За даними дослідників, середня тривалість життя українців – 68 років (чоловіків – 62 роки, жінок – 73). Для порівняння, японці живуть в середньому на 14 років більше, йдеться у доповіді Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Живемо менше
«Багато країн досягли значних результатів у сфері очікуваної тривалості життя. Середня тривалість життя у світі зросла приблизно на шість років (за період від 1970 року до 1990) і на чотири роки – за два наступних десятиліття. Натомість у дев’яти державах очікувана тривалість життя сягнула нижче показників 1970-х. Шість із них – це країни Африки на південь від Сахари. Ще три країни – Білорусь, Україна та Росія. У світовому рейтингу ООН із людського розвитку, до якого увійшли 169 держав, Україна посіла 69-е місце, на одну сходинку випередивши Іран. За даними рейтингу, в Україні середня тривалість життя становить 68 років», – констатують в ООН.
Україна мінімум на 10 років відстає від Європи за показниками тривалості життя, зазначає Наталія Рингач, співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук. Але у минулому році у порівнянні з 2008 ця крива поповзла вгору – українці стали жити довше.
«У 2009 році середня тривалість життя українців становила 69.3 року, чоловіків – 63. 8, а жінок – 74. 8. Ріст тривалості є, але він у нас дуже малесенький. У 70-их роках середня тривалість була 70.9 року, тобто зараз вона дійсно менша, ніж 40 років тому. Останнім часом найбільше падіння тривалості спостерігалося в 2005. У цей рік показник для обох статей був у середньому - 67.3». А до цього найгіршим для більшості країн пострадянського простору був кризовий 1995 рік, зауважила Рингач.
«Ніхто так у 30 не танцював, як я у 80!»
Жителька Рівного Лідія Горбатюк у серпні цього року відсвяткувала своє вісімдесятиріччя. Дожити до поважного віку жінці допомогли праця, книжки, любов близьких людей і оптимізм. «Я не сиджу. Коли я лягаю, я думаю, чим би мені займатися, і коли встаю, то думаю, що б такого зробити. На городі, у дворі, у хаті… А маю час вільний, то книжки читаю. Буквально сьогодні дочитала Бальзака - «Батько Горіо». Я не журюся ніколи, я й хворіла, та все одно виходила і на двір, і до дітей. А на свій ювілей, я витанцьовувала так, як ніхто, мабуть, у 30 не танцював, як я у 80!».
Рух – означає життя. Це гасло довгожителів засвідчує, що людина може зберігати здоровий потенціал навіть за поганої екології, стверджує Михайло Курик, директор українського Інституту екології людини. «Якщо людина буде собою займатися, то вона може протистояти цій екологічній навалі. Здоровою людина може бути при нездоровому довкіллі, за умови, що вона не буде байдужою до свого здоров’я», - наголошує він.
Спосіб харчування, якість води, помірне фізичне навантаження, психоемоційний стан – комплекс цих факторів впливає на тривалість людського життя, зазначає Валентина Чуп’як, головний імунолог МОЗ. «Мало рухаємося, неправильно їмо, недостатньо п’ємо, ще й неякісну воду, і нервуємось. Кількість викурених сигарет однозначно впливають на тривалість життя. У деяких західних країнах тим громадянам, які займаються спортом, роблять доплати, а тим, хто профілактично не оглядається кожного року, зменшують на якийсь відсоток заробітну платню», - стверджує вона.
Чи залежить тривалість життя від дій держави?
Щоб продовжити вік своїх громадян, держава має забезпечити їм хороші соціально-економічні умови та сприятливу екологічну ситуацію. Але й люди самі мають нести персональну відповідальність за власне життя і життя своїх дітей, вважає демограф Наталія Рингач. «Певний достаток є необхідною складовою здоров’я. Звичайно, якщо людина голодна, то їй важко бути здоровою. Але це не єдина умова. Людина може бути абсолютно забезпеченою, але вмерти в 40 років від того, що у неї вага понад 200 кілограмів або вона п’є найдорожчий коньяк і вмирає у 35 від інсульту».
Якщо взяти здоров’я людини за 100 відсотків, то половина залежить від її способу життя, 20% від екології, ще 20 - від спадковості і лише 10% - від медичного обслуговування, зазначає член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Лілія Григорович. «Тож, 30% залежить від держави. На превеликий жаль, система охорони здоров’я України не реформована. Ми єдина країна в світі з ринковою економікою, що має планову систему охорони здоров’я - імені Семашко. Вона була дуже правильною для країн із плановою економікою, тобто при соціалізмі. Але сьогодні вона абсолютно не адекватна», - вважає депутат.
Населення України щороку зменшується на 400 тисяч осіб. Якщо воно й надалі скорочуватиметься такими темпами, то за 40 років, за прогнозом демографів, в Україні мешкатиме 35 мільйонів людей (наразі населення становить менше 46 мільйонів).
Живемо менше
«Багато країн досягли значних результатів у сфері очікуваної тривалості життя. Середня тривалість життя у світі зросла приблизно на шість років (за період від 1970 року до 1990) і на чотири роки – за два наступних десятиліття. Натомість у дев’яти державах очікувана тривалість життя сягнула нижче показників 1970-х. Шість із них – це країни Африки на південь від Сахари. Ще три країни – Білорусь, Україна та Росія. У світовому рейтингу ООН із людського розвитку, до якого увійшли 169 держав, Україна посіла 69-е місце, на одну сходинку випередивши Іран. За даними рейтингу, в Україні середня тривалість життя становить 68 років», – констатують в ООН.
Україна мінімум на 10 років відстає від Європи за показниками тривалості життя, зазначає Наталія Рингач, співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук. Але у минулому році у порівнянні з 2008 ця крива поповзла вгору – українці стали жити довше.
«У 2009 році середня тривалість життя українців становила 69.3 року, чоловіків – 63. 8, а жінок – 74. 8. Ріст тривалості є, але він у нас дуже малесенький. У 70-их роках середня тривалість була 70.9 року, тобто зараз вона дійсно менша, ніж 40 років тому. Останнім часом найбільше падіння тривалості спостерігалося в 2005. У цей рік показник для обох статей був у середньому - 67.3». А до цього найгіршим для більшості країн пострадянського простору був кризовий 1995 рік, зауважила Рингач.
«Ніхто так у 30 не танцював, як я у 80!»
Жителька Рівного Лідія Горбатюк у серпні цього року відсвяткувала своє вісімдесятиріччя. Дожити до поважного віку жінці допомогли праця, книжки, любов близьких людей і оптимізм. «Я не сиджу. Коли я лягаю, я думаю, чим би мені займатися, і коли встаю, то думаю, що б такого зробити. На городі, у дворі, у хаті… А маю час вільний, то книжки читаю. Буквально сьогодні дочитала Бальзака - «Батько Горіо». Я не журюся ніколи, я й хворіла, та все одно виходила і на двір, і до дітей. А на свій ювілей, я витанцьовувала так, як ніхто, мабуть, у 30 не танцював, як я у 80!».
Рух – означає життя. Це гасло довгожителів засвідчує, що людина може зберігати здоровий потенціал навіть за поганої екології, стверджує Михайло Курик, директор українського Інституту екології людини. «Якщо людина буде собою займатися, то вона може протистояти цій екологічній навалі. Здоровою людина може бути при нездоровому довкіллі, за умови, що вона не буде байдужою до свого здоров’я», - наголошує він.
Спосіб харчування, якість води, помірне фізичне навантаження, психоемоційний стан – комплекс цих факторів впливає на тривалість людського життя, зазначає Валентина Чуп’як, головний імунолог МОЗ. «Мало рухаємося, неправильно їмо, недостатньо п’ємо, ще й неякісну воду, і нервуємось. Кількість викурених сигарет однозначно впливають на тривалість життя. У деяких західних країнах тим громадянам, які займаються спортом, роблять доплати, а тим, хто профілактично не оглядається кожного року, зменшують на якийсь відсоток заробітну платню», - стверджує вона.
Чи залежить тривалість життя від дій держави?
Щоб продовжити вік своїх громадян, держава має забезпечити їм хороші соціально-економічні умови та сприятливу екологічну ситуацію. Але й люди самі мають нести персональну відповідальність за власне життя і життя своїх дітей, вважає демограф Наталія Рингач. «Певний достаток є необхідною складовою здоров’я. Звичайно, якщо людина голодна, то їй важко бути здоровою. Але це не єдина умова. Людина може бути абсолютно забезпеченою, але вмерти в 40 років від того, що у неї вага понад 200 кілограмів або вона п’є найдорожчий коньяк і вмирає у 35 від інсульту».
Якщо взяти здоров’я людини за 100 відсотків, то половина залежить від її способу життя, 20% від екології, ще 20 - від спадковості і лише 10% - від медичного обслуговування, зазначає член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Лілія Григорович. «Тож, 30% залежить від держави. На превеликий жаль, система охорони здоров’я України не реформована. Ми єдина країна в світі з ринковою економікою, що має планову систему охорони здоров’я - імені Семашко. Вона була дуже правильною для країн із плановою економікою, тобто при соціалізмі. Але сьогодні вона абсолютно не адекватна», - вважає депутат.
Населення України щороку зменшується на 400 тисяч осіб. Якщо воно й надалі скорочуватиметься такими темпами, то за 40 років, за прогнозом демографів, в Україні мешкатиме 35 мільйонів людей (наразі населення становить менше 46 мільйонів).
