Другий день не йде з голови відповідь Сергія Тігіпка на запитання про протести підприємців проти Податкового кодексу. У відповідь віце-прем’єр процитував булгаковського професора Преображенського: «Не люблю пролетаріат».
Особисто мені не імпонує Сергій Тігіпко. На думку автора цих рядків, лідер «Сильної України» – політтехнологічний Голем. Але такого я від нього не очікував. Ну, це ж треба: урядовець однієї з найбідніших країн Європи (біднішою є тільки рідна Тігіпкові Молдова) не любить пролетарів!
Цікаво, що саме підприємці-прагматики, яких мало турбують питання про вступ до НАТО, державну мову і тому подібні речі, переважно і голосували за пана Тігіпка – як за третю силу, і навіть, де в чому – як за «свого». Соціальноблизького. І ось, він їм віддячив: спочатку Податковим кодексом, а тепер, бачте, з претензією на вишуканість обзивається.
Дуже вдало про тігіпківський пасаж написала одна моя колега. Я би хотів звернути увагу на інше: про нелюбов до пролетаріату каже колишній комсомольський активіст! Згідно з інформацією «Офіційного сайту Сергія Леонідовича Тігіпка», він «з 1986 року працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Дніпропетровського обкому комсомолу, з 1989 року – перший секретар Дніпропетровського обкому ВЛКСМУ».
Можливо, свого часу Сергій Леонідович несерйозно ставився до своїх комсомольських обов’язків та комуністичної ідеології. Утім, ніколи і ніде на йшлося про те, щоби пан Тігіпко десь вибачався за своє комсомольське минуле.
Насторожити цього антипролетарськи налаштованого буржуя (даруйте за комсомольську термінологію) має те, що Податковий кодекс у парламенті підтримала фракція Компартії. Якась дивна у них там компанія: один пролетаріату не любить – і Податковий кодекс підтримує. Інші виступають в ролі виразників інтересів гнаних і голодних, але підтримують той самий кодекс.
Особисто мені не імпонує Сергій Тігіпко. На думку автора цих рядків, лідер «Сильної України» – політтехнологічний Голем. Але такого я від нього не очікував. Ну, це ж треба: урядовець однієї з найбідніших країн Європи (біднішою є тільки рідна Тігіпкові Молдова) не любить пролетарів!
Цікаво, що саме підприємці-прагматики, яких мало турбують питання про вступ до НАТО, державну мову і тому подібні речі, переважно і голосували за пана Тігіпка – як за третю силу, і навіть, де в чому – як за «свого». Соціальноблизького. І ось, він їм віддячив: спочатку Податковим кодексом, а тепер, бачте, з претензією на вишуканість обзивається.
Дуже вдало про тігіпківський пасаж написала одна моя колега. Я би хотів звернути увагу на інше: про нелюбов до пролетаріату каже колишній комсомольський активіст! Згідно з інформацією «Офіційного сайту Сергія Леонідовича Тігіпка», він «з 1986 року працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Дніпропетровського обкому комсомолу, з 1989 року – перший секретар Дніпропетровського обкому ВЛКСМУ».
Можливо, свого часу Сергій Леонідович несерйозно ставився до своїх комсомольських обов’язків та комуністичної ідеології. Утім, ніколи і ніде на йшлося про те, щоби пан Тігіпко десь вибачався за своє комсомольське минуле.
Насторожити цього антипролетарськи налаштованого буржуя (даруйте за комсомольську термінологію) має те, що Податковий кодекс у парламенті підтримала фракція Компартії. Якась дивна у них там компанія: один пролетаріату не любить – і Податковий кодекс підтримує. Інші виступають в ролі виразників інтересів гнаних і голодних, але підтримують той самий кодекс.
