Яке щастя, що у нас є Рінат Ахметов. Завдяки йому і на нашій місцями заасфальтованій вулиці – нині свято.
Сьогодні кожен, кому вистачило снаги та заздрощів пробігти поглядом бодай перших чотири десятки найбагатших людей планети у рейтингу журналу Forbes, прочитав і слово «Україна». Адже наш з вами співгромадянин, земляк і добрий старий знайомий нашого Президента – Рінат Ахметов, із своїми 16-тьма мільярдами доларів посів 39-те місце у цьогорічному переліку найзаможніших.
Подвиг цього бізнесмена і громадського діяча неоціненний, адже йому довелося заробляти свої мільярди у дуже несприятливому для ділової активності середовищі. Згідно з останнім дослідженням американської дослідницької організації Herіtage Foundatіon та газети Wall Street Journal, Україна посідає 164 місце в рейтингу економічних свобод серед 179 країн світу. Навіть в Узбекистані (163) легше заробляти гроші! До то ж ситуація щороку погіршується й погіршується.
Уявляєте, які труднощі треба було перебороти підприємницькому генію Ріната Ахметова, щоб за умов тотальної корупції, незрозумілої системи оподаткування, хронічного неповернення ПДВ, починаючи з 2006-го року майже у 10 разів збільшити свої капітали.
Подивіться самі, у версії журналу Forbes просування Ріната Ахметова у рейтингу найбагатших людей виглядає так: 2006 рік – 1,7 мільярда №415, 2007 рік – 4 мільярди №214, 2008 рік – 7, 3 мільярда №127, 2009 рік – 1, 8 мільярда №397, 2010 рік – 5, 2 мільярда №148, 2011 рік – 16 мільярдів №39.
А раніше 2006 року я навіть заглядати не хочу, бо там «динаміка зростання» окремо взятої людини у бурхливому морі перехідної української економіки взагалі сягає космічних швидкостей. Боюся, що відстеження такого крутого злету може не лише розірвати на друзки звичайну заздрісну жабу, а навіть запаморочити голову й позбавити сну тих, хто на заздрощі немає часу, бо затято бореться за виживання – від зарплати до зарплати, або від заробітку до заробітку.
Тож подякуймо Рінату Ахметову за прекрасну промоцію України. Його приклад може стати яскравим ліхтарем, на який полетять іноземні інвестори, щоб вкладати гроші в українську економіку й багатіючи самим – робити багатшою й Україну.
Може, але не є. І невідомо коли стане.
За межею бідності (за статистикою ООН) в Україні перебувають 78% людей. Між тим, українські чиновники їздять на найдорожчих у Європі автах. Ця невідповідність й лякає інвесторів. Але поки це ніколи не лякало Ахметова!
Сьогодні кожен, кому вистачило снаги та заздрощів пробігти поглядом бодай перших чотири десятки найбагатших людей планети у рейтингу журналу Forbes, прочитав і слово «Україна». Адже наш з вами співгромадянин, земляк і добрий старий знайомий нашого Президента – Рінат Ахметов, із своїми 16-тьма мільярдами доларів посів 39-те місце у цьогорічному переліку найзаможніших.
Подвиг цього бізнесмена і громадського діяча неоціненний, адже йому довелося заробляти свої мільярди у дуже несприятливому для ділової активності середовищі. Згідно з останнім дослідженням американської дослідницької організації Herіtage Foundatіon та газети Wall Street Journal, Україна посідає 164 місце в рейтингу економічних свобод серед 179 країн світу. Навіть в Узбекистані (163) легше заробляти гроші! До то ж ситуація щороку погіршується й погіршується.
Уявляєте, які труднощі треба було перебороти підприємницькому генію Ріната Ахметова, щоб за умов тотальної корупції, незрозумілої системи оподаткування, хронічного неповернення ПДВ, починаючи з 2006-го року майже у 10 разів збільшити свої капітали.
Подивіться самі, у версії журналу Forbes просування Ріната Ахметова у рейтингу найбагатших людей виглядає так: 2006 рік – 1,7 мільярда №415, 2007 рік – 4 мільярди №214, 2008 рік – 7, 3 мільярда №127, 2009 рік – 1, 8 мільярда №397, 2010 рік – 5, 2 мільярда №148, 2011 рік – 16 мільярдів №39.
А раніше 2006 року я навіть заглядати не хочу, бо там «динаміка зростання» окремо взятої людини у бурхливому морі перехідної української економіки взагалі сягає космічних швидкостей. Боюся, що відстеження такого крутого злету може не лише розірвати на друзки звичайну заздрісну жабу, а навіть запаморочити голову й позбавити сну тих, хто на заздрощі немає часу, бо затято бореться за виживання – від зарплати до зарплати, або від заробітку до заробітку.
Тож подякуймо Рінату Ахметову за прекрасну промоцію України. Його приклад може стати яскравим ліхтарем, на який полетять іноземні інвестори, щоб вкладати гроші в українську економіку й багатіючи самим – робити багатшою й Україну.
Може, але не є. І невідомо коли стане.
За межею бідності (за статистикою ООН) в Україні перебувають 78% людей. Між тим, українські чиновники їздять на найдорожчих у Європі автах. Ця невідповідність й лякає інвесторів. Але поки це ніколи не лякало Ахметова!
