Письменник Юрій Андрухович запропонував усім небайдужим українцям зібрати для автора історичного роману «Чорний Ворон» Василя Шкляра суму Шевченківської премії, яку той відмовився отримати від влади. Є, як на мене, у цій пропозиції щось принизливе для самого Шкляра.
«Ця ситуація може стати феноменальною можливістю для громадянського суспільства «трахнути» владу ненасильницькою солідарною дією, – продовжує Андрухович. – Для цього треба зібрати для Василя Шкляра ту саму суму, щоб він таки отримав премію, але вже не від «паньства», себто державної верхівки, а від народу».
Мовляв, скільки там тої премії – 280 тисяч? На думку Андруховича, треба створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра.
«Я перший даю тисячу. Якщо нас таких буде 280, ми їх взуємо», – заявив Андрухович сайту «Буквоїд».
Андрухович немає рації. Василь Шкляр не потребує ніяких компенсацій у вигляді купюр від «солідарної» із ним громадськості. Даруйте, є у цьому щось таке, що принижує не лише письменника, але й просто людину. Уявіть – ти робиш громадянський ВЧИНОК, а тобі за нього хочуть заплатити. Як за виступ на мітингу якоїсь грошовитої партії. Може, годі мислити категоріями платних найманців!
Коли Шкляр писав свого «Чорного Ворона», його для цього найняла лише сама наша героїчна історія. Він усім серцем увійшов у Холодний Яр, у коло українських повстанців, які колошматили "орду москалів". Шкляр створив гідний подиву роман про українців, які, попри приреченість, не складали зброю до смерті.
А тепер кличе до Холодного Яру і нас. І не лише як читачів, а насамперед – як українців.
Але ми можемо солідаризуватися із Шклярем в інший спосіб. У який? Просто масово купуймо і щосили популяризуймо його «Чорного Ворона». Зробімо цю книжку бестселером, однією із настільних книг нинішнього покоління на кілька найближчих років. А якщо точніше – на час, доки при владі будуть такі як Табачник і Янукович.
Це книжка – лік для зневірених, але водночас – і пересторога для тих, хто вже вирішив, що навіки укоськав Україну...
«Ця ситуація може стати феноменальною можливістю для громадянського суспільства «трахнути» владу ненасильницькою солідарною дією, – продовжує Андрухович. – Для цього треба зібрати для Василя Шкляра ту саму суму, щоб він таки отримав премію, але вже не від «паньства», себто державної верхівки, а від народу».
Мовляв, скільки там тої премії – 280 тисяч? На думку Андруховича, треба створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра.
«Я перший даю тисячу. Якщо нас таких буде 280, ми їх взуємо», – заявив Андрухович сайту «Буквоїд».
Андрухович немає рації. Василь Шкляр не потребує ніяких компенсацій у вигляді купюр від «солідарної» із ним громадськості. Даруйте, є у цьому щось таке, що принижує не лише письменника, але й просто людину. Уявіть – ти робиш громадянський ВЧИНОК, а тобі за нього хочуть заплатити. Як за виступ на мітингу якоїсь грошовитої партії. Може, годі мислити категоріями платних найманців!
Коли Шкляр писав свого «Чорного Ворона», його для цього найняла лише сама наша героїчна історія. Він усім серцем увійшов у Холодний Яр, у коло українських повстанців, які колошматили "орду москалів". Шкляр створив гідний подиву роман про українців, які, попри приреченість, не складали зброю до смерті.
А тепер кличе до Холодного Яру і нас. І не лише як читачів, а насамперед – як українців.
Але ми можемо солідаризуватися із Шклярем в інший спосіб. У який? Просто масово купуймо і щосили популяризуймо його «Чорного Ворона». Зробімо цю книжку бестселером, однією із настільних книг нинішнього покоління на кілька найближчих років. А якщо точніше – на час, доки при владі будуть такі як Табачник і Янукович.
Це книжка – лік для зневірених, але водночас – і пересторога для тих, хто вже вирішив, що навіки укоськав Україну...
