця земля. Тут народились і зростали люди, яких знає увесь світ», – зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Волошина.
Стрічку про Валер’яна Підмогильного у Дніпропетровську планують презентувати широкій громадськості, а також показати по телебаченню.
Фільм про Валер’яна Підмогильного розпочинається даними його біографії: «Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року у селі Чаплі на Катеринославщині. Батько – Петро Підмогильний – був родом із села Писарівка, землі своєї не мав, був конторником»…
«Дніпропетровський» період життя Підмогильного недостатньо вивчений. У приміському селищі Чаплі (зараз це частина мегаполісу), де виріс письменник, вже не лишилося ані його рідної хати, ні людей, які знали цю сім’ю. Проте творці фільму – режисер Наталя Огородня і краєзнавець Микола Чабан – змогли зібрати деякі нові відомості.
Серед цікавих фактів те, що звичайна селянська сім’я Підмогильних прагнула дати своїм дітям гідну освіту і навіть наймала для цього вчителів. Крім того, ентузіасти відшукали будівлю школи, де він сам вчителював 1920-му році. За дивним збігом обставин, зараз – це приміщення літературного музею.
«Про нього нічого не знали до початку 90-их»
Що ж до вцілілої церкви у Чаплях, то дані, що саме там хрестили Валер’яна і саме там вінчалися його батьки, поки не підтвердились, розказала Радіо Свобода режисер і сценарист фільму Наталя Огородня.
«Ми туди їздили на зйомки, але архів цієї церкви не зберігся. Купа церковних книг була схожа на сміття, яке згнило і нічого не можна було відновити. А взагалі найбільша «біла пляма» – це те, що про цю людину нічого не знали до початку 90-их років, розпаду Радянського Союзу. Тільки після цього почали говорити, і то тільки завдяки діаспорі», – розповіла Наталя Огородня.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму. Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна. Відтак потрапив до списку «неблагонадійних», розказує дніпропетровський краєзнавець і журналіст, біограф Валер’яна Підмогильного Микола Чабан.
«Твір «Третя революція» – це твір, у якому Підмогильний спробував дослідити феномен махновського руху, «Третя революція» – це коли вже село пішло на місто. Він спробував відповісти на запитання, чому за Махном пішли мільйони селянства, як він зміг зрозуміти кривди селянські», – каже краєзнавець.
«Паризька загадка» Підмогильного і трагічна доля його дружини
Серед розкритих творцями фільму про Підмогильного фактів – дані про долю його рідних. Дружина Катерина після розстрілу Підмогильного поневірялась по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, проте безуспішно. Її не стало у 60-ті. Син Роман, якого у таборових листах Підмогильний ніжно називає «Ромасиком», помер молодим через серцеву хворобу.
А втім, творці стрічки визнають: поки не дослідили у житті та творчості письменника ще декілька «білих плям». Зокрема, лишається загадкою його імовірна подорож до Парижа.
Фільм про Валер’яна Підмогильного, за задумом ініціаторів, стане першим у кіноциклі про «Розстріляне відродження», каже керівник проекту, директор Дніпропетровського міського телетеатру Ольга Волошина.
«Дніпропетровці не дуже знають, кого народила ця земля. Тут народились і зростали люди, яких знає увесь світ», – зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Волошина.
Стрічку про Валер’яна Підмогильного у Дніпропетровську планують презентувати широкій громадськості, а також показати по телебаченню.
| Валер’ян Підмогильний (1901-1937) – український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». У творчому доробку письменника – оповідання, повісті, романи, зокрема, роман «Місто», одна із знакових книг століття, а також переклади творів Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Дідро. 1935 року Валер’ян Підмогильний був засуджений за приналежність до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії» до десяти років ув’язнення. Пізніше особлива трійка УНКВС винесла новий вирок – розстріл. Разом із Валер'яном Підмогильним у Карелії, в урочищі Сандармох, 1937 року були розстріляні Микола Зеров, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол. Підмогильного реабілітували 1956 року. |
