«У Верховні Раді 450 депутатів, з них 427 є виразниками потужного капіталу, і тільки ми, 27 комуністів відстоюємо інтереси простих трударів, тобто, тих людей, які страждають від цього режиму».
Про це мені в ефірі заявив лідер КПУ Петро Симоненко. Круто! Даруйте за сленг, але це справді круто! З’ясовується, що в українських комуністів існують серйозні проблеми не тільки з ідеологією, але і з арифметикою. Ну і дав мені завданнячко Петро Миколайович… Якщо слідувати логіці лідера КПУ, із 450 депутатів 427 є «виразниками потужного капіталу», а франція комуністів складається із 27 «захисників трударів». Хто ж тоді ті четверо? Можливо, «виразники потужного капіталу, які відстоюють інтереси трударів». Ой, думаю, що від таких підрахунків Карл Маркс, земля йому пухом, перевернувся у труні. А може це просто обмовка за Фрейдом. Ще, як варіант, можливо, Петру Миколайовичу, як і герою роману Віктора Пелевіна Стьопі Сракандаєву (ну так його вже автор назвав) просто подобається цифра 7, на яку закінчується 427 і 27, і пан Симоненко у цьому бачить якийсь прихованих глибинний зміст. Але то вже таке…
Далі Петро Миколайович «тонко» натякнувши, що я «не знаю ситуації» повідав про загрози для України. І найбільшою загрозою, на його думку «є нацизм, який нав’язує Ющенко, і сьогодні він (нацизм) ще має загрозу для України, бо його фінансує український потужний капітал». А про свою роль у коаліції Симоненко сказав: «ми стоїмо на сторожі інтересів людей, як народний контроль».
Я звісно не претендую на роль «гіганта думки», але все таки можу сказати, що Віктор Ющенко уже давно «нав’язує», що «нація його просто не зрозуміла». До того, на відміну від деяких комуністичних ватажків, я живу не у маєтку за Києвом, а щодня ходжу вулицями української столиці, серед «трударів», яких, Петро Миколайович прагне захищати від «потужного капіталу».
Про це мені в ефірі заявив лідер КПУ Петро Симоненко. Круто! Даруйте за сленг, але це справді круто! З’ясовується, що в українських комуністів існують серйозні проблеми не тільки з ідеологією, але і з арифметикою. Ну і дав мені завданнячко Петро Миколайович… Якщо слідувати логіці лідера КПУ, із 450 депутатів 427 є «виразниками потужного капіталу», а франція комуністів складається із 27 «захисників трударів». Хто ж тоді ті четверо? Можливо, «виразники потужного капіталу, які відстоюють інтереси трударів». Ой, думаю, що від таких підрахунків Карл Маркс, земля йому пухом, перевернувся у труні. А може це просто обмовка за Фрейдом. Ще, як варіант, можливо, Петру Миколайовичу, як і герою роману Віктора Пелевіна Стьопі Сракандаєву (ну так його вже автор назвав) просто подобається цифра 7, на яку закінчується 427 і 27, і пан Симоненко у цьому бачить якийсь прихованих глибинний зміст. Але то вже таке…
Далі Петро Миколайович «тонко» натякнувши, що я «не знаю ситуації» повідав про загрози для України. І найбільшою загрозою, на його думку «є нацизм, який нав’язує Ющенко, і сьогодні він (нацизм) ще має загрозу для України, бо його фінансує український потужний капітал». А про свою роль у коаліції Симоненко сказав: «ми стоїмо на сторожі інтересів людей, як народний контроль».
Я звісно не претендую на роль «гіганта думки», але все таки можу сказати, що Віктор Ющенко уже давно «нав’язує», що «нація його просто не зрозуміла». До того, на відміну від деяких комуністичних ватажків, я живу не у маєтку за Києвом, а щодня ходжу вулицями української столиці, серед «трударів», яких, Петро Миколайович прагне захищати від «потужного капіталу».
