Із понад двох сотень бюветів Києва не працює кожен третій, але протягом наступного року відновлять усі. У цьому запевнив Радіо Свобода заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. За його словами, грошей на це має вистачити. Водночас Олександр Мазурчак спростував дані деяких ЗМІ, що ці колонки з артезіанською водою стануть платними і, нібито, один літр води можна буде придбати за 80-90 копійок.
«Ставимо зараз нові фільтри, нові установки. Розробляємо графік забору води, щоб постійно контролювати її якість. Зараз цим займається спеціальне комунальне підприємство. Раніше бювети були на балансі районних адміністрацій. В них не було коштів і, відповідно, вийшло так, що половина бюветів були закриті. Ми вирішили їх відновити. Зробили окрему програму. В нас є програма «Питна вода Києва» і в ній окремо є розділ, якраз пов'язаний з бюветами. Тому тут буде наведений порядок вже цього року. Уже 10 бюветів ми відновили», – поінформував Олександр Мазурчак.
«Бюветам - господаря!»
Бювети не працюють з різних причин, розповів начальник цеху з технічного обслуговування бюветних комплексів «Київводоканалтресту» Віктор Васильченко. «Є закриті постановами СЕС, де свердловина забруднена: за бактеріологічним, за хімічним складом води і т.д. По кожному бювету є конкретні причини, через які ми не можемо їх запустити – це заміна насосів, баки, каналізація і т.д.», – розповів він.
Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем ще у 1986 році ініціював відкриття бюветів у Києві. Зараз по місту їх налічується більше двох сотень (включаючи ті, що не працюють). А є можливість відкрити ще тисячу свердловин, зазначає директор цього Інституту Анатолій Яцик. Але справа не у кількості бюветів, і не тільки в тому, якими є свердловини і труби. Головне те, що фактично колонки залишаються без догляду.
«Щоб не було того, що там сьогодні робиться (антисанітарія, м’яко кажучи), потрібно було бюветам дати господаря. Біля кожної свердловини щоб було електронне табло: скільки води за добу відібрано, яка якість води. Але нічого закривати. Де якість води відходить від стандартів – там зробити систему доочистки. До речі, в інших містах це вже зроблено», – зауважив Анатолій Яцик.
Бювети залишаться безкоштовними, платною буде доочищена вода
Городян забезпечуватимуть якісною водою за трьома рівнями – ремонт труб у водогоні, відновлення бюветів плюс система доочистки, заявляють представники київської влади. Бювети – безкоштовні, доочищена вода – платна, говорить заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак.
«Це і окрема програма доочистки, яка проводиться Міністерством житлово-комунального господарства, і є приватними інвесторами – це зовсім інше. І будуть платні системи доочистки, коли людина зможе прийти, купити, якщо захоче, скільки їй треба води уже високої споживацької якості. Вона не буде з бювета. Вона буде окремо. Це може бути вода артезіанська доочищена, а може бути вода очищена водопровідна. Це окремі павільйони, які продають воду. Крім того, системи доочистки будуть ще й в бюджетних закладах: в школах, дитсадочках, лікарнях. Вони будуть безкоштовні», – наголосив Олександр Мазурчак.
Питна вода для городян (в тому числі бюветна) так чи інакше є платною. Інша річ, що за бюветну воду платить міська влада, зазначає Володимир Скубченко, президент асоціації «Питна вода України». Нині у Миколаєві, Коломиї, Луганську встановлені бювети, міні-очисні станції, в яких очищену воду фасують у пляшки або продають городянам на розлив. Коштує таке задоволення в середньому 50 копійок за літр.
«Це не просто бювет, а це міні-завод, в якому виробляється якісна питна вода за принципом Західної Європи. Ці бювети побудували за рахунок приватних підприємств. Такий бювет окупається за 2 роки на 100%. Вартість таких установок в залежності від потреби, від якості води – від 100 до 300 тисяч гривень. Таких установок повинно бути побудовано 23 тисячі установок на Україні», – запевнив Володимир Скубченко.
Тримати свердловини у чистоті
Своє бюветне господарство є і в українському місті-мільйоннику Одесі. Щоправда тут їх лише 13 (у Києві таких колонок – у п'ятнадцять разів більше) і експлуатуються вони вже 9 років. Наступного року Одеська міська рада планує побудувати ще два бювети з артезіанською водою, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода.
Одеська міська адміністрація поки що не має наміру робити бювети з питтєвою водою платними. Про це Радіо Свобода розповіла Валентина Дацюк, перший заступник начальника управління екологічної безпеки Одеської міськради. Навіть якщо й встановлювати оплату за бюветну воду, зазначає вона, її якість від цього не поліпшиться.
Проблема постачання в Одесу якісної питної води триває вже третє століття. До 1873 року в Одесу питну воду привозили в спеціальних цистернах. Одеський міський район під назвою «Фонтан» вважався постачальником найкращої води. «Не фонтан» – говорили одесити, відчуваючи на смак, що торговець намагається продати їм замість справжньої тамтешньої води неякісну підробку.
Повертаючись до київських бюветів – тутешня влада обіцяє налагодити
контроль за їхнім використанням. Розподілені рівномірно по місту колонки
поділили на 45 секторів і у кожному працюватиме інспектор. Він і має стежити, щоб бювети використовували як належить. І цих інспекторів хочуть наділити правом накладати штрафи. Зокрема, за миття авто біля бюветів можлива санкція у розмірі 1,3 тисяч гривень з фізичної особи і 1,8 тисяч гривень – з юридичної.
«Ставимо зараз нові фільтри, нові установки. Розробляємо графік забору води, щоб постійно контролювати її якість. Зараз цим займається спеціальне комунальне підприємство. Раніше бювети були на балансі районних адміністрацій. В них не було коштів і, відповідно, вийшло так, що половина бюветів були закриті. Ми вирішили їх відновити. Зробили окрему програму. В нас є програма «Питна вода Києва» і в ній окремо є розділ, якраз пов'язаний з бюветами. Тому тут буде наведений порядок вже цього року. Уже 10 бюветів ми відновили», – поінформував Олександр Мазурчак.
«Бюветам - господаря!»
Бювети не працюють з різних причин, розповів начальник цеху з технічного обслуговування бюветних комплексів «Київводоканалтресту» Віктор Васильченко. «Є закриті постановами СЕС, де свердловина забруднена: за бактеріологічним, за хімічним складом води і т.д. По кожному бювету є конкретні причини, через які ми не можемо їх запустити – це заміна насосів, баки, каналізація і т.д.», – розповів він.
Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем ще у 1986 році ініціював відкриття бюветів у Києві. Зараз по місту їх налічується більше двох сотень (включаючи ті, що не працюють). А є можливість відкрити ще тисячу свердловин, зазначає директор цього Інституту Анатолій Яцик. Але справа не у кількості бюветів, і не тільки в тому, якими є свердловини і труби. Головне те, що фактично колонки залишаються без догляду.
«Щоб не було того, що там сьогодні робиться (антисанітарія, м’яко кажучи), потрібно було бюветам дати господаря. Біля кожної свердловини щоб було електронне табло: скільки води за добу відібрано, яка якість води. Але нічого закривати. Де якість води відходить від стандартів – там зробити систему доочистки. До речі, в інших містах це вже зроблено», – зауважив Анатолій Яцик.
Бювети залишаться безкоштовними, платною буде доочищена вода
Городян забезпечуватимуть якісною водою за трьома рівнями – ремонт труб у водогоні, відновлення бюветів плюс система доочистки, заявляють представники київської влади. Бювети – безкоштовні, доочищена вода – платна, говорить заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак.
«Це і окрема програма доочистки, яка проводиться Міністерством житлово-комунального господарства, і є приватними інвесторами – це зовсім інше. І будуть платні системи доочистки, коли людина зможе прийти, купити, якщо захоче, скільки їй треба води уже високої споживацької якості. Вона не буде з бювета. Вона буде окремо. Це може бути вода артезіанська доочищена, а може бути вода очищена водопровідна. Це окремі павільйони, які продають воду. Крім того, системи доочистки будуть ще й в бюджетних закладах: в школах, дитсадочках, лікарнях. Вони будуть безкоштовні», – наголосив Олександр Мазурчак.
Питна вода для городян (в тому числі бюветна) так чи інакше є платною. Інша річ, що за бюветну воду платить міська влада, зазначає Володимир Скубченко, президент асоціації «Питна вода України». Нині у Миколаєві, Коломиї, Луганську встановлені бювети, міні-очисні станції, в яких очищену воду фасують у пляшки або продають городянам на розлив. Коштує таке задоволення в середньому 50 копійок за літр.
«Це не просто бювет, а це міні-завод, в якому виробляється якісна питна вода за принципом Західної Європи. Ці бювети побудували за рахунок приватних підприємств. Такий бювет окупається за 2 роки на 100%. Вартість таких установок в залежності від потреби, від якості води – від 100 до 300 тисяч гривень. Таких установок повинно бути побудовано 23 тисячі установок на Україні», – запевнив Володимир Скубченко.
Тримати свердловини у чистоті
Своє бюветне господарство є і в українському місті-мільйоннику Одесі. Щоправда тут їх лише 13 (у Києві таких колонок – у п'ятнадцять разів більше) і експлуатуються вони вже 9 років. Наступного року Одеська міська рада планує побудувати ще два бювети з артезіанською водою, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода.
Одеська міська адміністрація поки що не має наміру робити бювети з питтєвою водою платними. Про це Радіо Свобода розповіла Валентина Дацюк, перший заступник начальника управління екологічної безпеки Одеської міськради. Навіть якщо й встановлювати оплату за бюветну воду, зазначає вона, її якість від цього не поліпшиться.
Проблема постачання в Одесу якісної питної води триває вже третє століття. До 1873 року в Одесу питну воду привозили в спеціальних цистернах. Одеський міський район під назвою «Фонтан» вважався постачальником найкращої води. «Не фонтан» – говорили одесити, відчуваючи на смак, що торговець намагається продати їм замість справжньої тамтешньої води неякісну підробку.
Повертаючись до київських бюветів – тутешня влада обіцяє налагодити
контроль за їхнім використанням. Розподілені рівномірно по місту колонки
поділили на 45 секторів і у кожному працюватиме інспектор. Він і має стежити, щоб бювети використовували як належить. І цих інспекторів хочуть наділити правом накладати штрафи. Зокрема, за миття авто біля бюветів можлива санкція у розмірі 1,3 тисяч гривень з фізичної особи і 1,8 тисяч гривень – з юридичної.
